Вирок № 36952304, 09.01.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

09.01.2014

Справа №639/10683/13-к

Провадж. №1-кп/639/79/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Кіся Д.П.,

при секретарях: Мельніковій А.В., Нестеровській Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/10683/13-к (в ЄРДР №12013220500002581 від 22.10.2013 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дмитрівка Великописарівського району Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, холостого, не працюючого, раніше судимого: 18.12.2003 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнений 02.07.2011 року з ВК №18 по відбуттю строку покарання; 02.08.2013 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільненого з іспитовим строком 2 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів: Ачкасової С.І., Ніхаєнка С.А., Дриль А.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - адвоката ОСОБА_2,

потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілих - ОСОБА_5

в с т а н о в и в :

16.10.2013 року, приблизно о 13:00 годині, ОСОБА_4, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, став свідком того, як раніше йому не відомий ОСОБА_1 став фрагментом тканини тварини малювати на паркані незрозумілі знаки, а коли ОСОБА_4 зробив ОСОБА_1 зауваження, останній підійшов до нього і безпричинно став голосно ображати його грубою нецензурною лайкою в громадському місці, принижуючи людську гідність ОСОБА_4

При цьому, ОСОБА_1 діючи умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, умисно завдав удар рукою в область голови ОСОБА_4, та продовжував свої хуліганські дії, безпричинно ображаючи ОСОБА_4

Свідком хуліганських дій ОСОБА_1 став громадянин ОСОБА_3, який зробив усне зауваження ОСОБА_1,. зажадавши від нього припинити протиправні хуліганські дії.

Після цього ОСОБА_1 став безпричинно ображати грубою нецензурною лайкою раніше йому невідомого ОСОБА_3, при цьому підійшов до нього і діючи умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, умисно завдав удар рукою в область голови ОСОБА_3

Далі ОСОБА_1 забіг у двір свого будинку, за адресою: АДРЕСА_2, звідки він вибіг, тримаючи в руках обрізок металевої труби, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, при цьому він підбіг до ОСОБА_4 і, викрикуючи в його адрес грубі, нецензурні вирази, безпричинно наніс йому один удар зазначеним обрізком металевої труби в область лівої брови, від якої потерпілий ОСОБА_4 впав на землю. Після чого, ОСОБА_1 завдав останньому ще один удар кулаком руки в область обличчя зліва.

У цей момент хуліганські дії ОСОБА_1 були усно присічені громадянином ОСОБА_6, який будучи свідком зазначених подій, став вимагати припинити хуліганські дії, після чого ОСОБА_1 кинувши трубу на землю, та зник з місця події.

Таким чином, своїми активними і протиправними діями ОСОБА_1 грубо порушував громадський порядок у громадському місці, безпричинно викрикував грубі нецензурні вирази, та діючи з особливою зухвалістю заподіяв ОСОБА_4, згідно висновку судово-медичної експертизи № 3090-ая/13 від 23.10.2013, легкі тілесні ушкодження, які виразилися в синцях, садинах і забитій рані на голові, а ОСОБА_3, який намагався припинити його злісні хуліганські дії ОСОБА_7 умисно спричинив, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 3089-ая/13 від 23.10.2013 легке тілесне ушкодження, яке виразилося в синці на голові.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину у вчиненні відповідного злочину не визнав та пояснив, що дійсно 16.10.2013 року він знаходився вдома за адресою: АДРЕСА_2, де він проживає разом з матір'ю, якій і належить зазначене домоволодіння. Вранці він разом з цуценям породи «вівчарка», яке йому подарували, пішов за хлібом. При переході через пішохідний перехід на зелений сигнал світлофора автомобілем, ідентифікаційні ознаки якого він не запам'ятав, було здійснено наїзд на зазначене цуценя, після чого він, взявши його на руки, поніс додому. Підійшовши до сусіднього будинку, де працюють потерпілі, він почав стукати у калитку, яка була зачинена, адже хотів, щоб робочі, що там працюють, підказали, що можна зробити, як допомогти цуценя. При цьому калитку йому ніхто не відчинив, оскільки робочі, скоріш за все, пішли обідати, але внаслідок того, що він ніс цуценя на руках, то коли він стукав у калитку він забруднив її кров'ю цуценя. Тоді він пішов до себе у двір та поховав там цуценя.

Побиття потерпілих ОСОБА_1 заперечував, пояснивши, що фізично не впорався б з двома чоловіками, та зазначив, що обрізок металевої труби в руки в той день не брав, нецензурною лайкою не висловлювався. Вважає, що показання потерпілих обумовлені бажанням позбавити його земельної ділянки, та їм за наклеп на нього заплатили гроші, хоча раніше з потерпілими у нього були нормальні стосунки.

Не дивлячись на невизнання своєї провини, винуватість ОСОБА_1 підтверджується зібраними під час досудового слідства та дослідженими судом доказами.

Так, вина ОСОБА_1 підтверджується частково показаннями самого обвинуваченого, який, як зазначалось вище, не заперечував, що 16.10.2013 року він знаходився за адресою: АДРЕСА_2, та що ним в цей день було забруднено кров'ю калитку сусіднього будинку АДРЕСА_3. Також ОСОБА_1 підтвердив, що потерпілі працюють у сусідньому будинку, та здійснюють там будівельні роботи.

Як пояснив потерпілий ОСОБА_4, він з літа 2013 року неофіційно працює в якості різноробочого в будинку за адресою: АДРЕСА_3. 16.10.2013 року він вийшов з тачкою за двір зазначеного домоволодіння, та побачив обвинуваченого, який сидів біля свого двору над мертвою собакою та висловлювався нецензурною лайкою. Обличчя та руки у ОСОБА_1 були в крові. Коли він запитав у нього, що той робить, ОСОБА_1 почав, висловлюватися нецензурною лайкою в його адресу та адресу власника будинку, де той працює, погрожуючи фізичною розправою. Тоді він зайшов у двір, а ОСОБА_1 залишився сидіти на тому ж місці. Через деякий проміжок часу, приблизно через 5 хвилин, він знов вийшов за двір, щоб набрати пісок. В той момент, коли він набирав пісок, він побачив як ОСОБА_1 підійшов та почав возити зазначеною мертвою собакою по воротам та калитці домоволодіння, де він працює. Тоді він зробив йому зауваження, на що ОСОБА_1, підійшовши до нього, наніс йому два удари кулаком правої руки в область обличчя з проміжком часу приблизно у 5 секунд. В цей час з кіоску повертався ОСОБА_3, який також працює разом з ОСОБА_4 у вищезазначеному домоволодінні. Побачивши, що відбувається, ОСОБА_3 підійшов до них та запитав у ОСОБА_1, що він робить, навіщо зробив «таке» з собакою, та забруднив калитку і паркан та намагався завадити його подальшому побиттю. Тоді ОСОБА_1 забіг у двір свого будинку, а коли вибігав з відти, то тримав в руках обрізок металевої труби, один кінець якої був обмотаний мотузкою, та, продовжуючи висловлюватися нецензурними виразами, почав махати вказаною трубою перед ними. В той момент, коли ОСОБА_4 відволікся на мить, ОСОБА_1 раптово наніс йому удар трубою по голові з ліва, від якого він впав на землю на коліно. Коли він намагався підвестися, ОСОБА_1 наніс йому ще один удар кулаком в області обличчя. Оскільки в нього пішла кров, він зайшов у двір, щоб умитися. За ним у двір зайшов і ОСОБА_3

Також ОСОБА_4 додав, що протиправна поведінка ОСОБА_1 тривала приблизно 10 хвилин, при цьому ніякого приводу для цього ОСОБА_1 він не давав, раніше його бачив, але не спілкувався. До міліції в цей день він не звертався, поїхав додому в с. Соколово Зміївського району Харківської області, де провів два дні. За час з 16.10.2013 року до звернення його до міліції жодних конфліктів ні з ким у нього не було. Коли через два дні він вийшов на роботу, калитка вже була вимита якоюсь жінкою, про що йому повідомили інші робочі. До міліції він звернувся не одразу, оскільки про це не думав, йому потрібно було працювати. Крім того, ОСОБА_1 після інциденту деякий час не було, але потім йому повідомили сусіди, що через деякий час його все одно випишуть з ПНД, як це бувало раніше, та йому стало страшно за своє життя. Ніхто його не схиляв до звернення до правоохоронних органів.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він з літа 2013 року допомагає власнику будинку за адресою: АДРЕСА_3 в організації ремонтно-будівельних робіт. Перебуваючи за вказаною адресою 16.10.2013 року в денний час доби він вийшов у кіоск за цигарками, а коли повертався, то почув крики та нецензурну лайку. Він одразу зрозумів, що це ОСОБА_1, адже раніше з його боку вже спостерігалась така поведінка. Підійшовши, він побачив ОСОБА_4 та ОСОБА_1, який наніс ОСОБА_4 удар в область обличчя. В суматосі він не зрозумів скільки ударів, один чи два, наніс ОСОБА_1 ОСОБА_4 Він зробив зауваження ОСОБА_1 та намагався завадити побиттю ОСОБА_4. Тоді ОСОБА_1 наніс йому удар кулаком в область лівого вуха. Після цього обвинувачений забіг у свій двір. Він запитав у ОСОБА_4, що трапилося, та той пояснив, що він зробив зауваження ОСОБА_1, коли він весь у крові почав малювати кров'ю мертвої собаки по калитці домоволодіння, де вони працюють. В цей момент ОСОБА_1 вибіг із двору в неадекватному стані та, тримаючи в руках іржаву металеву трубу, один кінець якої був обмотаний мотузкою, почав махати нею перед ними. При цьому, весь час ОСОБА_1 кричав нецензурною лайкою в їх адресу, погрожуючи фізичною розправою. Коли ОСОБА_4 відволікся на мить, ОСОБА_1, наніс йому удар зазначеною трубою по голові з ліва, від якого ОСОБА_4 присів на одне коліно. Після цього ОСОБА_1, перехопивши трубу в ліву руку, наніс ОСОБА_4 ще один удар кулаком правої руки в обличчя. Він побачив у ОСОБА_4 кров на голові. Знов почав робити ОСОБА_1 зауваження, але той не реагував. В цей момент ОСОБА_4 пішов у двір, та він також пішов за ним. При цьому він також чув як якийсь чоловік кричав ОСОБА_1: «Що ти робиш?» Хто це був він не знає, адже він не місцевий.

Також ОСОБА_3 додав, що протиправна поведінка ОСОБА_1 тривала приблизно 10 хвилин, та весь цей час ОСОБА_1 кричав нецензурною лайкою на їх адресу. ОСОБА_1 раніше він декілька разів бачив, з ним не знайомий. Не намагався активно захищатися, адже він не місцевий, а ОСОБА_1 при цьому кричав, що він «злодій в законі», а тому він боявся «зайвих проблем». Крім того, ОСОБА_1 знаходився в неадекватному стані. До міліції він звернувся не одразу з тих же причин, що і ОСОБА_4

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_4. 16.10.2013 року він знаходився у дворі свого будинку в денний час доби, та почув на вулиці нецензурні вирази і крики. За голосом він впізнав, що це був його сусід ОСОБА_1 Він одразу впізнав його, адже це відбувалося раніше неодноразово. По крикам він почув, що ОСОБА_1 кричить не у дворі свого домоволодіння, а за ним. Він вийшов за двір подивитися, що відбувається. Вийшовши, він побачив, що біля будинку АДРЕСА_2 на відстані 20-30 метрів стояв робочий - потерпілий по провадженню ОСОБА_4 Біля нього стояв ОСОБА_1, та оскорбляв його нецензурними виразами, погрожуючи фізичною розправою. Він спостерігав за цим зі сторони, не втручаючись у події, що відбувались. Потім ОСОБА_1, наблизившись до ОСОБА_4, наніс йому декілька ударів кулаком в обличчя. Після цього підійшов другий робочий - потерпілий ОСОБА_3, який підіймався з боку проспекту Ілліча в їх бік. Побачивши, що відбувається він підбіг та намагався присікти дії ОСОБА_1 та відтягнути його від ОСОБА_4 В цей момент ОСОБА_1 розвернувся та наніс удар ОСОБА_3 в область обличчя кулаком правої руки. Потім ОСОБА_1 забіг до себе у двір, вхід до якого знаходився приблизно на відстані 10 метрів. Потерпілі в цей час знаходились на вулиці. По них було видно, що вони були розгублені, та один питав у іншого що сталося. Після цього на вулицю знов вибіг ОСОБА_1 з обрізком іржавою металевої труби в руках довжиною до 1 метра та наніс одному з робочих - ОСОБА_4 удар зазначеною трубою по голові з права на ліво. Той від удару впав на землю. Після цього ОСОБА_1, перехопивши трубу в ліву руку, наніс ОСОБА_4 ще один удар кулаком правої руки в область обличчя. Побачивши це, ОСОБА_9 крикнув ОСОБА_1: «Що ти робиш?», та почав іти у їх бік. Після чого ОСОБА_1 кинув трубу та забіг до себе у двір. При цьому, під час зазначених подій ОСОБА_1 гучно висловлювався нецензурною лайкою в бік потерпілих. Коли він підійшов до будинку АДРЕСА_3, то побачив, що паркан був вимазаний у крові, а поряд лежав труп собаки, яка була розгризена чи розірвана. Після цього він бачив як потерпілі умивались у дворі будинку, а ОСОБА_1 в цей день він більше не бачив.

Аналіз показань потерпілих та свідка, викладених вище, відсутність будь-яких протиріч між ними, їх послідовність, дають підстави дійти висновку щодо їх правдивості.

Окрім показань, допитаних в судовому засіданні потерпілих та свідка ОСОБА_9, вина ОСОБА_1 також підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно протоколів пред'явлення особи для впізнання від 12.11.2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 упізнали у ОСОБА_1 особу, яка 16.10.2013 року спричинила їм тілесні ушкодження з хуліганських мотивів (а. 49-56 матеріалів досудового розслідування)

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 23.10.2013 року №3090-ая/13 у ОСОБА_4 мали місце синці, садни і забита рана на голові, які утворилися від дії як мінімум чотирьох травматичних дій тупих твердих предметів та могли бути спричинені у строк, зазначений в постанові про призначення судово-медичної експертизи - 16.10.2013 року. За ступенем тяжкості це легкі тілесні ушкодження. (а.15 матеріалів досудового розслідування)

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 23.10.2013 року №3089-ая/13 у ОСОБА_3 мали місце синець на голові, який утворився від однократної дії тупого твердого предмету та міг бути спричинений у строк, зазначений в постанові про призначення судово-медичної експертизи - 16.10.2013 року. За ступенем тяжкості це легкі тілесні ушкодження. (а.14 матеріалів досудового розслідування)

Згідно змісту протоколу огляду місця події від 23.10.2013 року, під час його проведення на землі поблизу будинку АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено обрізок металевої труби з іржою, один кінець якої був обмотаний капроновою ниткою (мотузкою). (а.16 матеріалів досудового розслідування)

В судовому засіданні було оглянуто вилучений під час проведення зазначеного огляду місця події речовий доказ та встановлено, що ним є обрізок металевої труби, довжиною приблизно 80 см., з нашаруванням іржи та грунту по всій поверхні, з одного боку на відстані приблизно 20 см. на вказаній трубі намотана капронова мотузка.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні упізнали в зазначеному предметі металеву трубу, якою обвинувачений ОСОБА_1 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4 16.10.2013 року.

Також вказаний предмет був впізнаний потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під час досудового слідства, про що свідчать змісти відповідних протоколів від 28.11.2013 року (а. 104-109 матеріалів досудового розслідування).

Відсутність на зазначеній трубі відбитків пальців, не спростовує тверджень потерпілих та свідка про те, що саме вона застосовувалась ОСОБА_1 під час вчинення хуліганських дій 16.10.203 року, адже відповідно до мотивувальної частини судово-дактилоскопічної експертизи №257 від 26.10.2013 року, з огляду на наявність на вказаній трубі нашарувань іржи та грунту обпилювання дактилоскопічним порошком її поверхні є недоцільним. (а. 20-21 матеріалів досудового розслідування).

Надаючи оцінку достовірності показанням потерпілих щодо способу та механізму спричинення їм тілесних ушкоджень, необхідно відзначити, що під час проведення слідчого експерименту за участю судово-медичного експерта 06.11.2013 року ОСОБА_4 показав яким чином 16.10.2013 року ОСОБА_1 наносив йому тілесні ушкодження. (а. с. 34-35 матеріалів досудового розслідування)

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 06.11.2013 року №3280-ая/13 у ОСОБА_4 мали місце синці, садни і забита рана на голові, які утворилися від дії як мінімум чотирьох травматичних дій тупих твердих предметів та могли бути спричинені у строк, зазначений в постанові про призначення судово-медичної експертизи - 16.10.2013 року. За ступенем тяжкості це легкі тілесні ушкодження. Обставини, на які посилався ОСОБА_4 в ході проведення з ним слідчого експерименту, в цілому не протирічать об'єктивним судово-медичним даним в частині способу та механізму спричинення йому тілесних ушкоджень. (а. 39-40 матеріалів досудового розслідування)

Також під час проведення слідчого експерименту за участю судово-медичного експерта 06.11.2013 року ОСОБА_3 показав яким чином 16.10.2013 року ОСОБА_1 наніс йому удар кулаком правої руки в область голови. (а. с. 32-33 матеріалів досудового розслідування)

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 06.11.2013 року №3279-ая/13 у ОСОБА_3 мав місце синець на голові, який утворився від однократної дії тупого твердого предмету та міг бути спричинений у строк, зазначений в постанові про призначення судово-медичної експертизи - 16.10.2013 року. За ступенем тяжкості це легкі тілесні ушкодження. Обставини, на які посилався ОСОБА_4 в ході проведення з ним слідчого експерименту, в цілому не протирічать об'єктивним судово-медичним даним в частині способу та механізму спричинення йому тілесних ушкоджень. (а. 37-38 матеріалів досудового розслідування)

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №907 від 25.11.2013 року ОСОБА_1 на теперішній час ознаків психозу чи слабоумства не виявляє, у нього виявлено органічний розлад особистості, а також синдром залежності від алкоголю. У період досудового слідства з 20.10.2013 року по 24.10.2013 року переніс стан відмови від алкоголю з делірієм, з якого на теперішній час повністю вийшов. За своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, знаходився у стані органічного розладу особистості, та синдромі залежності від алкоголю, внаслідок чого не міг в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 за своїм психічним станом на теперішній час застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (а. 97 матеріалів досудового розслідування)

Зазначений висновок в повному обсязі був підтриманий та роз'яснений в судовому засіданні експертом ОСОБА_10, яка була попереджена про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та приведена до присяги.

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування ОСОБА_1 та його захиснику були відкриті відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчать відповідні розписки та не заперечувалось ними.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в обсязі пред'явленого обвинувачення є доведеною. Дії обвинуваченого ОСОБА_1, з урахуванням висунутого обвинувачення, положень ст. 337 КПК України, абз. 1 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №10 «Про судову практику у справах про хуліганство», кваліфікуються за ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням предмету, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Хуліганський мотив дій ОСОБА_1 підтверджується як показаннями самого обвинуваченого про те, що раніше з потерпілими у нього були нормальні стосунки, так і показаннями потерпілих, що ОСОБА_1 вони раніше бачили, але ніколи не спілкувались, особистих неприязних стосунків у них не було.

При цьому про наявність такої ознаки хуліганства як особлива зухвалість, свідчить порушення ОСОБА_1 громадського порядку, яке супроводжувалось насильством із завданням потерпілим тілесних ушкоджень.

Щодо такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення хуліганських дій із застосуванням предмету, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, то про його наявність свідчать оглянутий в судовому засіданні обрізок металевої труби, яким ОСОБА_1 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4, який обмотаний з одного боку капроновою мотузкою для зручності його тримання, а також показання потерпілих та свідка про те, що за вказаною трубою ОСОБА_1 забігав до себе у двір, а не підібрав її на місці злочину.

Стосовно показань обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до яких він заперечував вчинення ним хуліганських дій, то суд до них ставиться критично, вважає їх тактикою його захисту, та такими, що повністю спростовуються вищенаведеними доказами. При цьому про їх неправдивість свідчить і висновок судово-психіатричної експертизи №907 від 25.11.2013 року, відповідно до якого встановлено, що обвинувачений мав синдром залежності від алкоголю, в період досудового слідства з 20.10.2013 року по 24.10.2013 року переніс стан відмови від алкоголю з делірієм. В той же час в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснював, що алкогольні напої не вживає. Щодо його пояснень про фізичну неможливість завдання ним тілесних ушкоджень двом потерпілим, то, як пояснили самі потерпілі в судовому засіданні, вони не чинили активного опору через страх, адже вони не місцеві, а обвинувачений кричав, що він є «злодієм у законі». Будь-які дані, які б свідчили про наявність у потерпілих підстав обмовити ОСОБА_1 судом не встановлені. Щодо наявності у них чи інших осіб мотиву заволодіти земельною ділянкою (домоволодінням), де проживає обвинувачений, то це твердження обвинуваченого спростовується показаннями самого ОСОБА_1 про те, що домоволодіння належить не йому, а його матері. Також суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1, що він стукав у калитку потерпілим щоб йому допомогли врятувати цуценя, і таким чином забруднив її кров'ю, адже як пояснив сам обвинувачений одразу після того як йому ніхто не відчинив калитку він пішов до себе у двір та поховав цуценя, тобто воно було мертве.

При цьому, з огляду на висновок судово-психіатричної експертизи №907 від 25.11.2013 року та в силу ст. 20 КК України, ОСОБА_1 підлягає кримінальній відповідальності за відповідний злочин, та враховуючи положення ч. 1 ст. 503 КПК України, ст. ст. 93, 94 КК України, а також, що згідно зазначеного висновку він ознаків психозу чи слабоумства не виявляє, на теперішній час за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує, для застосування останніх відсутні фактичні та правові підстави.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікаря нарколога не перебуває; періодично з 2000 року проходив лікування в ХОКПБ №3 з діагнозами: розлад особистості та поведінки, синдромом відміни від алкоголю з алкогольним параноідом, гострою алкогольною інтоксикацією з делірієм, відміни алкоголю з делірієм; холостий; не працює, раніше судимий: 18.12.2003 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі, 02.08.2013 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільненого з іспитовим строком 2 роки; має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем проживання характеризується негативно.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, не встановлено.

Вирішуючи питання щодо наявності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, зазначених в ст. 67 КК України, суд відзначає, що стороною обвинувачення як таку зазначено вчинення ОСОБА_1 злочину повторно. Проте, з огляду на те, що раніше ОСОБА_1 був засуджений Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 296 КК України, стороною обвинувачення дії ОСОБА_1 повинні були бути кваліфіковані з урахуванням такої кваліфікуючої ознаки, передбаченої ст. 296 КК України, як вчинення хуліганства «особою, раніше судимою за хуліганство» (спеціальний вид повторності), що як зазначалось вище, зроблено не було. Суд же в силу вимог ст. 337 КПК України, та положень абз. 1 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №10 «Про судову практику у справах про хуліганство» позбавлений можливості вийти за межі пред'явленого обвинувачення та самостійно кваліфікувати дії ОСОБА_1 за цією кваліфікуючою ознакою. При цьому, така б кваліфікація відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України, унеможливила б врахування такої обтяжуючої обставини як повторність. З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 1 ст. 26 КПК України, те, що сторона обвинувачення не реалізувала свого права щодо висунення відповідного обвинувачення, суд, дотримуючись принципу верховенства права та з метою недопущення погіршення становища обвинуваченого з зазначених підстав, вважає за неможливе врахування повторності, як обтяжуючої вину ОСОБА_1 обставини.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, наслідки злочину. Також судом при призначенні покарання враховується, що відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №907 від 25.11.2013 року ОСОБА_1 в період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення не міг в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

При цьому суд, виходячи з положень абз. 4 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів, і досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому, є не можливим без відбування ним покарання в місцях позбавлення волі.

Враховуючи, що обвинувачений був засуджений 02.08.2013 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки, а злочин, який є предметом даного судового розгляду скоїв у зазначений період (у період іспитового строку), суд остаточне покарання призначає у відповідності до ст. 71 КК України.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_1 покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.08.2013 року у виді 1 (одного) року позбавлення волі та остаточно призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Початок строку відбування ОСОБА_1 покарання рахувати з 09.01.2014 року.

Речовий доказ - обрізок металевої труби - знищити.

Процесуальні витрати в сумі 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. за проведення судово-дактилоскопічної експертизи стягнути з ОСОБА_1 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з позначкою виду платежу - «за проведення експертизи».

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити з особистого зобов'язання на тримання під вартою.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк перебування його під вартою по кримінальній справі № 2012/4441/2012 (вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.08.2013 року) - з 27 липня 2012 року по 02 серпня 2013 року включно.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Д.П. Кісь