Постанова № 36944015, 23.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-2703/11/2770

23.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Кисельова В. В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсплав"- Чистякова Вікторія Вікторівна, довіреність № б/н від 01.08.01

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі- Горошко Марія Олександрівна, довіреність № 185/9/10-09 від 01.07.13

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Водяхін С.А.) від 07.02.12 у справі № 2а-2703/11/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсплав" (вул. Гоголя, буд. 20-в, кв.2, м. Севастополь, 99011)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (вул. Кулакова, буд. 37, м. Севастополь, 99011)

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримсплав" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання протиправними дій, які полягають у викладенні в акті перевірки від 04 квітня 2011 року № 90/23-1/30476013 висновків щодо нікчемності правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримсплав" з контрагентами-постачальниками та покупцями за період - грудень 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 07.02.12 року із застосуванням приписів ч.2 ст.11 КАС України, позовні вимоги задоволені.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя щодо проведення 04 квітня 2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Кримсплав" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя щодо викладення у акті перевірки від 04 квітня 2011 року № 90/23-1/30476013 висновків про нікчемність правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримсплав" з контрагентами-постачальниками та покупцями, за період грудень 2010 року.

Також судом вирішене питання про судові витрати.

За апеляційним оскарженням рішення суду першої інстанції від 07.02.12р. апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя була задоволена.

Постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 07.02.12р. скасована, а провадження у справі № 2а-2703/11/2770 - закрите.

Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 21 листопада 2013 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсплав" задовольнив частково, скасувавши ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року, справу направив до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга податкового органу на постанову суду першої інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник апелянта скаргу підтримала з підстав, викладених у ній, наполягала на задоволенні.

Представник позивача просила скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Колегія суддів, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 квітня 2011 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 04 квітня 2011 року № 2563/10/23-1, наказу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя від 04 квітня 2011 року № 484, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Кримсплав" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 04 квітня 2011 року № 90/23-1/30476013, у якому зафіксовані порушення вимог підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України у частині завищення у грудні 2010 року податкового зобов'язання в сумі 6 481 266 грн. 00 коп. та завищення податкового кредиту у розмірі 1 743 020 грн. 00 коп.

Податковим органом зазначені висновки зроблені на підставі того, що, на його думку, укладені позивачем з Малим приватним підприємством "Ніка" та Приватним підприємством "Олтрейд-А" договори поставки металобрухту є нікчемними, оскільки у позивача відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань за даними угодами. Крім того, відповідно до відомостей автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів вказані постачальники позивача також не мали можливості фактичної поставки металу, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Таким чином, податковий орган дійшов до висновку про фіктивний характер зазначених угод.

На підставі висновків про нікчемність правочинів, ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя здійснено корегування у сторону зменшення податкового зобов'язання ТОВ "Кримсплав" з податку на додану вартість на 6 481 266 грн. 00 коп. та податкового кредиту - на 1 743 020 грн. 00 коп.

Податкове повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковою інспекцією не виносилось.

Задовольняючи позов та застосовуючи приписи ч.2 ст.11 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно формував валові витрати та податковий кредит за угодами з його контрагентами за грудень 2010 року, оскільки господарські операції за цими угодами фактично здійснені, здійснені в межах господарської діяльності позивача, первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а сторони правочинів мають спеціальну правосуб'єктність у відносинах з питань про ПДВ. Відповідач же не має повноважень на визнання правочинів нікчемними та робити такі висновки, оскільки останні потягли за собою примусове корегування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що, в свою чергу, впливає на правильність формування податкових зобов'язань та кредиту контрагентами позивача.

Виходячи за межі позовних вимог, з метою повного захисту прав позивача, та визнаючи протиправними дії податкового органу щодо проведення 04 квітня 2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Кримсплав" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2010 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не були дотримані обов'язкові умови, встановлені Податковим кодексом України, що надають право контролюючому органу на проведення позапланової невиїзної документальної перевірки платника податків.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, та переглядаючи судове рішення на його відповідність приписам ст.159 КАС України в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, зазначає наступне.

Апеляційним розглядом встановлено, що за наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсплав" податківцем складено акт перевірки від 04 квітня 2011 року № 90/23-1/30476013, у якому зафіксовані порушення вимог підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України у частині завищення у грудні 2010 року податкового зобов'язання в сумі 6 481 266 грн. 00 коп. та завищення податкового кредиту у розмірі 1 743 020 грн. 00 коп.

Зазначені висновки зроблені податківцем на підставі того, що, на його думку, укладені позивачем з Малим приватним підприємством "Ніка" та Приватним підприємством "Олтрейд-А" договори поставки металобрухту є нікчемними, а тому відсутні правові наслідки за такими правочинами та відсутність підстав для формування податкового кредиту.

Яку вбачається з тексту позову, його предметом є оскарження дій податкового органу щодо викладення в акті перевірки висновків про нікчемність правочинів.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право податкового органу проводити перевірки платника передбачене пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

Механізм проведення перевірок визначений главою 8 Податкового кодексу.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника податкової служби, оформленого наказом та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Підстави для проведення перевірки визначені ст.78 ПК України.

Колегією суддів безперечно встановлено, що керівником відповідача прийнято рішення про проведення перевірки позивача, оформлене наказом №484 від 04.04.2011 р., який разом з повідомленням про дату початку та місце проведення перевірки вручений головному бухгалтеру позивача 04.04.2011 р. під розписку.

Зазначений наказ позивачем не оскаржувався та є підставою для податкового інспектора-ревізора приступити до проведення перевірки.

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформляються у формі акта або довідкою, у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт перевірки.

Таким чином, складання акту перевірки або довідки, відповідно до висновків перевірки є обов'язком податкового органу.

Аналогічні положення містить пункт 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 р. №984.

Також, згідно з цим пунктом Порядку, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Таким чином, акт перевірки, в якому відображений узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового законодавства, що відповідає встановленим правилам складання акту перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність платника податків та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні ч.1 ст.17 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження податківця про нікчемність окремих правочинів є висновками тільки податкового органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Висновки податкового органу за наслідками перевірки щодо нікчемності правочинів є суб'єктивною думкою осіб, які проводили перевірку, а тому дії стосовно викладення в акті перевірки своїх суджень, не породжують самі по собі порушень прав позивача або інтересів.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач фактично оскаржує акт перевірки, проте, як вказано вище, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або вчинених дій.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на визнання судом першої інстанції протиправними дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя щодо проведення 04 квітня 2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Кримсплав" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2010 року, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, - виходу суду першої інстанції за межі позовних вимог.

Проте, такий вихід суду за межі позовних вимог не міг спричинити повного захисту прав, оскільки встановлено, що податковим органом за наслідками перевірки було здійснено корегування позивачеві податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки податкове повідомлення-рішення не приймалось. Тобто, податковим органом за наслідками перевірки було вчинено дії (корегування податкового кредиту та зобов'язань), що і спричинило для позивача правові наслідки за результатами перевірки. Однак, такі дії відповідача позивач не оскаржує, залишилися вони поза увагою і суду першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході апеляційного розгляду доводи апелянта щодо правомірності дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя, які полягають у викладенні в акті перевірки від 04 квітня 2011 року № 90/23-1/30476013 висновків щодо нікчемності правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримсплав" з контрагентами-постачальниками та покупцями за період - грудень 2010 року, знайшли своє підтвердження.

Позивач, в свою чергу, підставність та обґрунтованість своїх вимог не довів, що виключає можливість для їх задоволення.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.159 КАС України та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 07.02.12 у справі № 2а-2703/11/2770 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 січня 2014 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна