Постанова № 36941923, 27.01.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 року м. Київ 810/7095/13-а

16:02

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Писанка А.М.,

від відповідача - Башта М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фора» з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області у якому заявив вимоги про:

- визнання протиправними дій відповідача по нарахуванню пені з податку на прибуток підприємств в сумі 5436,08 грн. і списанню грошових коштів з особового рахунку з податку на прибуток підприємств ТОВ «Фора» в рахунок її погашення;

- визнання протиправними дій відповідача по нарахуванню пені з податку на прибуток нерезидентів в сумі 51335,62 грн.;

- зобов'язання відповідача скасувати нараховану пеню з податку на прибуток підприємств в сумі 5 436,08 грн. і відновити на особовому рахунку ТОВ «Фора» списані в рахунок її погашення грошові кошти;

- зобов'язання відповідача скасувати нараховану пеню з податку на прибуток нерезидентів в сумі 51 335,62 грн.;

- зобов'язання відповідача подати звіт суду про виконання рішення у 30-денний строк з дня набрання ним законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної податковим органом звірки розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість за період з 01.01.2012 по 30.06.2013 встановлено розбіжності між даними картки обліку особового рахунку і даними ТОВ «Фора» на суму 5436,08 грн. Різницю у зазначеній сумі податковий орган пояснює списанням із наявної суми переплати на особовому рахунку ТОВ «Фора» в рахунок погашення пені, нарахованої відповідачем на суми занижених податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішення від 17.12.2012 № 00016112000 за період з 19.08.2011 по 26.12.2012.

Листом від 07.08.2013 відповідач повідомив підприємству про наявність в картці особового рахунку з податку на прибуток нерезидентів станом на 06.08.2013 пені у сумі 51335,62 грн., яка нарахована на підстав податкового повідомлення-рішення від 17.12.2012 № 0000612200 за 2010 - 2011.

Як стверджує позивач, суми податкових зобов'язань, нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень від 17.12.2012 № 00016112000 і від 17.12.2012 № 0000612200 сплачені підприємством у повному обсязі у термін, передбачений чинним законодавством для добровільної сплати податкових зобов'язань.

Таким чином, на думку позивача, відповідач протиправно нарахував пеню підприємству за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями.

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. Його представник зазначив, що податковий орган правомірно визначив позивачу суму пені у відповідності до статті 129 Податкового кодексу України, тому списання з особового рахунку підприємства коштів в рахунок погашення пені було правомірним.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Фора» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2012, за результатами якої складено Акт від 30.11.2012 № 463/22- 2/32294897.

Відповідно до зазначеного Акта, у ході перевірки встановлено заниження суми податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 47 690,00 грн. і неутримання податку з виплат доходів нерезиденту, отриманих з джерел походження з України, на суму 360 759,31 грн.

На підставі Акта від 30.11.2012 № 463/22- 2/32294897 Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001612300 від 17.12.2012 з податку на прибуток підприємств на загальну суму 47 690,00 грн. (47 690,00 грн. - за основним платежем, 0,00 грн. - штрафних санкцій) і податкове повідомлення-рішення № 0000612200 від 17.12.2012 р. з податку на прибуток іноземних юридичних осіб «Репатріація» на загальну суму 450 949,14 грн. ( 360 759,31 - за основним платежем, 90 189, 83 грн. - за штрафними санкціями).

Як вбачається з матеріал справи, зазначені податкові повідомлення-рішення не були оскаржені ТОВ «Фора» і згідно наявних копій платіжних доручень, суми визначених у них податкових зобов'язань сплачені 21.12.2012.

Так, згідно з даними наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень № 1728938 від 21.12.2012 сплачено 47 690,00 грн. (призначення платежу - «Сплата грошового зобов'язання за основним платежем згідно повідомлення-рішення №0001612300 від 17.12.2012»);

- № 1728942 від 21.12.2012 сплачено 360 759,31 грн. (призначення платежу - «Сплата грошового зобов'язання за основним платежем згідно повідомлення-рішення №0000612200 від 17.12.2012»);

- № 1728941 від 21.12.2012 сплачено 90 189,83 грн. (призначення платежу - «Сплата грошового зобов'язання за основним платежем згідно повідомлення-рішення №0000612200 від 17.12.2012»).

Під час судового розгляду представник позивача повідомив суду ТОВ «Фора» звернулось до Державної податкової інспекції у Києво-Святошиснкьому районі Київської області ДПС із заявою від 01.08.2013 № Ф - 752/7, в які просило надати інформацію про відсутність або наявність заборгованості по податках і зборах станом на 31.07.2013.

У подальшому, підприємство звернулось до відповідача із заявою від 12.08.2013 № 12/08-13 про надання Акта звірки розрахунків з бюджетом за період з 01.01.2012 по 31.07.2013 з податку на прибуток підприємств.

На звернення позивача, відповідачем було надано Акт від 31.12.2012 № 672/719, згідно з яким суму пені 5436,08 грн. списано за рахунок переплати податку на особовому рахунку. При цьому, за наслідками звірення виявлено розбіжності між даними картки обліку особового рахунку і даними ТОВ «Фора» на суму 5436,08 грн., а саме: сума переплати податку на прибуток підприємств до бюджету у картці обліку з податку на прибуток підприємств станом на 31.12.2012 менше на 5 436,08 грн., ніж за даними ТОВ «Фора».

Крім того, відповідачем надано Акт від 21.08.2013 № 1688-20/715/720, згідно з яким виявлено розбіжності між даними картки обліку особового рахунку та даними ТОВ «Фора» на суму 5 436,08 грн., а саме: сума переплати податку на прибуток підприємств до бюджету у картці обліку з податку на прибуток підприємств станом на 30.06.2013 менше на 5 436,08 грн., ніж за даними ТОВ «Фора».

Також, листом від 07.08.2013 № 760/10/19-043 Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби адресованому ТОВ «Фора» зазначено, що згідно картки особового рахунку станом на 06.08.2013 у підприємств наявна пеня з податку на прибуток іноземних фізичних осіб у сумі 51335,62 грн.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що пеня з податку на прибуток іноземних фізичних осіб у сумі 51335,62 грн., а також пеня з податку на прибуток підприємств у сумі 5 436,08 грн. нараховані ТОВ «Фора» на підставі податкових повідомлень-рішень від 17.12.2012 № 0001612300 і від 17.12.2012 № 0000612200 за 2010 - 2011. При цьому, податкові вимоги по пені, як зазначив представник, податковим органом не формувались та позивачу не направлялись.

Вважаючи дії відповідача по списанню коштів з особового рахунку підприємства, а також нарахування пені протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносно твердження позивача про нарахування пені за період 2010-2011 роки.

Як вбачається з наданих відповідачем суду розрахунків пені нарахованої податковим органом за податковими повідомленнями-рішеннями від 17.12.2012 № 0000612200 і від 17.12.2013 № 0001612300, період нарахування пені становить з 20.05.2010 по 19.02.2012.

Так, згідно з розрахунком пені по податковому повідомленню-рішенню від 171.2.2012 № 0000622200, відповідачем нараховано пеню у сумі 51335,62 грн. При цьому, дата початку нарахування пені - 20.05.2010, 19.08.2010, 19.11.2010, 19.02.2011, 20.05.2011, 19.08.2011, 19.11.2011, 19.02.2012.

Згідно з розрахунком пені по податковому повідомленню-рішенню від 171.2.2012 № 0001612300, відповідачем нараховано пеню у сумі 5 346,08 грн. При цьому, дата початку нарахування пені - 19.08.2011, 19.11.2011, 19.02.2012.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011 №2198/11/13-11 за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом, у тому разі, якщо їх склад є тотожним зі складом правопорушення, визначеним Податковим кодексом України.

Таким чином, незалежно від дати вчинення або виявлення певного діяння таке діяння може кваліфікуватися як порушення норм податкового законодавства лише в тому разі, якщо воно визнавалося протиправним згідно з нормами, чинними на час вчинення відповідного діяння.

Виходячи з викладеного, штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України можуть бути застосовані як до набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, так і після цієї дати (6 серпня 2011 року) лише в тому разі, якщо збігаються склади правопорушень, визначені Податковим кодексом України і попереднім законодавством.

Суд звертає увагу, що до набрання чинності Податковим кодексом України (01.01.2011) відносини у сфері нарахування податковими органами пені були врегульовані Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181- III (далі - Закон №2181).

Порядок нарахування пені визначався статтею 16 Закону № 2181.

Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону № 2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону № 2181 нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами нього Закону.

Тобто, із аналізу наведеної норми вбачається, що згідно з Законом № 2181, який підлягав застосуванню до 01.01.2011, пеня нараховувалася лише у випадку прострочення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу, що передбачене пунктом «б» пункту 129.1.1 статті 129.1 Податкового кодексу України.

Податковий кодекс України набрав чинності 01.01.2011.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Тобто, до правовідносин 2010 року податковий орган не мав права застосовувати приписи Податкового кодексу України, оскільки Заокном № 2181 не було передбачено правил нарахування пені, які наведені у підпункті 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, а платник податку не може нести відповідальність, яка не була визначена законодавством на момент вчинення порушення.

Відносно нарахування пені з 01.01.2011, слід зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Отже, податкове зобов'язання визначається у разі відсутності порушення норм податкового законодавства платником податків в податковій декларації або контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні (наприклад, нарахування контролюючими органами плати за землю фізичним особам відповідно до пп. 286.5 ст. 286 ПК України); грошове зобов'язання може включати в себе штрафні санкції та визначається у разі порушення норм податкового законодавства самостійно платником податків в порядку, передбаченому ст. 50 ПК України, або контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні.

Таким чином, Податковий кодекс України розмежовує поняття податкового зобов'язання і грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Відповідно до пункту 57.2 статті 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З урахуванням вказаної різниці між грошовим та податковим зобов'язанням, в тому числі у встановлених ст. 57 Податкового кодексу України строках їх сплати, момент початку нарахування пені для таких зобов'язанням визначається по-різному:

- пеня на грошове зобов'язання згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків (наприклад, згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України при поданні податкової декларації за будь-який наступний податковий період або поданні уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації при заниженні податкового зобов'язання минулих податкових періодів) починає нараховуватися з моменту закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання, вказаного в декларації або уточнюючому розрахунку або в податковому повідомленні-рішенні (саме коли наявні порушення податкового законодавства) на суму податкового боргу;

- пеня на податкове зобов'язання згідно з пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України починає нараховуватися у день настання строку сплати податкового зобов'язання в податковій декларації або податковому повідомленні-рішенні (коли відсутні порушення законодавства) на вказану в них суму податку.

Як було зазначено судом і вбачається з матеріалів справи, суми податкових зобов'язань, які нараховані ТОВ «Фора» відповідно до податкових повідомлень-рішень від 17.12.2012 № 0000612200 і від 17.12.2013 № 0001612300 у сумі 498638,94 грн. (за основним платежем і за штрафними (фінансовими) санкціями) сплачені позивачем 21.12.2012, що підтверджується даними наявних в матеріалах справи копіями платіжними доручень від 21.12.2012 № 1728942, від 21.12.2012 № 1728938 і від 21.12.2012 № 1728941.

Таким чином, підприємством своєчасно сплачено податкові зобов'язання, нараховані контролюючим органом (протягом 5 днів з дня прийняття податкових повідомлень-рішень).

Крім того, у ТОВ «Фора» протягом всього періоду нарахування пені - з 20.05.2010 по 29.02.2012 наявна переплата з податку на прибуток підприємств, що підтверджується актом від 31.12.2012 № 671/716, копіями зворотного боку картки обліку особового рахунку ТОВ «Фора» за податком на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України пеня є різновидом фінансової відповідальності.

Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Як було зазначено судом, відповідно до підпунктів 129.1.1, 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені на грошове зобов'язання розпочинається з моменту закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання.

Отже, підставою для нарахування відповідної пені є порушення встановленого законодавством строку погашення узгодженого грошового зобов'язання або строку сплати податкового зобов'язання.

Нараховані контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 17.12.2012 р. №0001612300 і від 17.12.2012 № 0000612200 сплачені до моменту їх узгодження, тобто без порушення строків погашення узгоджених грошових зобов'язань, визначених ст. ст. 50, 57 Податкового кодексу України, тому у відповідача відсутні підстави для застосування пп. пп. 129.1.1 та 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Додатковим підтвердженням відсутності у відповідача права на нарахування пені є те, що ним не надсилалось ТОВ «Фора» письмове рішення щодо нарахування пені відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, що підтвердив відповідач.

Так, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 42.1 ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно з п. 5.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за № 843/11123 (надалі - Інструкція № 276) оскарження платником податків сум нарахованої пені здійснюється відповідно до законодавства.

Враховуючи вимоги наведених нормативно-правових актів та положення статей 17, 42, 55, 56 Податкового кодексу України, про будь-яке прийняте рішення (в тому числі і про рішення щодо нарахування пені) контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків в передбаченому законом порядку, шляхом винесення та вручення належним чином відповідного податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги даній особі.

Отже, відсутність податкових вимог відповідача свідчить про сплату ТОВ «Фора» суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, що виключає можливість нарахування пені.

Відповідно до п. 4.1 розділу 4 Інструкції № 276, нарахуванню в особових рахунках платників підлягають:

- податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником;

- податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства;

- пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання;

- відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань;

- непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Тобто, відповідно до порядку ведення оперативного обліку платежів до бюджету до зворотного боку особового рахунку платника податків вносяться відомості щодо наступних видів пені:

1) самостійно визначеної платником податків;

2) нарахованої контролюючим органом та узгодженої платником податків;

3) за порушення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 4.2.3 п. 4.2 розділу 4 Інструкції № 276 нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі «Нарахування сум пені» у день фактичного погашення податкового боргу (його частини).

Враховуючи те, що згідно з копіями облікових карток узгодженої суми грошових зобов'язань (податкового зобов'язання або штрафних (фінансових) санкцій) за ТОВ «Фора»» не обліковувалося, нарахування пені було здійснено з порушенням вимог законодавства.

Відносно списання наявної на особовому рахунку ТОВ «Фора» суми переплати в рахунок погашення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 131 1 ст. 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Як встановлено судом, ТОВ «Фора» самостійно вказану пеню не сплачувало.

Згідно з п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Отже, право самостійно здійснювати розподіл сплачених платником податків сум надано податковому органу виключно у випадку погашення сум податкового боргу.

Оскільки згідно з копіями облікових карток з податку прибуток підприємств та податку з податку на прибуток іноземних юридичних осіб узгоджені суми грошових зобов'язань (податкового зобов'язання або штрафних (фінансових) санкцій) за ТОВ «Фора» не обліковувалось, відповідач не мав права здійснювати погашення нарахованих ним сум пені з коштів переплати податку на особовому рахунку ТОВ «Фора».

Доводи відповідача про можливість нарахування пені, передбаченої пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України на грошові зобов'язання спростовуються також тим, що таке тлумачення даної норми суперечить положеннями абз. 2 п. 57.3 ст. 57, п. 56.15, п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, якими визначено обставини, з якими Податковий кодекс України пов'язує строки погашення грошового зобов'язання, до настання яких сума податкового зобов'язання є неузгодженою, та відповідно протягом цього часу у платника податків відсутній обов'язок щодо її сплати.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі, якщо норми закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, застосовується презумпція правомірності рішень платника податку.

Таким чином, відповідачем неправомірно списано з особового рахунку підприємства кошти для погашення пені.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по нарахуванню пені з податку на прибуток підприємств в сумі 5436,08 грн. і списанню грошових коштів з особового рахунку з податку на прибуток підприємств ТОВ «Фора» в рахунок її погашення.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області скасувати нараховану пеню з податку на прибуток підприємств в сумі 5 436,08 грн. і відновити на особовому рахунку ТОВ «Фора» списані в рахунок її погашення грошові кошти.

4. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по нарахуванню пені з податку на прибуток нерезидентів в сумі 51335,62 грн.

5. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області скасувати нараховану пеню з податку на прибуток нерезидентів в сумі 51335,62 грн. і відновити на особовому рахунку ТОВ «Фора» списані в рахунок її погашення грошові кошти.

6. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області подати звіт суду про виконання рішення у 30-денний строк з дня набрання ним законної сили.

7. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» судовий збір у сумі 68 (шістдесят вісім) грн. 82 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 лютого 2014 р.