Ухвала суду № 36947792, 30.01.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 р. Справа № 815/3746/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.01.2013р. №0000292700 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 27332,00грн., -

встановиЛА:

Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби від 09.01.2013р. №0000292700 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 27332,00грн., з яких 27330,00грн. - основний платіж, 2,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції своєю постановою від 19 липня 2013 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.01.2013р. №0000292700 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 27332,00грн., задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби від 09.01.2013р. №0000292700.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 28.11.2012р. по 18.12.2012р. була проведена виїзна позапланова перевірка ПАТ "Одесагаз" з питань фінансово-господарської діяльності з ПП "Модуль" за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011р. та з ТОВ "Регіональна сервісна група" за період з 01.03.2011р. по 30.04.2011р.

За наслідками вказаної перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби складений Акт №215/27-0/03351208/14 від 29.12.2012р. "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ПАТ "Одесагаз" з питань фінансово-господарської діяльності з ПП "Модуль" за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011р. та з ТОВ "Регіональна сервісна група" за період з 01.03.2011р. по 30.04.2011р.".

На підставі складеного Акта перевірки №215/27-0/03351208/14 від 29.12.2012р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби 09.01.2013р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000292700 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 27332,00грн., з яких 27330,00грн. - основний платіж, 2,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Так, як встановлено судом першої інстанції та вбачаться з наявних у матеріалах справи документів, між Публічним акціонерним товариством "Одесагаз" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональна сервісна група" (Виконавець), 20.01.2009року, був укладений Договір №7/1, згідно з п.п.1.1,1.2, 2.1-2.3 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов"язання по виконанню робіт з технічного обслуговування офісних машин, з доставкою та заміною матеріалів. Обсяг робіт визначається технічним паспортом (Інструкцією з експлуатації) заводу-виробника в розділі "Сервісне обслуговування". Загальна вартість робіт, які підлягають виконанню за даним договором складає щомісячно: 6000грн., у т.ч. ПДВ 1000грн. Підставою для оплати роботи та послуг є рахунок, який виставляється Замовнику кожен місяць. Виконання робіт за даним договором оформлюється актами приймання-передачі.

Також, 21.04.2006р. між Публічним акціонерним товариством "Одесагаз" (Покупець) та Приватним підприємством "Модуль" (Постачальник) був укладений Договір купівлі-продажу №2104, згідно з п.1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язується відвантажити, а Покупець прийняти та сплатити товар, асортимент, кількість, ціна та сума якого вказується в специфікаціях (Додатках) доданого договору, які є невід'ємною його частиною, або погоджуються сторонами та фіксуються у вигляді рахунків, виставлених Продавцем. Загальна вартість Договору 501395,00грн. з урахуванням ПДВ.

03.01.2010р. та 25.05.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Одесагаз" (Покупець) та Приватним підприємством "Модуль" (Постачальник) були укладені Договори постачання №5 та №250511 відповідно, згідно з п.п.1.1, 1.2 яких Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та сплатити металопрокат за ціною згідно з рахунком-фактурою.

ПАТ "Одесагаз", ТОВ "Регіональна сервісна група", та ПП "Модуль", у повному обсязі виконали умови укладених Договорів від 20.01.2009р. №7/1, від 21.04.2006р. №2104, від 03.01.2010р. №5, та від 25.05.2011р. №250511, що підтверджується наданими позивачем та наявними у справі відповідними первинними документами, а саме: Листами регламентних робіт, Рахунками, Податковими накладними, Платіжними дорученнями, Актами приймання-передачі робіт (послуг) та передачі матеріальних цінностей з додатками, Технічними обслуговуваннями та ремонтом копіювальної, факсимільної техніки й лазерних принтерів за березень-квітень 2011р., Картками складського обліку матеріалів, Прибутковими накладними, Видатковими накладними, Довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, Накладними, Актами приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів, Журналом обліку магнітних носіїв інформації з грифом "Для службового користування" та "Конфіденційна інформація", Банківськими виписками, Рахунками-фактури, тощо.

Згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.638 Цивільного Кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Так підтверджується наявними у матеріалах справи документами, що ПАТ "Одесагаз", ТОВ "Регіональна сервісна група", та ПП "Модуль", повністю дотримано законодавчо визначені вимоги, та досягнуто згоди з усіх істотних умов вищеокреслених укладених між господарюючими суб'єктами договорів.

Також, суми ПДВ за наданими позивачем та наявними у матеріалах справи податковими накладними, були включені ПАТ "Одесагаз" до складу податкового кредиту у загальному розмірі 27330,00грн. Таким чином, включення позивачем означеної суми ПДВ до складу податкового кредиту перевіряємого періоду в межах вищеозначених фінансово-господарських відносин з ТОВ "Регіональна сервісна група", та ПП "Модуль", підтверджено позивачем - ПАТ "Одесагаз" наявними у матеріалах справи відповідними розрахунковими, платіжними, та іншими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Між тим, однією з підстав для заниження відповідачем суми податкового кредиту позивача по податку на додану вартість у загальному розмірі 27330,00грн. за виписаними позивачу - ПАТ "Одесагаз" податковими накладними, відповідачем в акті перевірки визначено порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями).

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що така позиція податкового органу та наведені в акті перевірки висновки є необгрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181. Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У даному випадку датою виникнення у позивача права на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, є, зокрема, дата отримання виписаних ТОВ "Регіональна сервісна група", та ПП "Модуль" позивачу вище окреслених податкових накладних.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, з'ясовано, що включена позивачем до складу податкового кредиту оскаржувана сума податку на додану вартість підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, виписаними ТОВ "Регіональна сервісна група", та ПП "Модуль" з дотриманням вимог пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України.

При цьому, платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність вказаного суб'єкта господарювання (продавця).

Відповідно до пункту 16.1. статті 16 означеного Кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.2.); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3.); подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (п.п.16.1.5.); подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку) (п.п. 16.1.6.);

Відтак, сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. У зв'язку з чим, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції, не впливає на податковий кредит покупця. Ухилення однією із сторін від сплати податків після здійснення угоди відповідно до діючого законодавства України, не є підставою для виключення зі складу податкового кредиту позивача сплаченої ним суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням послуг (робіт), а тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб продавця.

Судова колегія вважає, що є доречним посилання суду першої інстанції на практику Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків не виконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2012р., залишеною без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013р., по справі №1570/1565/2012, задоволено адміністративний позов ВАТ "Одесагаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі, та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.02.2012р. №0000121620. Зокрема, в межах розгляду даної адміністративної справи судами встановлено реальність здійснення фінансово-господарської діяльності між ПАТ "Одесагаз" та ПП "Модуль", та як наслідок правомірність віднесення ПАТ "Одесагаз" до складу податкового кредиту за жовтень 2011р. суми ПДВ по податковим накладних, виданих ПП "Модуль" у квітні 2011р.

Також, Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.04.2013р. по справі №916/306/13-г, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна сервісна група" до Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" про стягнення 31370,40грн., та присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна сервісна група" заборгованість у загальному розмірі 31370,40грн. Зокрема, рішенням суду встановлено, що ТОВ "Регіональна сервісна група", протягом строку дії Договору №7/1 від 20.01.2009р., систематично виконувало прийняті на себе зобов'язання та здійснювало роботу із сервісного обслуговування офісної техніки ПАТ "Одесагаз", у т.ч. заміну видаткових матеріалів та поставку нових запасних частин, а відповідно робота, з боку ПАТ "Одесагаз", приймалась без зауважень, у зв'язку з чим встановлено неналежне виконання ПАТ "Одесагаз" умов Договору №7/1 від 20.01.2009р. та виникнення у ПАТ "Одесагаз" перед ТОВ "Регіональна сервісна група" заборгованості.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена Законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена Законом або якщо він невизнаний недійсним судом.

Також, Цивільний кодекс України містить загальні правила щодо недійсності правочинів, а саме: правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч.1 ст.216 ЦКУ), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (ч.2 ст.215 ЦКУ) та оспорювані (ч.3 ст.215 ЦКУ), принципова відмінність між якими полягає у тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу Закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі, що передбачено ст.236 ЦК України.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9, у п.18 якої зазначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України, а саме: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відтак, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" мало усі законні підстави для віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у загальному розмірі 27330,00грн., що підтверджуються наявними у матеріалах справи податковими накладними, та іншими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, виписаними позивачу ТОВ "Регіональна сервісна група", та ПП "Модуль".

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, відповідають чинному податковому законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.01.2013р. №0000292700 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 27332,00грн., - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан