Рішення № 36942756, 28.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22686/13 28.01.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк «Базис»До Товариства з обмеженою відповідальністю «КПР»Пророзірвання договору та стягнення 181 014, 20 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Біла В.І. - за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання укладеного між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Базис» (61057, м. Харків, пер. Мар'яненка, 4; Код: 19358916) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КПР» (02660, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. М. Раскової, буд. 21, офіс 814; Код: 37936107) Договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. 13 березня 2012р., зареєстрований в реєстрі за №631, без підписання актів приймання-передачі щодо повернення позивачеві нерухомого майна, що складає: будинок А3, зливна яма Б, сарай В, огорожа №1-№5, бассейн Г, що розташовані за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Чайківська, Спортивна, буд. 5, вул. Озерна, буд. 8 загальною площею 812, 50 кв. м., житловою площею 195, 50 кв. м. та стягнення заборгованості з Відповідача на користь Позивача за договором оренди від 13.03.2012р. на загальну суму 179 777, 33 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 25.11.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 14.01.2014р. не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (запис 5) станом на 22.02.2013р. місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «КПР»: 02660, м. Київ, вул. М.Раскової, б.21, офіс 814. Водночас, ухвали суду від 25.11.2013р. та від 14.01.2014р. направлені на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КПР»: 02660, м. Київ, вул. М.Раскової, б.21, офіс 814. Однак Ухвала суду від 25.1.2013р. повернута суду органами зв'язку з відміткою „за закінченням встановленого строку зберігання".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою „за закінченням встановленого строку зберігання" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

За Заявою Позивача спір вирішено у строк передбачений п. 3 ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Базис» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КПР» був укладений Договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., зареєстровано в реєстрі за №631.

Відповідно до п. 1.1. ст. 1 даного Договору оренди, Позивач, як Орендодавець, передав, а Відповідач, як Орендар, прийняв в тимчасове платне користування (оренду) нерухоме майно, а саме: будинок A3, зливна яма Б, сарай В, огорожа №1-№5, басейн Г, що розташовані за адресою: Харківська область, Дергачівський р-н, с Чайківка, вул. Спортивна, буд.5 / вул. Озерна, буд.8 загальною площею 812,50кв.м, житловою площею 195,50кв.м - надалі Об'єкт оренди.

Відповідно до п. 2.2. статті 2 Договору оренди фактична передача об'єкта оренди у користування Орендареві має бути здійснена за Актом приймання-передачі не пізніше 3-х (трьох) днів з моменту набуття Орендарем права на Об'єкт оренди.

Позивач передав Об'єкт оренди Відповідачу 13 березня 2012р., що підтверджується Актом приймання-передачі за Договором оренди від 13.03.2012р.

Згідно п.3.1. статті 3 Договору оренди орендна плата за користування Об'єктом оренди становить 7 200,00 (сім тисяч двісті)грн., в т.ч. ПДВ-20% щомісяця. Орендна плата підлягає сплаті Орендарем щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним, шляхом перерахування (або внесення в касу банку) коштів на рахунок Орендодавця.

Згідно п. 4.3.4. ст. 4 Договору оренди Орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату відповідно до умов цього Договору.

Однак, матеріали справи свідчать, що Відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання по сплаті орендної плати, у зв'язку з чим за розрахунком Позивача, станом на 01.11.2013р. виникла заборгованість по орендній платі у сумі 134 012,94.

Згідно з п. 3.2. ст. 3 Договору оренди експлуатаційні витрати, вартість електроенергії, телефонії та т. ін. не входять в орендну плату, а сплачується Орендарем щомісяця або в інший погоджений сторонами строк на підставі виставленого Орендодавцем рахунку.

За період з 13 березня 2012р. по 01 листопада 2013р. Позивачем нараховано Відповідачу відшкодування експлуатаційних витрат на загальну суму 65 483,88грн.

Відповідачем сплачено відшкодування експлуатаційних витрат на загальну суму 19 719,49грн.

За розрахунком Позивача, залишок заборгованості Відповідача по експлуатаційним витратам станом на 01.11.2013р. складає 45 764, 39 грн.

Листами від 24.07.2012р. №12-3/13/3983 та від 19.06.2013р. №01/1359 Позивач повідомляв Відповідача про існуючу заборгованість по орендній сплаті та просив терміново погасити заборгованість.

Проте, з боку Відповідача відповіді не поступило, заборгованість не була погашена.

Згідно умов п. 5.2. ст. 5 Договору оренди встановлено, що за несвоєчасну оплату вартості майна Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги в частині розірвання договору, стягнення заборгованості по орендній платі та пені за несвоєчасне виконання обов'язку щодо сплати оренди такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Спірний Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по орендній платі станом на 01.11.2013р. в розмірі 134 012, 94 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до умов Договору орендар (відповідач) за користування орендним приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним, шляхом перерахування (або внесення в касу банку) коштів на рахунок Позивача (п. 3.1. Договору).

Таким чином, укладаючи договір оренди, відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Судом встановлено, що всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства України відповідач на момент звернення Позивача до суду не сплачував орендні та інші платежі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період, більший ніж три місяці, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем зазначена обставина не спростована, доказів відсутності заборгованості на момент звернення Позивача до суду, суду не надано.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 3.1 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 20 числа поточного місяця.

Проте відповідач свого обов'язку зі спати орендних та інших платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за період з березня 2012 р. по жовтень 2013 р. становить 134 012,94 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 134 012,94 грн. за період з березня 2012р. по жовтень 2013р. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Таким чином, не виконавши свої зобов'язання по сплаті орендної плати, Відповідач порушив положення ст. 526 Цивільного кодексу України, які встановлюють, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до 5.2. договору, за несвоєчасну сплату орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної річної ставки НБУ за весь період прострочки.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за користування об'єктом оренди, передбачений п. 3.1 Договору оренди від 13.03.2012р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 1236,87 грн. за період з 21.04.2012 року по 20.10.2012р.,, відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Згідно п. 9.3 Договору, сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором, яка у свою чергу у двадцятиденний термін повинна повідомити другу сторону про результати розгляду.

У разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору чи неодержання відповіді в установлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Несплата Відповідачем орендної плати за користування предметом оренди за період з 13.03.2012р. по 01.11.2013р. є порушенням істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 п.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у випадку порушення зобов'язання однією стороною інша сторона може відмовитися від зобов'язання і розірвати договір.

Керуючись чинним законодавством та згідно статті 9.3 Договору оренди, Позивачем 16.10.2013р. вих. № 01/2063 був направлений Відповідачу, рекомендованим листом Лист - пропозиція про розірвання з 07 листопада 2013р. Договору оренди від 13.03.2012р. реєстровий №631, у зв'язку з несплатою орендної плати та термінове погашення суми заборгованості по орендній платі.

Однак, Відповіді від Відповідача на дану пропозицію не надходило.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач не довів суду, що він вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язань.

З встановлених обставин та наведених правових норм, суд дійшов висновку, що відповідачем істотно порушено умови договору оренди, а тому зазначений договір підлягає розірванню у судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Частиною 2 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За таких обставин, вимога позивача про розірвання спірного договору оренди визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вимога Позивача про стягнення з відповідача 45 764,39грн. залишку заборгованості по експлуатаційним витратам станом на 01.11.2013р. не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

- згідно з п. 3.2. ст. 3 Договору оренди експлуатаційні витрати, вартість електроенергії, телефонії та т. ін. не входять в орендну плату, а сплачується Орендарем щомісяця або в інший погоджений сторонами строк на підставі виставленого Орендодавцем рахунку;

- суду не надано доказів погодження між сторонами строку сплати експлуатаційних та інших витрат, а також доказів виставлення Орендодавцем (Позивачем) рахунків на їх сплату на адресу Орендаря (Відповідача);

- суду також не надано доказів понесення позивачем експлуатаційних витрат на суму 45 764,39грн., яка підлягає відшкодуванню Позивачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості по орендній платі та пені за порушення строків сплати за об'єкт оренди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині вимог Позивача щодо стягнення грошової суми за експлуатаційні витрати, суд відмовляє в їх задоволення, оскільки їх наявність не доведена належними доказами.

Витрати по оплаті судового забору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Розірвати укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Базис» (61057, м. Харків, пер. Мар'яненка, 4; Код: 19358916) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КПР» (02660, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. М. Раскової, буд. 21, офіс 814; Код: 37936107) Договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. 13 березня 2012р., зареєстрований в реєстрі за №631, без підписання актів приймання-передачі щодо повернення позивачеві нерухомого майна, що складає: будинок А3, зливна яма Б, сарай В, огорожа №1-№5, бассейн Г, що розташовані за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Чайківська, Спортивна, буд. 5, вул. Озерна, буд. 8 загальною площею 812, 50 кв. м., житловою площею 195, 50 кв. м.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис» (61057, м. Харків, пер. Мар'яненка, 4; Код: 19358916) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КПР» (02660, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. М. Раскової, буд. 21, офіс 814; Код: 37936107) заборгованість за Договором оренди від 13.03.2012р. в розмірі 134 012, 94 грн., 1 236,87грн. пені та судовий збір в розмірі 3 851,98грн.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині вимоги про стягнення експлуатаційних витрат - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 31.01.2014р.

Суддя І.І.Борисенко