Постанова № 3694259, 21.04.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1671/09/1270

Категорія 2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

«21» квітня 2009 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Солоніченко О.В.,

при секретарі с/з: Любімовій Г.Ю.,

в присутності сторін:

представника позивача: ОСОБА_1. за дов. від 08.10.2008 року за № 32/5561;

представника відповідача: ОСОБА_2. за дов. від 08.01.2009 року за № 3;

ОСОБА_3. за дов. від 17.12.2007 року за № 56;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов підприємства Свердловської виправної колонії (№ 38) управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

27.10.2008 року підприємство Свердловської виправної колонії (№ 38) управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (далі-Позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області (далі-Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до п. 7 Постанови ВРУ « Про затвердження Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установи пенітенціарної системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної Міністерством внутрішніх справ України, на фінансування основної діяльності таких установ та підприємств з включенням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідачем був складений акт від 09.06.2008 року за № 540-23-08680394 «Про результати планової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року». Позивач вважав, що винесене податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства від 20.06.2008 року за № 0000642342/0 незаконним та такими, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та надав заперечення на позовні вимоги у яких зазначив. Відповідачем була здійснена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року. За результатами перевірки було складено акт виїзної планової перевірки та розрахунок штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі акту перевірки та п.п. 17.1.3. по 17.1. ст.17 Закону України від 21.12.2000 року за № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2008 року за № 0000642342/0 про сплату податку на прибуток та застосування суми штрафних санкцій з податку на прибуток в загальній сумі 107756,50 грн.

Підприємство є госпрозрахунковим підприємством при виховної установі згідно довідки статистики

за № 31843 від 21.02.2003 року.

Згідно п.7.2. статуту підприємства позивача «Чистий прибуток підприємства після винесення обов'язкових платежів та податків до бюджетів, відрахувань в фонди згідно з чином законодавством та статутом підприємства залишаються у повному його розпорядженні».

Таким чином підприємство позивача повинно було сплачувати податок на прибуток, а його вимоги не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні дані на думку суду позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області від 20.04.2000 року та внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій за № 1 391 120 0000 000537 (а.с. 24).

Відповідно до довідки від 08.09.2008 року за № 176 підприємство позивача було взято на облік платника податків (а.с. 13).

09.06.2008 року відповідачем була здійснена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року. За результатами перевірки було складено акт 09.06.2008 року за № 540-23-08680394 виїзної планової перевірки та розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 15-22).

На підставі акту перевірки та п.п. 17.1.3. по 17.1. ст.17 Закону України від 21.12.2000 року за № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2008 року за № 0000642342/0 про сплату податку на прибуток (64670 грн.) та застосування суми штрафних санкцій з податку на прибуток (43086,50 грн.) в загальній сумі 107756,50 грн. (а.с. 14).

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач 07.06.2008 року за № 32/3736 звернувся зі скаргою до відповідача (а.с. 23). За результатами розгляду скарги відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарга позивача без задоволення (02.08.2008 року за № 15556/23-20) (а.с. 25-28).

Відповідно до п.10 ст.13 Закону України «Про державну кримінальну-виконавчу службу України» підприємства установ виконання покарань мають право на пільги зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів з питань оподаткування.

Згідно ст. 24 зазначеного Закону фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання. Установи виконання покарань та слідчі ізолятори, де відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України та Закону України “Про попереднє ув'язнення” засуджені та особи, узяті під варту, залучаються до суспільно корисної праці, спрямовують доходи, отримані від діяльності цих установ та слідчих ізоляторів, на фінансування їх діяльності.

Відповідно до п. 7 Постанови ВРУ « Про затвердження Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств не сплачують податок на прибуток установи пенітенціарної системи, до якої належать виправно-трудові установи, виховно-трудові колонії для неповнолітніх, лікувально-трудові профілакторії, їх підприємства, навчально-виробничі майстерні слідчих ізоляторів та тюрем.

Згідно п. 2.4. ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установи пенітенціарної системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної Міністерством внутрішніх справ України, на фінансування основної діяльності таких установ та підприємств з включенням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених Міністерством внутрішніх справ України.

Крім того, відповідно до п. 21 Програми приведення умов тримання засуджених, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, а також осіб, що тримаються у слідчих ізоляторах і лікувально-трудових профілакторіях, у відповідність з міжнародними стандартами, затвердженою Постановою КМУ від 26.01.1994 року за № 31 установлені нормативи відрахування від прибутку, який залишається в установах кримінально-виконавчої системи, на технічне переобладнання, створення умов для працевлаштування, здійснення природоохоронних заходів і будівництво, та дозволено Головному управлінню виконання покарань МВС централізувати ці кошти для створення позабюджетного фонду стабілізації кримінально-виконавчої системи. Зазначений факт підтверджується листом ДПА України   від 10.03.2009 року за № 4348/15-116/8/15-118 .

Таким чином, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України на думку суду підприємство позивача, яке використовує працю спецконтингенту, повинне спрямовувати свої доходи, отримані від такої діяльності на фінансування основної діяльності своєї установи з включенням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій від 20.06.2008 року за № 0000642342/0 на загальну суму 107756,50 грн. підлягає скасуванню

Згідно ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову - відповідно до задоволених вимог.  

Керуючись Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги підприємства Свердловської виправної колонії (№ 38) управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.06.2008 року за № 0000642342/0 Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області на загальну суму 107756,50 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 24 квітня 2009 року.

СУДДЯ