Рішення № 36950788, 27.01.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2014 р.Справа № 901/4125/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук`яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим 95034 до Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут Приладобудування вул. Примакова, 40/42, м.Харків 61010 у особі відокремленого підрозділу Позаміського закладу оздоровлення та відпочинку "Ровесник" селища міського типу Сімеїз Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут Приладобудування, вул. Ганського, 21 смт. Сімеїз Автономна Республіка Крим 98600 простягнення коштів за участю представників сторін:

представник позивача: Антюфєєва І.О. (дов.№ 444-Д від 25.12.2013 року);

представник відповідача: Снєжкін О.Є. (дов. № 319/05-015 від 02.04.2012 року).

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" (позивач) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут Приладобудування у особі відокремленого підрозділу Позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Ровесник» селища міського типа Сімеїз Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут Приладобудування (відповідач) про стягнення коштів у розмірі - 64 393 грн. 08 коп. з них сума основного боргу 61 863 грн 52 коп., 3% річних у сумі 2 529 грн. 56 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки електричної енергії № 683 від 28.04.2005 року у частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2013 року (суддя І.О. Доброрез) порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судове засідання на 23.12.2013 року.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.12.2013 року матеріали справи передані за встановленою підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.01.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.01.2014 року.

23.01.2014 року представник відповідача через канцелярію господарського суду Харківської області на виконання ухвали суду надав документи для долучення до матеріалів справи (вх. №2383 від 23.01.2014 року).

27.01.2014 року представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про залучення документів до матеріалів справи та надав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних, в якій просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 2 524 грн. 51 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, зазначив що оплата за електричну енергію здійснювалась згідно показників обліку споживання електричної енергії.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.01.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку «Ровесник» селища міського типа Сімеїз Державного підприємства науково-дослідний технологічний інститут приладобудування (м. Харків) (далі - ПЗОВ «Ровесник») є відособленим підрозділом ДП НДТІП без права юридичної особи, керується у своїй діяльності положенням, затвердженим генеральним директором - головним конструктором ДП НДТІП від 20.03.2012.

28.04.2005 року між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 683, відповідно до розділу 1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, по графіку погашення заборгованості, по актам порушення ПКЕЕ) згідно умовам даного договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами(а.с. 15).

Пунктом 9.5 договору сторни узгодили, що цей договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна сторона не заявить про розірвання цього договору або його перегляд.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди до договору № 683 від 28.04.2005 року Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує поставщику її вартість і здійснює інші платежи згідно з умовами цього Договору та додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.3.3 Договору, Додатку № 4.1 до Договору встановлено, що розрахунковим вважається період з 21 числа місяця до також числа наступного місяця. Показання розрахункових засобів обліку відповідно до преліку об'єктів і точок комерційного обліку фіксуються 21 числа кожного місяця і оформляється «Актом про обсяги переданої споживачу(спожитої споживачем) електричної енергії» у двох примірниках, по одному для кожної сторони.

Споживач на 20 число попереднього розрахункового періоду здійснює оплату за наступний розрахунковий період у сумі 100% заявленного обсягу споживання електричної енергії. Зазначений платіж здійснюється виключно по наданому постачальником рахунку, розрахованого відповідно до заявленого обсягу споживання електричної енергії та тарифа спливаючого місяця.

Згідно пункту 6.39 Правил користування електричною енергією у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.

Пунктом 1 додаткової угоди б/н від 08.06.2007 року до договору про постачання електричної енергії № 683 від 28.04.2005 року сторони прийшли до згоди викласти абзац перший пункта 2 Додатку № 4.1. до договору в наступній редакції: «п.2 споживач до 20 числа, попереднього розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі 100 % заявленого (очікуваного) об'єму споживаної електричної енергії. Вказаним платежем здійснюється виключно по виставленому постачальником рахунку, розрахованому на основі заявленого (очікуваного) об'єму споживання електричної енергії тарифу поточного місяця.

Пунктом 3 додатку № 4.1. до договору об'єм фактично споживчої за розрахунковий період електричної енергії, із урахуванням величини втрат на дільниці мережі від місця установки засобів обліку до границі балансової приналежності електромереж, встановлюється згідно вимог «Акту обліку переданої споживачу (використаної споживачем електричної енергії» . Також положенням цього пункту встановлено, що споживач самостійно здійснює зняття показань розрахункових приладів обліку, складає Акт та передає його постачальнику не пізніш ніж наступного робочого дня за днем зняття показників.

Оскільки відповідачем не надано своєчасно актів спожитої електричної енергії, тому позивачем нараховано електричну енергію за поточний розрахунковий період за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період.

Позивачем відповідачу за спірний період з 21.03.2012 року по 21.06.2012 року вистовлені до сплати рахунки-накладні за використану активну електричну енергію на загальну суму 61 863 грн. 52 коп.(а.с. 24-26, 28).

Відповідач суму заборгованості перед позивачем за споживання електричної енергії не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 61 863 грн. 52 коп.

Взаємовідносини сторін, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами - юридичними особами та фізичними особами-підприємцями (крім населення), регулюються, зокрема, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (із змінами і доповненнями).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач електроенергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричної енергії.

Законом про електроенергетику також передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій: енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 181 Господарського суду України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України та статтей 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача проти існування заборгованості за споживання електричної енергії та предоплату за використану електроенергію не приймаються судом, оскільки сплати проведені відпорвідачем були із призначенням платежу: "сплата авансу за електричну енергію за період" який не є спірним (а.с. 86-96).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію на суму 61 836 грн. 52 коп. є обгрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних нараховано 2 524 грн. 51 коп. за період з 26.06.2012 року по 06.11.2013 року (а.с. 188).

У відзиві відповідач заперечує проти нарахування штрафних санкцій та просить застосувати спеціальну позовну давність у рік.

Суд відхиляє заперечення відповідача, оскільки позивачем нараховано 3 % річних.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що сума 3 % річних яка підлягає стягненню складає 2 524 грн. 51 коп. за період з 27.06.2012 року по 06.11 .2013 року.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 720 грн. 50 коп.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут Приладобудування ( р/р 260063013213 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 351823, ЄДРПОУ 14310589) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" (р/р 26031301617847 у філії КРУ АТ „Ощадбанк", МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) - 61 863 (шістдесят одна тисяча вісімсот шістдесят три) грн. 52 коп. суму заборгованості за активну електричну енергію.

Стягнути з Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут Приладобудування ( р/р 260063013213 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 351823, ЄДРПОУ 14310589) на користь Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго"(р/р 26009300617847 у філії КРУ АТ „Ощадбанк", МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 3% річих у рзмірі 2 524 (дві тисячі п'ятсот двадцять чотири)грн. 51 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 31.01.2014 року.

Суддя Ємельянова О.О.