Рішення № 36944498, 31.01.2014, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/12116/13-ц

Провадження №2/461/523/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2014 року Галицький районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Государського А.В.

при секретарі: Смуток Б.М.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, орган опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, орган опіки і піклування ГРА ЛМР про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності. В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 29.03.1997 року між ним та відповідачкою був укладений шлюб, який 14.03.2013 року рішенням Галицького районного суду м.Львова розірвано. Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 10.07.2013 року між ними здійснено поділ майна, що було у спільній сумісній власності подружжя. Крім того, у їх з дружиною спільній сумісній власності є квартира АДРЕСА_1, загальною площею 72,2 кв.м., у якій проживає він разом з колишньою дружиною та їх спільною дочкою, проте дружина перешкоджає йому проживати у цій квартирі, і у зв'язку із неможливістю спільного володіння і користування майном та враховуючи, що поділ квартири в натурі є неможливий, просить суд припинити право власності ОСОБА_4 на ? квартири та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 і покласти на нього обов'язок сплатити відповідачці вартість її частки.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечила, надавши пояснення аналогічні викладеним у запереченні, крім того зазначила, що не перешкоджає позивачу у користуванні спірною квартирою, заперечує щодо виплати їй грошової компенсації.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у запереченні.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування ГРА ЛМР в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, надавши пояснення про те, що у разі визнання за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1, не будуть захищені права неповнолітньої дочки ОСОБА_5, яка проживає з матір'ю у квартирі. Просить відмовити в задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечила, зазначивши, що проживає з матір'ю ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1, іншого житла у них немає. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача та її представника, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено шлюб, який зареєстровано 29.03.1997 року Відділом реєстрації актів громадського стану Львівського міськвиконкому актовий запис №424 (а.с.6).

За договором купівлі - продажу посвідченим приватним нотаріусом 07.11.2001 року №5599 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали у ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 72,2 кв.м. (а.с.12).

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 14.03.2013 року цивільну справу за позовом ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про розірванні шлюбу, визнання права власності, встановлення порядку користування квартирою задоволено частково, вирішено: розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4; визнати за ОСОБА_4 право власності на 2/3 частини нежитлового приміщення по АДРЕСА_2; визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_4 кімнату №20-3, площею 17,3 кв.м., неповнолітній доньці ОСОБА_5 житлову кімнату №20-2, площею 17,6 кв.м., ОСОБА_3 кімнату №20-4, площею 13,6 кв.м., в спільному користуванні залишити коридор №20-1, кухню№20-5, ванну №20-6 та вбиральню №20-7 (а.с.7-8).

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 10.07.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Галицького районного суду м.Львова від 14.03.2013 року скасовано в частині визначення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 та ухвалено нове рішення про відмову в цій частині позову (а.с.9-11).

Висновком ТОВ «Південні зірки» від 30.10.2013 року (а.с. 50-68) встановлено, що ринкова вартість трикімнатної квартири, загальною площею 72,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, становить 879 217 грн.

Відповідно до ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно зі ст. 59 СК України здійснення дружиною, чоловіком права особистої приватної власності. Той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов'язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім'ї, які відповідно до закону мають право користування ним.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач просить суд припинити право відповідачки на квартиру, яка перебуває у їхній спільній частковій власності, у зв'язку із неможливістю спільного володіння і користування нею, проте не представив суду належних та достатніх доказів неможливості такого спільного володіння чи користування спірною квартирою. Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідач зверталася до Галицького районного суду м.Львова з позовом про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1, проте позивач оскаржив зазначене рішення, що свідчить про його власне небажання спільного з відповідачем користування квартирою, а не існування перешкод з боку відповідача. Відповідач, в свою чергу, не згодна з отриманням компенсації своєї частки та має намір проживати з донькою у квартирі та користуватися правами власника.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 169, 212, 215 ЦПК України, ст.59 СК України, ст.365 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, орган опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий А.В. Государський