Постанова № 36948335, 27.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 121/5422/13-а

27.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воробйової С.О.,

суддів Кобаля М.І. ,

Курапової З.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ялтинської міської ради на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Прищепа О.І.) від 09.09.2013 року у справі № 121/5422/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 71100)

до Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600),

представник позивача - ОСОБА_3 (АДРЕСА_2),

про визнання дій протиправними та скасувати рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання виконати певні дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ялтинського міського суду АР Крим 09.09.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Ялтинської міської ради про визнання дій протиправними та скасувати рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання виконати певні дії та стягнення моральної шкоди задоволені частково.

Рішення 29 сесії 6 скликання Ялтинської міської ради АР Крим від 27.03.2013 року №136 Про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в межах міста Ялта АР Крим визнано протиправним та скасовано.

Зобов'язано Ялтинську міську раду АР Крим розглянути на черговій сесії Ялтинської міської ради клопотання ОСОБА_2 від 06.02.2013 року.

В інший частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вищевказаною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 09.09.2013 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 27.01.2014 року позивач та його представник не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, представник позивача надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, у яких просив залишити апеляційну скаргу Ялтинської міської ради без задоволення, а постанову Ялтинського міського суду від 09.09.2013 року без змін.

Представник відповідача у судове засідання 27.01.2014 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судова колегія, розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 звернувся до Ялтинського міського суду АР Крим з адміністративним позовом до Ялтинської міської ради про визнання протиправними дії відповідача щодо прийняття рішення Ялтинської міської ради АР Крим 29 сесії 6 скликання від 27.03.2013 року №136 про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах міста Ялта АР Крим; скасування рішення Ялтинської міської ради АР Крим 29 сесії 6 скликання від 27.03.2013 року №136 Про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах міста Ялта АР Крим; зобов'язання відповідача винести на засідання чергової сесії Ялтинської міської ради АР Крим та розглянути клопотання позивача про передачу у власність земельної ділянки площею 0,10 га, розташованої в межах міста Ялта АР Крим, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у відповідності до норм чинного законодавства; стягнення з відповідача на його користь шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій Ялтинської міської ради, у розмірі 10000 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач як громадянин України, реалізуючи своє конституційне і законне право, в порядку частини 6 статі 118 Земельного кодексу України, звернувся до Ялтинської міської ради АР Крим з клопотанням та доданими до нього графічними матеріалами, стосовно отримання безоплатно у власність земельної ділянки. У своєму клопотанні ОСОБА_2 просив визначити та виділити земельну ділянку без його погодження, орієнтовною площею до 0,10 га в межах міста Ялта з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Рішенням Ялтинської міської ради АР Крим від 27.03.2013 року №136 позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах Ялтинської міської ради з тих підстав, що на теперішній час не розроблений детальний план території м. Ялта (вище Південнобережного шосе). На думку позивача, відповідачем при розгляді його клопотання щодо надання земельної ділянки було порушено його права та законні інтереси, гарантовані Конституцією України та чинним законодавством України.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що законодавець у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України чітко зазначив перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який є вичерпним та поширеному тлумаченню не підлягає, а отже підстави зазначені у рішенні органу місцевого самоврядування не законні та необґрунтовані, у зв'язку з чим оскаржуване рішення відповідача слід визнати протиправним та скасувати, як таке, що порушує права та законні інтереси позивача щодо реалізації свого права, як громадянина України, на отримання земельної ділянки. Водночас, на думку суду першої інстанції, дії відповідача щодо прийняття зазначеного рішення не можуть бути визнані протиправними, оскільки рада приймає нормативні акти у формі рішень та діяла у межах своїх повноважень.

З наведеними висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 року вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад та вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 12 Земельного Кодексу України, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Матеріали справи містять відомості про те, що 13.02.2013 року ОСОБА_2 звернувся до Ялтинської міської ради із клопотанням від 06.02.2013 року в порядку статті 118 Земельного кодексу України щодо отримання у власність земельної ділянки, визначеної без погодження з позивачем, та виділення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га в межах міста Ялти з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.30-32).

Розглянувши заяву ОСОБА_2 про передачу у власність земельної ділянки на території м. Ялти, висновок Головного управління містобудування, архітектури та регіонального розвитку (не розроблений детальний план території вище Південнобережного шосе), враховуючи пропозиції постійної комісії міської ради з землекористування та екології, Ялтинська міська рада АР Крим рішенням 29 сесії 6 скликання №136 від 27.03.2013 року відмовила ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) із земель, які перебувають у веденні Ялтинської міської ради, оскільки не розроблений детальний план території вище Південнобережного шосе (а.с.25).

Судовою колегією встановлено, що спірне рішення Ялтинської міської ради АР Крим 29 сесії 6 скликання №136 від 27.03.2013 року було прийнято відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року, якою передбачено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи, план зонування або детальний план території м. Ялта вище Південнобережного шосе не розроблений.

Законом України «Про внесення змін до розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо зупинення дії заборони на відведення земельних ділянок» № 606-VII від 19.09.2013 встановлено, що дія частин третьої та четвертої статті 24 цього Закону до 1 січня 2015 року не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій.

Проте, зазначені зміни прийнятті після прийняття відповідачем спірного рішення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішенням 29 сесії 6 скликання Ялтинської міської ради АР Крим №136 від 27.03.2013 року було правомірно відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) із земель, які перебувають у веденні Ялтинської міської ради, до розробки детального плану м. Ялти.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права.

Вказаним обставинам судом першої інстанції не дана належна оцінка, постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись частиною 3 статті 24, статтями 160, 167, частиною 1 статті 195, статтею 197, пунктом 3 частини 1 статті 198, статтями 202, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ялтинської міської ради на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2013 року у справі № 121/5422/13-а - задовольнити.

Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2013 року у справі № 121/5422/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову: в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис С.О. Воробйова

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.О. Воробйова