Ухвала суду № 36945881, 21.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2014 р. м. Київ К/800/45534/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Головуючого судді: Мороза В.Ф.

Суддів: Логвиненка А.О.

Донця О.Є

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за період з листопада 2012 по січень 2013 у розмірі 3327821,69 грн.,-

встановила:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року позов управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області (Далі - Управління ПФ) до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (Далі - Підприємство) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за період з листопада 2012 по січень 2013 у розмірі 3327821,69 грн. задоволено.

У червні Підприємство звернулося до Управління ПФ із заявою про відстрочення виконання постанови суду на три роки.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року, заяву про відстрочення виконання рішення задоволено.

Відстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року, прийнятої за результатами розгляду справи № 805/5566/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за період з листопада 2012 року по січень 2013 року у розмірі 3 327 821,69 грн., строком на 36 місяців до 16 липня 2016 року.

У касаційній скарзі Управління ПФ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

На дану касаційну скаргу надійшло заперечення Підприємства, у якому останнє рішення суду першої та апеляційної інстанції вважає такими, що ухвалені із дотриманням норм матеріального та процесуального права, та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що Підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому стані. Зокрема, майно Підприємства знаходиться у податковій заставі, що значно ускладнює виконання постанови суду, оскільки виключає можливість вільного розпорядження належним підприємству майном.

Також, важкий фінансовий стан Підприємства підтверджений наданими суду доказами: аналізом фінансово-господарської діяльності, відповідно до якого фінансовий стан підприємства не стабільний; балансом на 31 березня 2013 року; звітом про фінансові результати (звітом про сукупний дохід) за І квартал 2013 року; аналізом фінансових результатів за І квартал 2013 року; інформацією про дебіторську та кредиторську заборгованість по підприємству; динамікою обсягів та реалізації підприємства за 1 квартал 2013 року; характеристикою дебіторської заборгованості і зобов'язань підприємства за 1 квартал 2013 року; оцінкою капіталу підприємства за 1 квартал 2013 року; довідкою про зміни майнового стану підприємства за 1 квартал 2013 року, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, згідно довідки Підприємства № б/н від 06 червня 2013 року, за І квартал 2013 року підприємство сплатило суму розстрочених платежів за рішеннями суду та договорами розстрочення на 2013 рік у розмірі 1 084 000, 00 грн.

Відповідно до довідки № б/н від 06.06.2013 року, заборгованість підприємства станом на 06 червня 2013 року із заробітної плати становить 33 830 тис. грн., що також вірно враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення щодо задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Врахувавши всі надані докази, суди прийшли до висновку, що Підприємство знаходиться в такому фінансовому стані, який не дозволяє йому розрахуватися з боргами одразу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

В свою чергу, згідно частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що Підприємство дійсно знаходиться у тяжкому фінансовому стані, що, у свою чергу ускладнює виконання рішення суду про погашення заборгованості.

В той же час, вбачається і не заперечується Управлінням ПФ, що за І квартал 2013 року Підприємство сумлінно виконувало грошове зобов'язання і сплатило 1 084 000,00 грн.

Враховуючи фінансові показники Підприємства, підтверджені наданими документами, та попередні розрахунки Підприємства з боргами, які свідчать про його дисциплінованість у погашені заборгованості, колегія суддів приходить до висновку, що суди дійшли правильного висновку про можливість відстрочення сплати заборгованості Підприємством.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без змін, якщо визнає, що суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області залишити без задоволення, а ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є Донець