Ухвала суду № 36950920, 23.01.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

23 січня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1745/13-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року податковий орган звернувся з адміністративним позовом про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Куліченка Д.О. про зупинення виконавчого провадження №36069751, відкритого за виконавчим листом по справі №2а-1238/11/1470, виданим 27.11.2012 Миколаївським окружним адміністративним судом (Постанова про зупинення виконавчого провадження від 15.03.2013), посилаючись на незаконність прийнятого рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Куліченко Д.О. від 15.03.2013 року про зупинення виконавчого провадження №36069751, відкритого за виконавчим листом, що виданий Миколаївським окружним адміністративним судом 27.11.2012 року по справі №2а-1238/11/1470.

Не погоджуючись з даною постановою суду Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позову і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.03.2003 року господарським судом Миколаївської області прийнято рішення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Юженергобуд» та відповідно до ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» введено мораторій на виконання боржником грошових зобов'язань та зобов'язань зі сплати податків і зборів. (ухвала господарського суду Миколаївської області від 31.03.2003 про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Юженергобуд».

22.07.2011 року Миколаївським окружним адміністративним судом прийнято рішення про стягнення з ВАТ «Юженергобуд» податкової заборгованості за період з 2007 року (справа №2а-1238/11/1470 Постанова суду від 22.07.2011).

18.01.2013 року державним виконавцем на підставі виконавчого листа №2а-1238/11/1470, що виданий 27.11.2012 Миколаївським окружним адміністративним судом, відкрито виконавче провадження №36069751 (Постанова про відкриття провадження від 18.01.2013, далі по тексту ВП №36069751).

15.03.2013 року державним виконавцем прийнято рішення про зупинення виконавчого провадження №36069751 за виконавчим листом по справі №2а-1238/11/1470, виданим 27.11.2012 Миколаївським окружним адміністративним судом (Постанова про зупинення виконавчого провадження від 15.03.2013)

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За змістом п.8 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

На підставі ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію; Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор). Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Зазначені норми регулюють правовідносини, що виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів. Водночас, з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, який має право укладати угоди та ін., та у якого можуть виникати нові зобов'язання.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Стосовно зобов'язань позивача, який є поточним кредитором, то враховуючи, що строк виконання зобов'язань настав у позивача після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих податкових зобов'язань не розповсюджувалась.

Отже, державним виконавцем неправомірно застосовано п.8 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки зобов'язання, які пред'явлені ДПІ до виконання є поточними, а тому на них не розповсюджуються мораторій, встановлений за ухвалою господарського суду Миколаївської області.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що адміністративний позов Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі № 814/1745/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян