Постанова № 36952535, 23.01.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2014 р. м. Житомир

справа № 806/27/14

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нагірняк М.Ф. ,

при секретарі - Шкорботун Ю.О. ,

за участі представників позивача Кириленко В.П., Похилько О.С.,

представника відповідача Синицька Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Житяс"

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002231501 та №0002241501 від 09.12.2013 р.,-

встановив:

Приватне підприємство "Житяс" звернулося з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002231501 та №0002241501 від 09.12.2013 р.

В судовому засіданні представники Позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі і зазначили, що уповноваженими працівниками Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції було проведено позапланову документальну перевірку підприємства з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2011року по 31.12.2012року. На думку представників Позивача, Відповідач безпідставно дійшов висновку про невикористання в господарській діяльності підприємства легкового автомобіля Фольксваген Golf VI, придбаного у ТОВ "Атлант-М", та чотирьох холодильників, придбаних у ТОВ "Техно-Лайф", що призвело до зменшення зобов'язань з податку на прибуток та на додану вартість. Як зазначили представники Позивача, вказані господарські операції щодо придбання вказаного майна та його використання в господарській діяльності підприємства підтверджуються всіма необхідними документами бухгалтерського та податкового обліку, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник Відповідача, Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції, в судовому засіданні проти позову заперечила і зазначила, що з 08.11.2013року по 18.11.2013року уповноваженими особами податкового органу була проведена позапланова документальна перевірка приватного підприємства "Житяс" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2011року по 31.12.2012року, про що був складений акт перевірки від 25.11.2013року. За результатами перевірки було встановлено відсутність документального підтвердження використанням підприємством в своїй господарській діяльності легкового автомобіля Фольксваген Golf VI (відсутність належно оформлених шляхових листів), що призвело до завищення валових витрат і заниження податку на прибуток на 15800,00грн. Одночасно, як пояснила представник податкового органу, в ході перевірки було встановлено, що підприємством безпідставно до податкового кредиту віднесені суми податку, сплаченого при придбанні вказаного автомобіля та холодильника у ТОВ "Техно-Лайф", що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 2730,00грн.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо визначення валових витрат та формування податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення зобов'язань платника з податку на прибуток та з податку на додану вартість регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

В судовому засіданні встановлено, що з 08.11.2013року по 18.11.2013року працівниками Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена позапланова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2011року по 31.12.2012року, про що був складений відповідний акт перевірки від 25.11.2013року. За результатами такої перевірки були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 09.12.2013 р.:

- №0002231501, відповідно до якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 15800,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 2442,00грн. ;

- №0002241501, відповідно до якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2730,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 683,00грн.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 09.12.2013 р. №0002231501, підставою для його винесення стали порушення Позивачем вимог п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, що виразилися в завищенні валових витрат за 2-4 квартали 2011року в сумі 26230,00грн. та за 2012рік в сумі 46508,00грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань Позивача з податку на прибуток в розмірі 15800,00грн.

За своєю суттю вказані порушення, на думку податкового органу, зведені до невизнання витрат, що були зумовлені використанням легкового автомобіля Фольксваген Golf VI, придбаного у ТОВ "Атлант-М" (у вигляді сплачених відсотків за користування кредитними коштами, амортизаційних відрахувань по даному автомобілю та вартості придбаного бензину, а всього на загальну суму 72738,00грн.).

Відповідач зазначає про відсутність документів бухгалтерського та податкового обліку щодо підтвердження використання зазначеного легкового автомобіля у господарській діяльності підприємства.

Такі доводи податкового органу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що 05.07.2011року Позивачем у ТОВ "Атлант-М Лепсе" був придбаний легковий автомобіль Фольксваген Golf VI, загальною вартістю 227969,43грн., в тому числі 37994,91грн. ПДВ, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні видатковою і податковими накладними та актом прийому - передачі (а.с.63-64,66,67,69). Відповідно до наказу №28/1 від 30.07.2011року вказаний автомобіль був введений в експлуатацію як основний засіб з визначенням терміну експлуатації.

Часткова оплата вартості автомобіля, а саме в розмірі 182375,54грн., здійснювалася за рахунок кредитних коштів згідно договору, укладеного Позивачем з ТОВ "ПОРШЕ Мобіліті" від 30.06.2011року.

Податковим органом визнається господарська операція Позивача щодо придбання вказаного легкового автомобіля та правомірність віднесення до валових витрат Позивача коштів, сплачених при придбанні вказаного автомобіля в сумі 189974,52грн. (вартість автомобіля без ПДВ).

Одночасно, протягом перевіряємого періоду Позивачем до своїх валових витрат окрім витрат по придбанню вказаного було віднесено також:

- сплачені відсотки по даному кредиту на загальну суму 18301,00грн.;

- суму амортизаційних відрахувань по даному автомобілю в розмірі 41212,00грн.;

- вартість придбаного бензину в сумі 13225,00грн.

Саме вказані витрати Позивача на загальну суму 72738,00грн. (18301,00+41212,00+13225,00=72738,00), що відповідають 15800,00грн. податку на прибуток, не визнаються податковим органом.

Таку алогічність дій податкового органу щодо вибірковості невизнання валових витрат, зумовлених придбанням та використанням легкового автомобіля, представник Відповідача не змогла пояснити в судовому засіданні.

Як зазначила представник Відповідача, податковим органом зазначені витрати на загальну суму 72738,00грн. не визнаються виключно по причині відсутності належним чином оформлених подорожніх листів на вказаний легковий автомобіль Фольксваген Golf VI, ведення яких передбачено наказом Державного комітету статистики України від 17 лютого 1998 року N 74 "Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування" (надалі - Інструкція-74).

Такі доводи податкового органу та його представника в суді не відповідають вимогам чинного законодавства з огляду на таке.

Законом України від 05.07.2011 N 3565-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень" у текстах законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" та "Про міліцію" вилучено посилання на дорожні листи. Тобто підприємства, які експлуатують транспортні засоби, мають право не виписувати водіям дорожні листи.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень вказаного закону Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону (з 14.08.2011року) зобов'язаний був забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, в тому числі Інструкції-74 у відповідність із цим Законом.

Вказана Інструкція-74 втратила чинність лише відповідно до Наказу Державної служби статистики України №95 від 19.03.2013р.

За приписами ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Зазначене свідчить, що з дня набуття чинності Законом України від 05.07.2011 N 3565-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень" правові норми Інструкції-74 щодо обов'язковості оформлення дорожніх листів не підлягають застосуванню.

В розумінні вимог ст.138 Податкового кодексу України витрати Позивача у вигляді сплачених відсотків за користування кредитними коштами, амортизаційних відрахувань по даному автомобілю та вартості придбаного бензину, а всього на загальну суму 72738,00грн. підлягають врахуванню при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток і Позивач правомірно включив їх до валових витрат за відповідні звітні періоди 2011 та 2012року. Зазначене свідчить, що Позивач, як платник податку на прибуток мав право та правомірно врахував зазначені витрати при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за відповідні квартали 2011року та за 2012рік, та відсутність підстав для збільшення грошового зобов'язання з цього податку на 15800,00грн.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції №0002231501 від 09.12.2013року, відповідно до якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 15800,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 2442,00грн. винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.

В оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 09.12.2013 р. №0002241501 податковим органом взагалі не зазначені порушення, які стали підставою для його винесення.

Представник податкового органу в суді зазначила, що підставою для збільшення підприємству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2730,00грн. стали порушення Позивачем вимог п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що виразилися в завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість сформованого в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні зазначеного легкового автомобіля і за придбання холодильника у ТОВ "Техно-Лайф".

Відповідач зазначає лише про відсутність документів бухгалтерського та податкового обліку щодо підтвердження використання зазначеного легкового автомобіля та холодильника у господарській діяльності підприємства.

В судовому засіданні встановлено правомірність придбання Позивачем легкового автомобіля.

Як зазначили представники Позивача, придбання 02.05.2011року у ТОВ "ТЕХНО-ЛАЙФ" холодильників "REFR SANYO SR-S6DN (W)" в кількості 4 шт., а не одного як зазначається податковим органом, зумовлено необхідністю забезпечення належного зберігання медичних препаратів, так як роздрібна торгівля ними є видом підприємницької діяльності Позивача.

Факт придбання вказаних холодильників, загальною вартістю 5995,99грн., в тому числі 999,33грн. ПДВ, підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с.65,68). Сплата вартості вказаних холодильників та 999,33грн. ПДВ підтверджується платіжним дорученням №272 від 28.04.2011року (а.с.70).

За приписами ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до вимог підпунктів 14.1.181 ст. 14, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту лише суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Досліджені в судовому засіданні податкові накладні, видані Позивачу ТОВ "ТЕХНО-ЛАЙФ" та ТОВ "Атлант-М Лепсе", відповідають вимогам, які зазначені в ст.201 Податкового кодексу України, що не заперечується представником податкового органу. Зазначені в цих податкових накладних суми податку на додану вартість у вартості легкового автомобіля та чотирьох холодильників у відповідності до вимог ст.198 Податкового кодексу України підлягали віднесенню до податкового кредиту Позивача за відповідні звітні податкові періоди, що і було Позивачем правомірно зроблено.

При цьому слід зазначити, що представник Відповідача не змогла суду надати жодних пояснень того, що податковим органом не визнається не вся суму сплаченого такого податку на додану вартість при придбанні легкового автомобіля та чотирьох холодильників, а лише 2730,00грн. такого податку. Суд також не отримав жодних роз'яснень щодо протирічивості висновків та сум, зазначених в акті перевірки, при визначенні Позивачу вказаних грошових зобов'язань з цього податку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 09.12.2013року №0002241501, відповідно до якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2730,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 683,00грн., винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправним та також підлягає скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати Приватного підприємства "Житяс" у вигляді 344,12грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись статтями 2,86,94,158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції №0002231501 та №0002241501 від 09.12.2013 р.

Судові витрати Приватного підприємства "Житяс" у вигляді 344,12грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вказане судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено: 28 січня 2014 р.