Ухвала суду № 36942808, 23.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/9262/13-а

23.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмово провадження апеляційну скаргу Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А. ) від 19.11.13 у справі №801/9262/13-а

за позовом Приватного виробничого підприємства "Промтехпостач" (вул. Річна, 21, смт. Зуя, Білогірський район, Автономна Республіка Крим, 97630)

до Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Бєлова, 2-а, с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.11.2013 у справі № 801/9262/13-а позов Приватного виробничого підприємства «Промтехпостач» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим № 0001772201 від 06.09.13 про донарахуванню Приватному виробничому підприємству "Промтехпостач" податку на додану вартість на загальну суму 1452 грн.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.11.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позову ПВП «Промтехпостач» відмовити в повному обсязі.

Апеляцій скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 23.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та ПДВ при здійснені фінансово-господарських операцій з ТОВ «Фірма» «Радіус Інвест» (ЄДРПОУ 37517328) за період 01.01.2010 по 31.12.2012 за наслідками перевірки складено акт №280/21.0/30336005 від 07.08.2013.

На підставі виявлених під час перевірки порушень, які знайшли своє відображення в акті перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0001772201 від 06.09.13 про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 1452 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач дійшов помилкових висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, визнавши угоди між позивачем та ТОВ "Фірма Радіус Інвест" нікчемними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та переглядаючи постанову в межах доводів апеляційної скарги зазначає наступне.

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено висновок про нікчемність укладених між позивачем та вказаними контрагентом господарських зобов'язань, які не можуть створювати наслідків у їх податковому обліку.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій із ТОВ «Фірма» «Радіус Інвест» оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочину, встановлено факт сплати позивачем заборгованості, в тому числі ПДВ в ціні послуг.

Так, позивачем надані первинні документи, фіксуючі факти здійснення господарських операцій з ТОВ «Фірма» «Радіус Інвест», які відповідачем не оскаржені і не скасовані.

В порушення ж ст.71 КАС України відповідачем належних та допустимих доказів стосовно того факту, що вказаними контрагентами фактично поставку товарів (послуг) не здійснювало та документи на підприємстві підписували за винагороду, суду не надано.

Правовідносини між позивачем та даним контрагентом ТОВ «Фірма» «Радіус Інвест» вже були предметом перевірки під час розгляду адміністративної справи №2а-13614/12/0170/2 за позовом приватного виробничого підприємства "Промтехпостач" до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.11.2012 за № 0001292301 та №0001302301.

При проведенні документальної позапланової виїзної перевірки зроблені помилкові висновки про порушення позивачем вимог ПК України, які були відображені в акті позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" за період з 01.01.2012 по 30.06.2012 за № 1837/220/30336005.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.01.2013 по адміністративної справи №2а-13614/12/0170/2, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013, позов приватного виробничого підприємства "Промтехпостач" задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (правонаступником якої є відповідач у даній справі) від 20.11.2012 за № 0001302301 та № 0001292301. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного виробничого підприємства "Промтехпостач" 150 грн. судового збору.

Як же вбачається із частини першої ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, оскільки вказані правовідносини між позивачем та ТОВ «Фірма» «Радіус Інвест» вже були встановлені судовим рішенням в адміністративній, справі, що набрало законної сили, останні не повинні додатково доказуватись при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, ці доводи були предметом дослідження та не знайшли свого правового підтвердження.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.11.13 у справі №801/9262/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна