Рішення № 36942547, 22.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21898/13 22.01.14Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Концерну «Військторгсервіс» до Військової частини А0105, третя особа: Державна казначейська служба України про стягнення 33 657,23 грн., за участю представників позивача - Києнка Я.Д., довіреність № 202, від 23.09.2013 року, відповідача - Сумського Ю.А., довіреність №116/12/15993 від 29.12.2012 року, третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 32 910,00 грн. - основного боргу та 747,23 грн. - 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості наданих послуг за договорами на індивідуальне пошиття військового взуття та одягу №263, №266, №264, №265 від 25.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.12.2013 року.

04.12.2013 року по справі оголошено перерву на 11.12.2013 року.

11.12.2013 року до участі в справі залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну казначейську службу України.

Представник третьої особи в судове засідання 22.01.2014 року не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника третьої особи, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 грудня 2012 року між Дирекцією «Дім побуту та торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» (що являється філією Концерну «Військторгсервіс») (виконавець) та Військової частини А0105 (замовник) було укладено договори на індивідуальне пошиття військового взуття та одягу №263, №266, №264, №265, за умовами яких Дирекція «Дім побуту та торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» (виконавець) бере на себе зобов'язання у 2012 році виготовити Військовій частині А0105 (замовнику) у повній відповідності з технічними умовами, а останній прийняти і оплатити продукцію згідно видаткових накладних відповідно до ДК 016-97 код 19.30.1, (п. 1.1. договорів).

Відповідно до п.3.2. договорів формою розрахунку за цими договорами є оплата не пізніше, ніж через 3 доби після отримання виробів від Виконавця.

Поясненнями представників сторін, актами виконаних послуг №50/1 на суму 8 016,00 грн., №44/1 на суму 10 890,00 грн., №79/1 на суму 9 084,00 грн., №80/1 на суму 4 920,00 грн. від 25.12.2012 року, стверджується факт надання позивачем послуг на умовах договору на суму 32 910,00 грн.

Відповідач за надані послуги не розрахувався і має заборгованість перед позивачем у розмірі 32 910,00 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг та має перед позивачем заборгованість у розмірі 32 910,00 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договорами на індивідуальне пошиття військового взуття та одягу №263, №266, №264, №265 від 25.12.2012 року у розмірі 32 910,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, позов в частині стягнення 3 % річних обґрунтований та підлягає задоволенню повністю у розмірі 747,23 грн.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Військової частини А0105 (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 19; код 22991037) на користь Концерну «Військторгсервіс» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-а, код 33689922) 32 910 (тридцять дві тисячі дев'ятсот десять) грн. 00 коп. - основного боргу; 747 (сімсот сорок сім) грн. 23 коп. - 3% річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.01.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна