Постанова № 36942484, 27.01.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2014 року

м. Полтава

Справа №816/65/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Марченко О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Полтаві Полтавської області до Приватного підприємства "Автомобіліст" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

В С Т А Н О В И В:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Полтаві Полтавської області (далі по тексту - позивач, Відділення) звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства "Автомобіліст" (далі по тексту - відповідач, ПП "Автомобіліст") про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 78 грн. 73 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відповідач являвся страхувальником та мав сплачувати до Відділення страхові внески. Зазначав, що ПП "Автомобіліст" обов’язок зі сплати страхових внесків у повному обсязі не виконало, не сплатило страхові внески, самостійно розраховані у розрахунковій відомості за І квартал 2005 року.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином; причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Зважаючи на достатність наданих позивачем доказів, суд, керуючись частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе розглядати справу без участі відповідача.

З огляду на неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ПП "Автомобіліст" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 22534015 /а.с. 19-21/.

Державним реєстратором 22 серпня 2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про те, що ПП "Автомобіліст" перебуває в стані припинення за судовим рішенням /а.с. 19-21/.

Частиною другою статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року №755-IV закріплено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Станом на дату розгляду справи судом державну реєстрацію припинення юридичної особи відповідача не проведено, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців /а.с. 19-21/, а також даними електронної бази вказаного реєстру (http://irc.gov.ua//).

Відповідач зареєстрований у Відділенні як страхувальник, реєстраційний номер 1623001767 /а.с. 8-9/.

ПП "Автомобіліст" 06 квітня 2005 року до Відділення подано розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за І квартал 2005 року /а.с. 10/, у якій самостійно розраховано суму страхових внесків, що належить до сплати, в розмірі 78 грн. 73 коп.

Оскільки відповідачем зазначену суму страхових внесків самостійно не сплачено, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року №1105-XIV.

За змістом частини першої статті 5 вказаного Закону одними з основних принципів страхування від нещасного випадку є обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності; обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків.

Частиною четвертою статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що роботодавці (юридичні особи) набувають статусу платника страхових внесків до Фонду - з дня взяття їх на облік.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" роботодавець як страхувальник зобов'язаний подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у строки, в порядку та за формою, що встановлені цим Фондом.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач зареєстрований платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та перебуває на обліку у Відділенні.

Зобов’язання відповідача зі сплати страхових внесків до Відділення ґрунтується за зазначених вище вимогах Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та виникло у зв’язку з поданням ПП "Автомобіліст" розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за І квартал 2005 року.

Згідно з пунктом 2.1 постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності "Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" від 30 листопада 2010 року №31, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2010 року за №1286/18581, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за №867/14134.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є чинною в частині регулювання відносин щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року.

Пунктом 4.12 вказаної Інструкції передбачено, що страхові внески страхувальниками-роботодавцями сплачуються у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем 14 жовтня 2013 року за вих. №4486/02-09 голові ліквідаційної комісії ПП "Автомобіліст" надіслано претензію про сплату заборгованості в розмірі 78 грн. 73 коп. /а.с. 11/, однак поштове відправлення повернулося до Відділення з відміткою поштової організації про причини невручення "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 12/.

В силу положень пункту 5.1 даної Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством.

Так, частиною першою статті 55 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначено, що спори щодо визначення класу професійного ризику виробництва, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

При цьому, як передбачено пунктом 5.8 Інструкції, при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

ПП "Автомобіліст" доказів, що свідчили б про погашення вказаної суми заборгованості зі сплати страхових внесків на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача, суду не надало.

Разом з тим, наявність у відповідача означеної заборгованості підтверджується матеріалами справи у їх сукупності.

З огляду на викладене, вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими. А відтак, позов необхідно задовольнити у повному обсязі.

За відсутністю документального підтвердження судових витрат питання щодо їх розподілу судом не вирішується.

Керуючись статтями 7-11, 41, 69-71, 86, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Полтаві Полтавської області до Приватного підприємства "Автомобіліст" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Автомобіліст" (код ЄДРПОУ 22534015; вул. Героїв Сталінграду, 15, м. Полтава, Полтавська область, 36028) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Полтаві Полтавської області (код ЄДРПОУ 25940885; вул. Автобазівська, 2/9, к. 16, м. Полтава, Полтавська область, 36008) заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 78 (сімдесят вісім) гривень 73 (сімдесят три) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 03 лютого 2014 року.

Суддя О.О. Кукоба