Ухвала суду № 36942122, 15.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/882.1/13-а

15.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/882.1/13-а за апеляційною скаргою Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 10.10.13

за позовом Красноперекопського управління водного господарства (вул. 3-я Промислова, 6, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим (вул. Північна, буд. 2, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000422304 від 17.10.12р.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.13 адміністративний позов Красноперекопського управління водного господарства до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим про проскасування податкового повідомлення-рішення №0000422304 від 17.10.12р. задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим ДПС від 17.10.2012р. №0000422304 про нарахування Красноперекопському управлінню водного господарства грошових зобов'язань з ПДВ в сумі 23963,50 грн., з яких 19710 грн. - основний платіж, 4253,50 грн. - штрафні санкції.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС №0000012304 від 09.01.13р. про нарахування Красноперекопському управлінню водного господарства грошових зобов'язань з ПДВ в сумі 22378,00грн., з яких 19135,00грн. - основний платіж, 3243,00грн. - штрафні санкції.

Стягнуто судовий збір в розмірі 235,00 грн. (двісті тридцять п'ять гривен) із Державного бюджету України на користь Красноперекопського управління водного господарства.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що виписані ПП „Севелітстрой", ПП „Укрторгпартнер", ТОВ „Бренд Строй", ТОВ „Кримбудіндустрія", ТОВ „Светотехніка-Херсон" на адресу позивача первинні документи не можуть бути підставою для підтвердження господарських операцій і не можуть мати юридичної сили та доказовості (а.с.142-146).

Окрім того, апелянт зазначив, про набрання законної сили вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 10.04.2013р. по справі №123/33181/13-к. На думку апелянта, вищенаведеним вироком встановлено, що ПП „Севелітстрой" створено без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, відповідно останній не міг здійснювати поставку товару, або оказувати послуги позивачу, відповідно позивач не має права на віднесення відповідних сум до податкового кредиту, тобто укладений договір, та усі видані документи між позивачем та ПП „Севелітстрой" є правовою фікцією, укладеною без настання реальної мети щодо здійснення господарських операцій.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 18.09.2012р. по 24.09.2012р. податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Красноперекопського управління водного господарства з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій ПП „Севелітстрой", ПП „Укрторгпартнер", ТОВ „Бренд Строй", ТОВ „Кримбудіндустрія", ТОВ „Светотехніка-Херсон" за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р., про що складено акт №1274/22-03/01033993 від 01.10.2012 р. (а.с.49-101).

Згідно з висновками акту перевірки №1274/22-03/01033993 від 01.10.2012 р. (далі - Акт) перевіркою встановлено порушення позивачем:

- ч.1,ч.5 ст. 203, ст. 215, ст.228, ст.655, ст.656, ст.662 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, таких, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків;

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3, ст. 198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит з ПДВ за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. на загальну суму 19710,00грн.,

На підставі вищенаведеного Акту перевірки, 17.10.12р. Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0000422304 про нарахування позивачу грошових зобов'язань з ПДВ в сумі 23963,50грн., з яких 19710грн. - основний платіж, 4253,50грн. - штрафні санкції (а.с.14).

Рішенням ДПС в АРК "Про результати розгляду первинної скарги" від 14.12.2012р. №4056/10/10-0223 скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим ДПС від 17.10.2012р. №0000422304, в частині визначення ПДВ у сумі 575,00грн. та в частині застосування штрафних санкцій у сумі 1010,50грн., а первину скаргу в іншій частині не задоволено (а.с.102-114).

Враховуючи вищенаведене рішення ДПС в АРК, Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012304 від 09.01.13р. про нарахування позивачу грошових зобов'язань з ПДВ в сумі 22378,00грн., з яких 19135,00грн. - основний платіж, 3243,00грн. - штрафні санкції (а.с.137).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон №168), сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно Закону №168 сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати ПДВ разом з ціною товару постачальниками товарів (послуг).

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168, датою виникнення права платника податків на податковий кредит уважається дата здійснення першого з подій: або дата списання засобів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у випадку розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата з податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже право на нарахування податкового кредиту виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.3 ст. 198 КАС України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються необхідні реквізити, що наведені у цій статті.

За результатами вищенаведеної проведеної документальної перевірки був зроблений висновок що позивачем та його контрагентами - ПП „Севелітстрой", ПП „Укрторгпартнер", ТОВ „Бренд Строй", ТОВ „Кримбудіндустрія", ТОВ „Светотехніка-Херсон" були укладені правочини, які суперечать інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, спрямовані на заволодіння майном держави дохідної частини бюджету, а отже порушують публічний прядок. Отже угоди між позивачем та його контрагентами - ПП „Севелітстрой", ПП „Укрторгпартнер", ТОВ „Бренд Строй", ТОВ „Кримбудіндустрія", ТОВ „Светотехніка-Херсон" є нікчемними.

У Акті перевірки зазначено, що податковим органом встановлено, що усі операції, за участю вищенаведених контрагентів позивача, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

У Акті міститься посилання на матеріали досудового слідства, яким встановлено, що протягом 2009-2012р.р. на території АР Крим діяла група осіб, які згідно єдиному плану з розподілом ролей, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких злочинів економічної спрямованості, організували злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету.

У Акті перевірки також зазначено, що у ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, а саме створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) у тому числі ПП „Севелітстрой", ПП „Укрторгпартнер", ТОВ „Бренд Строй", ТОВ „Кримбудіндустрія", та ін. з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ст.ст.28 ч.2, 205 ч.2, 27, ч.5,212 ч.3 Кримінального кодексу України.

Як на докази нікчемності угод укладених з вищенаведеними контрагентами, відповідач у Акті посилається на протоколи допитів свідків, висновки УПМ ДПС в АРК, акти про неможливість проведення зустрічних звірок.

Крім того, як на підставу для зменшення податкового кредиту ТОВ „Светотехника - Херсон" на загальну суму 237803,47грн., податковий орган у Акті перевірки посилається на акт від 02.11.11р. №3715/23-32021854 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ „Светотехника- Херсон", у якому зазначено, що враховуючи те, що у ПП „Крим-Світло" відповідно даним податкової звітності відсутні основні фонди, технічній персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з частинами 1, 5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 128 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за період липень 2011 мають ознаки нікчемності. Отже, враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України (ЦКУ) зазначені правочини між ТОВ „Светотехника - Херсон" та ПП „Крим-Світло" мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону.

Відповідно до матеріалів справи, між позивачем та ТОВ „Светотехніка-Херсон" укладено договори, а саме:

від 14.07.11р. №171, де Красноперекопський УВГ в особі начальника управління ОСОБА_3 (Замовник) та ТОВ „Светотехніка-Херсон" в особі директора ОСОБА_4 (Виконавець), домовилися про те, що Виконавець продає а Замовник купує лампи електричні, прожектор, ціна на товар указується у рахунку (накладній), яка надається після отримання від Замовника заявки. Загальна сума цього договору складає 5724,26 грн. з урахуванням ПДВ;

від 14.07.11р. №172, де Красноперекопський УВГ в особі начальника управління ОСОБА_3 (Замовник) та ТОВ „Светотехніка-Херсон" в особі директора ОСОБА_4 (Виконавець) домовилися про те, що Виконавець продає а Замовник купує тканину прогумовану (ізоляційна стрічка), ціна товару вказується в рахунку до сплати (накладній), яка виставляється Виконавцем. Загальна сума договору складає 78,52 грн. з урахуванням ПДВ;

від 14.07.11р. №173, де Красноперекопський УВГ в особі начальника управління ОСОБА_3 (Замовник) та ТОВ „Светотехніка-Херсон" в особі директора ОСОБА_4 (Виконавець) домовилися про те, що Виконавець, продає а Замовник купує апаратуру електричну низьковольтну (рубильник, контактор, автоматичний вимикач, патрон. Коробка, розетка, вставка). Ціна на товар вказується у рахунку (накладній), яка надається після отримання від Замовника заявки. Загальна сума цього договору складає 21510,60 грн. з урахуванням ПДВ;

від 21.07.11р. №187 де Красноперекопський УВГ в особі начальника, управління ОСОБА_3 (Замовник) та ТОВ „Светотехніка-Херсон" в особі директора ОСОБА_4 (Виконавець) домовилися про те, що Виконавець продає а Замовник купує електролічильники ЦЕ 6850 ОМ. Ціна на товар вказується у рахунку (накладній), яка надається після отримання від Замовника заявки. Загальна сума цього договору складає 37400,00 грн. з урахуванням ПДВ;

від 21.07.11р. №189, де Красноперекопський УВГ в особі начальника управління ОСОБА_3 (Замовник) та ТОВ „Светотехніка-Херсон" в особі директора ОСОБА_4 (Виконавець) домовилися про те, що Виконавець продає а Замовник купує електролічильники НИК 2503 АК1. Ціна на товар вказується у рахунку (накладній), яка надається після отримання від Замовника заявки. Загальна сума цього договору складає 10680,00 грн., з урахуванням ПДВ.

В Акті перевірки зазначено, що в періоді з 01.01.09р. по 31.12.09р. позивачем за результатами взаємовідносин із ТОВ „Светотехніка-Херсон" згідно наданих до перевірки первинних документів сформовано податковий кредит у загальній сумі 17259,98 грн., у тому числі: у липні 2011 року на суму 17259,98 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідні періоди позивач та ТОВ „Светотехніка-Херсон" виконали свої зобов'язання щодо постачання відповідного товару та його сплату, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Також, відповідно до матеріалів справи, податкові накладні, надані позивачу ТОВ „Светотехніка-Херсон" на загальну суму 103559,93 грн., відповідають вимогам ПК України.

Між позивачем та ПП „Севелітстрой" укладено договір від 21.06.10р. №ч19/129, згідно якого ПП „Севелітстрой" (Продавець) в особі директора ОСОБА_2 і Красноперекопське УВГ (Покупець) в особі директора ОСОБА_5, діючих на підставі Статутів підприємств, домовилися про те, що Продавець зобов'язаний надати у власність Покупцю, у свою чергу Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити майно, а саме - переутворювач тиску ПД 100-ДИ1,С>М-0,5, ціна договору складає 1131,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 188,53 грн.

В Акті перевірки зазначено, що у періоді з 01.01.09р. по 31.12.09р. позивачем за результатами взаємовідносин з ПП „Севелітстрой" згідно первинних документів сформовано податковий кредит у сумі 188,53 грн. Красноперекопським УВГ до перевірки надано видаткову накладну, податкову накладну, рахунок-фактуру, платіжне доручення.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач та ПП „Севелітстрой" виконали свої зобов'язання щодо постачання відповідного товару та його сплату, що підтверджується видатковою накладною, податковою накладною, платіжним дорученням.

Мж позивачем та ПП „Укрторгпартнер" укладено договори поставки, а саме:

від 02.08.10р. №76/158, де Красноперекопське УВГ (Замовник) в особі начальника управління ОСОБА_5 та ПП „Укрторгпартнер" (Постачальник) в особі директора ОСОБА_6 домовилися про те, що Замовник зобов'язується купити трансформатор ТМ-25кВт/35-04, згідно Державному класифікатору продукції та послуг ДК 016-97: Категорія 31.10.4-трансформатори. Загальна сума договору складає 37000,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 6166,67 грн.;

від 09.06.11р. №121/137, де Красноперекопське УВГ (Замовник) в особі в.о. начальника ОСОБА_3 та ПП „Укрторгпартнер" (Постачальник) в особі директора ОСОБА_6 домовилися про те, що Постачальник зобов'язується поставити та надати у власність Замовнику трансформатор ТМ-25кВт/35-04, а Замовник зобов'язується прийняти товар та оплатити його. Загальна сума договору складає 37002,00 грн.

В Акті перевірки зазначено, що в періоді з 01.01.09р. по 31.12.09р. позивачем за результатами взаємовідносин із ПП „Укрторгпартнер" згідно наданих до перевірки первинних документів сформовано податковий кредит у загальній сумі 12334,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідні періоди позивач та ПП „Укрторгпартнер" виконали свої зобов'язання щодо постачання відповідного товару та його сплату, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактурою, платіжними дорученнями.

Окрім того, судова колегія зазначає, що податкові накладні, надані позивачу ПП „Укрторгпартнер" на загальну суму 74002,00 грн. відповідають вимогам ПК України.

Відповідно до матеріалів справи, між позивачем та ТОВ „Бренд Строй" укладено договір від 25.08.11р. №908/251, де Красноперекопське УВГ (Замовник) в особі в.о. начальника управління ОСОБА_3 та ТОВ „Бренд Строй" (Постачальник) в особі директора ОСОБА_7, домовилися про те, що Постачальник продає, а Замовник купує перетворювач тиску ПТ 100-Ди 1,0 М-1, ОИ 11 у кількості 7 штук, далі товар, у специфікації (Додаток 1), який є невід'ємною частиною договору. Загальна сума договору складає 9429,00 грн. з урахуванням ПДВ. Згідно договору Виконавець поставляє Товар за адресою - м. Сімферополь, вул.3ападна, буд. 1-А, склад перевізника "Нічний експрес" на умовах DDP. Товари повинні мати відповідні сертифікати. Замовник здійснює оплату при наявності накладної на отримання Товару.

В Акті перевірки зазначено, що в періоді з 01.01.09р. по 31.12.09р. позивачем за результатами взаємовідносин із ТОВ „Бренд Строй" згідно наданих до перевірки первинних документів сформовано податковий кредит у загальній сумі 1571,50 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідні періоди позивач та ТОВ „Бренд Строй" виконали свої зобов'язання щодо постачання відповідного товару та його сплату, що підтверджується видатковою накладною, податковою накладною, рахунком-фактурою, платіжним дорученням.

При цьому, первісні документи позивача були досліджені податковим органом під час перевірки та в Акті перевірки зазначено, що позивачем за отриманий товар сплачено грошові кошти в розмірі 9429,00 грн. В Акті перевірки також зазначено, що на всі отримані від ТОВ „Бренд Строй" товари позивачем було отримано податкову накладну.

Окрім того, податкова накладна від 25.08.11р. №171, надану позивачу ТОВ „Бренд Строй" на загальну суму 9429,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 1571,50 грн., відповідає вимогам ПК України.

В Акті перевірки є посилання на пояснювальну записку головного бухгалтера щодо використання отриманого від ТОВ „Бренд Строй" товару у господарській діяльності позивача, але цьому у Акті перевірки не надано оцінку та таке подальше використання податковим органом не перевірялося. У Акті перевірки не зазначено про відсутність будь-яких первинних документів на підтвердження виконання вищенаведених угод. Цей Акт містить лише посилання на те, що первинні документи позивача не можуть вважатися первинними документами, у зв'язку із тим, що ці правочині є нікчемними.

Між позивачем та ТОВ „Кримбудіндустрія" укладено договір про надання послуг від 23.06.09р. №128, де Красноперекопське УВГ (Замовник) в особі начальника управління ОСОБА_5 та ТОВ „Кримбудіндустрія" (Виконавець) в особі директора ОСОБА_9, домовилися про те, що Виконавець надає послуги Замовнику з поточного ремонту металевих конструкцій автокрана. Загальна сума договору складає 3452,40 грн. з урахуванням ПДВ.

В Акті перевірки зазначено, що в періоді з 01.01.09р. по 31.12.09р. позивачем за результатами взаємовідносин із ТОВ „Кримбудіндустрія" згідно наданих до перевірки первинних документів сформовано податковий кредит у загальній сумі 575,40 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач та ТОВ „Кримбудіндустрія" виконали свої зобов'язання щодо виконання робіт та їх сплату, що підтверджується актом виконаних робіт, актом приймання виконаних робіт типової форми №КБ 2в, податковою накладною, рахунком-фактурою, платіжним дорученням.

При цьому судова колегія звертає увагу на те, що первісні документи позивача були досліджені податковим органом під час перевірки та в Акті перевірки зазначено, що позивачем за виконані роботи сплачено грошові кошти в розмірі 3452,40 грн. В Акті перевірки також зазначено, що на отримані від ТОВ „Кримбудіндустрія" послуги позивачем було отримано податкову накладну.

Під час розгляду справи судом досліджено податкову накладну від 24.06.09р. №340, надану позивачу ТОВ „Кримбудіндустрія" на загальну суму 3452,40 грн., в тому числі ПДВ в сумі 575,40 грн., та встановлено, що ця накладна відповідає вимогам ПК України.

В Акті перевірки не зазначено про відсутність будь-яких первинних документів на підтвердження виконання вищенаведеної угоди. Цей Акт містить лише посилання на те, що первинні документи позивача не можуть вважатися первинними документами, у зв'язку із тим, що цей правочин є нікчемним.

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія, відносно доводів апеляційної скарги, щодо встановлення фіктивності угод позивача з контрагентом вироком Київського районного суду по кримінальній справі № 123/3318/13-к від 10.04.2013 року у відношенні ОСОБА_10, зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що вирок по кримінальній справі № 123/3318/13-к від 10.04.2013 року у відношенні ОСОБА_10 не може встановлювати фактичних обставин відносно операцій позивача з контрагентом.

Окрім того, судова колегія зазначає, що безтоварність операцій позивача взагалі не була предметом розгляду по зазначеній кримінальній справі.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.13 у справі № 801/882.1/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко