Постанова № 36941920, 24.01.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2014 р. 14 год.35 хв.Справа № 821/2218/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача - Жигалова А.С.,

відповідача - Квакуши А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південенерго" ( далі - позивач, ТОВ "Південенерго") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач) у якому просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 31 липня 2012 року -

- № 0000521702 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку за основним платежем у сумі 13 747,73 грн. та за штрафними санкціями у сумі 261,15 грн.;

- № 0006132301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 234400,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 58600,00 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач вказує що, по-перше, відповідач незаконно нарахував підприємству до сплати ПДФО 14 008,00 грн., оскільки відповідно до п. 177.8 ст.177 ПК України ФОП ОСОБА_3 надав TOB "Південенерго" копію свідоцтва про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності, що звільняє підприємство від утримання вказаного податку при взаєморозрахунках з вказаним суб'єктом підприємницької діяльності; по-друге, необґрунтованим є висновок ДПІ щодо не включення до валових доходів безоплатно отриманих активів ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл» на суму 1163162,00 грн., оскільки оприбуткування вказаного майна на балансі TOB "Південенерго" без наявності документів, підтверджуючих придбання такого обладнання, що підтверджує помилковість його відображення у балансі підприємства; по-третє, визнання відповідачем безнадійної кредиторської заборгованість ТОВ «Південенерго» перед TOB «Н-Каховський водоканал» у розмірі 2217744,98 грн., яка, на думку відповідача, виникла у першому кварталі 2012 року, не відповідає запису в ЄДР від 21 грудня 2012 року щодо припинення TOB «Н-Каховський водоканал» та спростовує висновок щодо заниження валових доходів у І кв. 2012 року на вказану суму; по-четверте, позивач не погоджується з висновком контролюючого органу стосовно заниження підприємством доходів у І кв. 2012 року внаслідок реалізації товару на суму 3850867,00 грн., оскільки розшифровкою вказаного порушення в акті перевірки не доведено факт його вчинення. При цьому, позивач погоджується з висновками податкового органу щодо заниження підприємством витрат на суму 6147195,00 грн., що складає суму не включеної до податкових витрат амортизації основних засобів, а також з висновком щодо заниження доходів у розмірі 31611,00 грн., що складає суму простроченої кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні судом протокольно ухвалено щодо процесуального правонаступництва шляхом заміни відповідача - Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби - на її правонаступника Новокаховську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ОДПІ) відповідно до ст. 55 КАС України.

Відповідач надав суду письмові заперечення та додаткові письмові пояснення, згідно яким вказує, що позивач неправомірно не перерахував до бюджету утримані суми ПДФО з доходу нотаріуса, сплаченого за нотаріальне посвідчення договірних документів, а також неправомірно не утримав у ФОП ОСОБА_3 податку з доходу фізичних осіб, внаслідок отримання ним доходу у вигляді грошових коштів у безготівковій формі за лісоматеріали, який не відповідає його виду діяльності - роздрібна торгівля на ринках згідно патенту НОМЕР_5 від 27.01.2011 р., що є порушенням п. 177.6 статті 177 Податкового Кодексу України. Відповідач також вважає правомірним нарахування ТОВ «Південенерго» грошових зобов'язань з податку на прибуток, оскільки порушення щодо заниження у 1 кварталі 2012 року валового доходу у зв'язку з реалізацією товару в сумі 3830867,00 грн., а також не відображення у складі валового доходу 1 кв. 2012 року суми 1163162,00 грн., яка складає вартість безоплатно отриманого обладнання ВАТ «Приладобудівний завод «Сокіл», та суми 2217745,00 грн. безнадійної кредиторської заборгованості перед TOB «Н-Каховський водоканал», по якій минув строк позовної давності, підтверджується обставинами, викладеними в акті перевірки.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти адміністративного позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Новій Каховці здійснено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Південенерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки № 453/220-24951326 від 19.07.2012 року (далі - акт перевірки).

Під час перевірки відповідачем були встановлені порушення ТОВ «Південенерго» вимог діючого законодавства, а саме, серед іншого:

- пп. 4.1.6, п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9, п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року;

- пп. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134, пп. 135.4.1 п.135.4 ст. 135, пп. 135.5.4, п. 135.5 ст. 5. п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 234 400,00 грн.;

- пп .4.2.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 05.2003 року, п. 177.6 ст. 177, пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1. ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 13747, 73 грн.

На підставі вказаних висновків ДПІ у м. Новій Каховці було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 31 липня 2012 року -

- № 0000521702 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку всього на загальну суму 14008,88 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 13747,73 грн. та за штрафними санкціями у сумі 261,15 грн.;

- № 0006132301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток всього на загальну суму 293 000,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 234400,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 58600,00 грн.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі - Закон України №334/94-ВР), Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-ІV (далі - Закон України № 889-ІV) та Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI ( далі - ПК України).

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 31.07.2012 р. за №0006132301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 234400,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 58600,00 грн., то суд встановив наступне.

Згідно наданого відповідачем розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток за оскаржуваним податковим повідомленням рішенням судом встановлено, що підставами для збільшення сум грошового зобов'язання за вказаним видом податку слугували висновки податкового органу про те, що ТОВ «Південенерго» -

- в порушення пп. 135.4.1. ст. 135 ПК України занижено у 1 кварталі 2012 року валовий дохід на суму 3 830 867,00 грн. внаслідок реалізації товарів, виконаних робіт;

- в порушення підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статі 135 ПК України занижено у 1 кварталі 2012 року валовий дохід на суму 1 163 162,00 грн., яка виникла внаслідок безоплатно отриманих активів ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл» згідно мирової угоди від 11.12.2006 р., затвердженої ухвалою Господарського суду Херсонської області від 28.08.2007 року по справі № 5/23-Б про банкрутство ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл»;

- в порушення підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статі 135 ПК України занижено у 1 кварталі 2012 року валовий дохід на суму 31 611,00 грн. внаслідок перебування на обліку простроченої кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності;

- в порушення підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статі 135 ПК України занижено у 1 кварталі 2012 року валовий дохід на суму простроченої кредиторської заборгованості перед TOB «Н-Каховський водоканал», за якою минув строк позовної давності у розмірі 2 217 744,98 грн., яка виникла внаслідок невиконання умов Мирової угоди від 11.12.2006 року, затвердженої ухвалою Господарського суду Херсонської області від 28.08.2007 року по справі № 5/23-Б про банкрутство ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл»;

- в порушення пп. 145.1.2.п. 145.1 ст. 145 ПК України нараховано, але не включено до податкових витрат, витрати на амортизацію основних засобів у сумі 6242492,00 грн.

В ході розгляду справи позивачем було визнано висновки податкового органу про порушення TOB «Південенерго» п.п. 135.5.4 пункту 135.5 статі 135 Податкового Кодексу України в частині заниження у 1 кварталі 2012 року валового доходу на суму простроченої кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, у розмірі 31611,00 грн. та щодо порушення пп. 145.1.2.п. 145.1 ст. 145 ПК України в частині не включення до податкових витрат, витрати на амортизацію основних засобів у сумі 6242492,00 грн.

Щодо правомірності інших вище перелічених висновків ОДПІ, то суд встановив наступне.

Як вбачається з акту перевірки ( стор. 25 ), ревізором - інспектором з посиланням на розшифровку валових доходів, наведеної у додатку № 5-1; 5-2 до довідки про загальну інформацію акту перевірки зроблено висновок щодо порушення TOB «Південенерго» пп. 135.4.1. ст. 135 ПК України в частині не включення до складу валового доходу у 1 кварталі 2012 року реалізацію товарів, виконаних робіт на сум 3830867,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що вказане порушення відповідача ґрунтується на зазначених додатках №5-1; 5-2 до довідки про загальну інформацію акту перевірки, проте їх зміст не відповідає висновку контролюючого органу заниження доходів від реалізації товару у 1 кварталі 2012 року, оскільки останні містять реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів товариства за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2011 р.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що при виготовленні акту перевірки помилково зроблено посилання на розшифровки валових доходів, наведеної у додатку № 5-1; 5-2 до довідки про загальну інформацію акту перевірки. При цьому, по суті вищевказаного порушення вказав, що TOB «Південенерго» у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за І кв. 2012 року за № 9025638243 задекларував у рядку 02 "дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт), послуг )" у сумі 3483268,00 грн., і в подальшому подав до ОДПІ уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за І кв. 2012 року за № 9029906837, в якій у рядку 02 "дохід від операційної діяльності ( дохід від реалізації товарів ( робіт), послуг )" відобразив 0,00 грн., а у додатку ВП до уточнюючої декларації «Розрахунок податкових зобов'язань за період, у якому виявлено помилки» у рядку 02 дохід від операційної діяльності ( дохід від реалізації товарів ( робіт), послуг ) відобразив 7334135,00 грн. У зв'язку з вказаними розбіжностями у показниках уточнюючої звітності ОДПІ не прийняла вказану уточнюючу декларацію зі зміненими показниками у рядку 02 декларації, проте враховуючи, що дохід від реалізації товарів ( робіт), послуг ) за даними уточнюючої декларації фактично складає 7334135,00 грн., тому ревізором-інспектором було встановлено заниження TOB «Південенерго» вказаного показника в сумі 3830867,00 грн. ( 7 334 135,00 грн. - 3 483 268,00 грн.).

Суд відмічає, що на підтвердження вказаних пояснень представником відповідача надано суду лише вищевказану податкову звітність TOB «Південенерго» за І квартал 2012 року без будь-яких доказів щодо повідомлення TOB «Південенерго» про не прийняття уточнюючої декларації з податку на прибуток за І кв. 2012 р., при цьому, на пропозицію суду надати вказані доказі у наступне судове засідання, представник відповідача відмовився у зв'язку з їх відсутністю у податкового органу.

Відповідно до пп. 135.4.1. п. 135.4. ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач не довів належними доказами вищеописаний епізод порушення TOB «Південенерго» пп. 135.4.1. ст. 135 ПК України, оскільки залученими до матеріалів справи декларацією з податку на прибуток за І кв. 2012 р. та уточнюючою до неї декларацією підтверджується декларування позивачем у І кв. 2012 року доходу від реалізації товарів ( робіт), послуг ) у сумі 7 334 135,00 грн.

Щодо висновку ОДПІ про заниження валового доходу у І кв. 2012 року у зв'язку з не віднесенням TOB «Південенерго» до складу валових доходів безоплатно отриманих активів ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл» на суму 1163162,00 грн. та безнадійної кредиторської заборгованості перед TOB «Н-Каховський водоканал» у сумі 2217744, 98 грн., що є порушенням підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статі 135 ПК України та як наслідок то суд встановив наступне.

Як зазначає ревізор-інспектор на стор. 25 акту перевірки, що господарський суд Херсонської області по справі № 5/23-Б про банкрутство ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл» ухвалою від 28.08.2007 року затверджено мирову угоду від 11.12.2006 р., згідно якої Кредитори, Інвестор (TOB «Південенерго») та Боржник ( ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл ») прийшли до згоди про відстрочення, розстрочення, порядок погашення та списання Кредиторами та Інвестором боргу Боржника на умовах, визначених даною мировою угодою. На виконання умов мирової угоди ВАТ Приладобудівний завод « Сокіл » передало, а «Південенерго» прийняло об'єкти нерухомості на підставі актів приймання-передачі основних засобів на суму 12 149 890,80 грн., тобто ВАТ Приладобудівний завод « Сокіл » (боржник) виконано свої зобов'язання перед TOB «Південенерго» (інвестором). Згідно журналу-ордеру по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" станом на 31.03.2012 р. у TOB «Південенерго» обліковується кредиторська заборгованість перед ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл» у сумі 1192169,00 грн., у тому числі за ТМЦ (обладнання та матеріали) на суму 1163162,00 грн., згідно переліку майна від 16.01.2012 р., при цьому відсутні підписи сторін щодо відвантаження та приймання ТМЦ, а також прибуткова накладна, або акт приймання-передачі. Крім цього, в ході проведення перевірки отримано від керівника ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл» відповідь щодо не підтвердження передачі ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл» на адресу TOB «Південенерго» обладнання.

Отже, з посиланням на затверджену господарським судом Херсонської області мирову угоду від 11.12.2006 р. та дані бухгалтерського обліку підприємства щодо відображення у складі кредиторської заборгованості суми 1163162,00 грн. на підставі переліку майна від 16.01.2012 р., ОДПІ зроблено висновок щодо фактичного отримання TOB «Південенерго» від ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл» вказаного обладнання без оплати, що на думку відповідача, є іншими доходами TOB «Південенерго» у вигляді вартості товару, безоплатно отриманого платником податку у звітному періоді та є порушенням позивачем приписів п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України.

Стаття 135 Податкового кодексу України встановлює порядок визначення доходів та їх склад, який є основою класифікації доходів платника податку, відображається у розрахунках до декларації з податку на прибуток підприємства і є уніфікованим переліком, яким керуються як платники податку, так і податкові органи.

У відповідності до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи, серед іншого, включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Пунктом 137.10. ст. 137 цього Кодексу передбачено, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що у січні 2012 року в бухгалтерському обліку TOB «Південенерго» було помилково відображено оприбуткування устаткування, отриманого від ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл» на суму 1163162,00 грн., оскільки фактичної передачі даного обладнання не відбулось, що підтверджується викладеними в акті перевірки фактами щодо відсутністю як у TOB «Південенерго» так і у ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл» первинних бухгалтерських документів, зокрема прибуткової накладної та акту приймання-передачі. Виправлення вказаної помилки в бухгалтерському обліку (коригування помилково відображеного устаткування (дебет 209, кредит 631 - 1163162,00 грн. червоне сторно) відображено підприємством в балансі TOB «Південенерго» станом на 30.06.2013 року шляхом коригування залишків на початок періоду у відповідності П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». Крім того, позивач додатково вказав, що цивільно-правові угоди стосовно передачі ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл» обладнання TOB «Південенерго» укладено лише 24 квітня 2013 року, що підтверджується договорами купівлі-продажу № 1 та № 2.

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 (надалі-Положення) встановлено, що записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Відповідно до п.п. 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Отже, для підтвердження факту вчиненя господарської операції, у даному випадку отримання позивачем від ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл» обладнання на суму 1163162,00 грн. можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції та оформлені відповідно до вищевказаних вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З огляду на те, що єдиним документом, на підставі якого було встановлено отримання позивачем обладнання, є перелік майна від 16.01.2012 р., та про відсутність у позивача та ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл» первинних документів, які відповідають вимогам діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо не доведеності відповідачем фактичного отримання позивачем обладнання на суму 1 163 162,00 грн.

Крім того, суд звертає увагу, що за змістом мирової угоди від 11.12.2006 р. по справі № 5/23-Б про банкрутство ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл», задоволення кредиторських вимог Інвестора (позивача) до Боржника (ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл») здійснюється шляхом обміну вимог на майнові активи Боржника відповідно до переліку, що свідчить про необґрунтованість доводів податкового органу щодо безоплатного отримання позивачем від ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл» вказаного обладнання та безпідставність посилання на порушення позивачем п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України.

Також, на стор. 26 акту перевірки ревізор-інспектор зазначає, що станом 31.03.2012 року у журналі-ордері № 6 по рахунку 3771 "Розрахунки з іншими дебіторами" по TOB «Н-Каховський водоканал» обліковується кредиторська заборгованість у сумі 2 217 744,98 грн., яка виникла внаслідок невиконання умов Мирової угоди від 11.12.2006 року від 11.12.2006 р., затвердженої Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 28.08.2007 року по справі № 5/23-Б пр банкрутство ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл», зокрема в частині виконання TOB «Південенерго» зобов'язання провести розрахунки з кредиторами, у тому числі з TOB «Н-Каховський водоканал». При цьому, вказано, що згідно даних автоматизованої інформаційно-пошукової системи ДПС України щодо стану платника-контрагента, рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.04.2004 року по справі № 3/320-ск(2003) скасовано державну реєстрацію TOB «Н-Каховський водоканал».

Отже, ґрунтуючи вказаний висновок рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.04.2004 року податковий орган робить висновок, що дана кредиторська заборгованість є безнадійної, яка прирівнюється до безповоротної фінансової допомоги, та повинна бути включена TOB «Південенерго» до складу доходів підприємства у 1 кварталі 2012 року у сумі 2217744,98 грн.

Суд не погоджується з вказаною позицією податкового органу, виходячи з наступного.

Пунктом 14.1.13. ст. 14 ПК України визначено, що безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Згідно ст. 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що сума заборгованості платника податку перед іншою особою (кредиторська заборгованість) включається до складу валового доходу платника податку, якщо відпали передбачені законом підстави для стягнення такої заборгованості, у зв'язку з чим товари (роботи, послуги), з придбанням яких у платника податку виникла кредиторська заборгованість, фактично отримані ним безоплатно.

Даний факт має місце в усіх випадках, коли стягнення кредиторської заборгованості з платника податку виключається, зокрема, у випадку припинення юридичної особи-кредитора.

Так, контролюючим органом під час проведення перевірки позивача встановлено, що станом на 31.03.2012 р. у позивача обліковується кредиторська заборгованість перед TOB «Н-Каховський водоканал» у сумі 2217744,98 грн. внаслідок не здійснення розрахунків з кредитором - TOB «Н-Каховський водоканал» згідно умов Мирової угоди від 11.12.2006 року від 11.12.2006 р., затвердженої Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 28.08.2007 року по справі № 5/23-Б про банкрутство ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл».

Проте, позивачем надано до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.06.2013 р., згідно якому 21.12.2012 р. внесено запис 15011720018000012 про припинення юридичної особи TOB «Н-Каховський водоканал» за судовим рішенням.

Отже, з дати ліквідації кредитора TOB «Н-Каховський водоканал», тобто з 21.12.2012 року кредиторська заборгованість TOB «Н-Каховський водоканал» у сумі 2217744,98 грн. для позивача є безнадійною, а отже висновок ОДПІ щодо заниження позивачем у І кв. 2012 року валових доходів на суму безнадійної кредиторської заборгованості 2217744,98 грн. є протиправним.

Таким чином, підсумовуючи надану судом правову оцінку вищевказаним висновкам відповідача в частині неправомірного заниження TOB «Південенерго» складу валового доходу у І кварталі 2012 року внаслідок та враховуючи часткове визнання позивачем порушень податкового законодавства внаслідок реалізації товару на суму 3830867,00 грн. що вплинуло на збільшення податкового зобов'язання на суму 808682,00 грн.; обліку кредиторської заборгованості перед ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл», яка виникла внаслідок безоплатно отриманих активів від ВАТ Приладобудівний завод «Сокіл» в сумі 1163162,00 грн., що вплинуло на збільшення податкового зобов'язання на суму 244264,00 грн.; обліку простроченої кредиторської заборгованості по TOB «Н-Каховський водоканал», по якій минув строк позовної давності, на суму 2217744,98 грн., що вплинуло на збільшення податкового зобов'язання на суму 465726,00 грн. та враховуючи часткове визнання позивачем порушень податкового законодавства щодо заниження валового доходу на суму 31611,00 грн. внаслідок перебування на обліку простроченої кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, що плинуло на збільшення податкового зобов'язання на суму 6638,00 грн.; заниження валових витрат на суму амортизації основних засобів у розмірі 6242492,00 грн., суд приходить до висновку щодо відсутності у ОДПІ підстав для нарахування грошових зобов'язань за податком на прибуток у зв'язку з залишенням від'ємного показника валових витрат, який впливає на визначення об'єкта оподаткування за вказаним податком.

Оскільки у податкового органу не було законних підстав для визначення в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні податкових зобов'язань з податку на прибуток, а тому не має підстав і для застосування відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції у розмірі 25% від суми нарахованого податкового зобов'язання.

Отже, суд приходить до висновку щодо задоволення вимог позивача в частині скасування податкового повідомлення - рішення від 31 липня 2012 року № 0006132301.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 31.07.2012 р. №0000521702 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку за основним платежем у сумі 13747,73 грн. та за штрафними санкціями у сумі 261,15 грн., то суд встановив наступне.

В ході розгляду справи судом встановлено, що на визначення оскаржуваного грошового зобов'язання з ПДФО, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку вплинуло наступні порушення.

Як вбачається з акту перевірки ( стор. 72-73 ), то ревізор-інспектор вказує, що в порушення пп.4.2.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» TOB «Південенерго» не оподатковано доходи, виплачені нотаріусу ОСОБА_4 згідно платіжного доручені 06.10.2010 року №854 в якості оплати за посвідчення додаткового договору згідно рахунку №91 від 10.09.2010 року в сумі 1235,00 грн.

В ході розгляду справи представником позивача було визнано вказане порушення, оскільки вказаний податок був перерахований до неналежного бюджету, що підтверджується платіжним дорученням № 855 від 06.10.2010 року на суму 185,25 грн., та не заперечувалось відповідачем.

Крім того, на стор. 73 акту перевірки ревізор - інспектор вказує, TOB «Південенерго» по банківському рахунку проведена оплата ФОП ОСОБА_3 вартості придбаних лісоматеріалів на загальну суму 90416,54 грн., проте згідно патенту НОМЕР_5 від 27.01.2011 р., виданого СПД ОСОБА_3, основним видом його діяльності є роздрібна торгівля на ринках. Отже, з посиланням на отримання ФОП ОСОБА_3 доходу від підприємницької діяльності відмінної від тієї, що вказана у патенті, ревізор - інспектор робить висновок про порушення TOB «Південенерго» п. 177.6 статті 177 ПК України та обов'язок підприємства нарахувати та утримати ПДФО від вказаного доходу ФОП ОСОБА_3 за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Представник позивача щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3 пояснив, що відповідно до п. 177.8 ст. 177 ПК України суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, який отримує такий дохід, надано копію свідоцтва про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності.

Отже, позивач вважає, що оскільки ФОП ОСОБА_3 надав TOB «Південенерго» копію свідоцтва про державну реєстрацію, тому підприємство звільняється від виконання обов'язків податкового агента при здійснення взаєморозрахунків з фізичною особою - підприємцем.

Суд не погоджується з вказаною позицією позивача, оскільки вищевказана вимога п.177.8 ст. 177 ПК України є не єдиною підставою для не виконання підприємством функцій податкового агента при взаєморозрахунках з вказаною категорією платників податків.

Пунктом 177.8. ст. 178 ПК України передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Отже, вказаною нормою ПК України передбачено, що єдиною умовою для неотримання ПДФО із сум доходів, що виплачуються фізичним особам - підприємцям, є наявність копії документа про його державну реєстрацію, як суб'єкта підприємницької діяльності.

Водночас, відповідно до п.177.6 ст.177 Податкового Кодексу України у разі якщо фізична особа-підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку-фізичних осіб.

Тобто, вказаною нормою встановлено додаткові вимоги щодо необхідності контролю над видами діяльності під час розрахунків з фізичними особами - підприємцями якщо здійснені ним операції не відповідають обраним ним видам діяльності, то отримані ним доходи оподатковуються за загальними правилами і ПДФО утримується і сплачується податковим агентом.

Крім того, з огляду на зміст вказаних статей ПК України вбачається, що вони розповсюджуються на усіх фізичних осіб-підприємців, крім тих що обрали спрощену систему оподаткування.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3, якому позивач здійснив виплату доходів, здійснює свою підприємницьку діяльність на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 07.02.2002 p. серія В03 № 338042 та згідно витягу з ЄДР від 20.01.2014 року єдиним видом діяльності за кодом КВЕД 47.89. є роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.

Згідно патенту від 27.01.2011 року серія НОМЕР_5, виданого відповідно до Декрету КМУ 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», має статус платника фіксованого податку.

Відповідно до ст. 14 цього Декрету громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі - фіксований податок) шляхом придбання патенту

Доходи громадянина, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податку або осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, чи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Торговий патент для цілей розділу XII Кодексу - це державне свідоцтво з обмеженим строком дії на провадження певного виду підприємницької діяльності та користування яким передбачає своєчасне внесення до бюджету відповідного збору (пп. 14.1.250 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Торговельна діяльність для цілей розділу XII цього Кодексу - це роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток (пп. 14.1.246 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, види діяльності, що підлягають патентуванню, є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших готівкових платіжних засобів.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскільки придбання позивачем у ФОП ОСОБА_3 лісоматеріалів відбулось за безготівкові кошти, а ФОП ОСОБА_3 є платником фіксованого податку, а не особою, що обрала спрощену систему оподаткування, тому вчинена ФОП ОСОБА_3 з позивачем операція з придбання лісоматеріалів не відповідає обраному ним виду діяльності, а отримані ним доходи повинні оподатковуватись за загальними правилами ПДФО шляхом утримання та сплати його податковим агентом, тобто позивачем.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо правомірності збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у сумі 13747,73 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 31.07.2012 р. № 0000521702.

Оскільки у податкового органу були законні підстави для визначення в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні податкових зобов'язань податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку, а тому є правомірним застосування відповідно до п. 127. ст. 127 Податкового кодексу України штрафних санкції у розмірі 25% від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, суд приходить до висновку щодо відмови поповичу у задоволені позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 31 липня 2012 року №0000521702.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги ч. 1 ст. 71 КАС України, якою передбачено обов'язок кожної сторони по справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7-11, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 31 липня 2012 року №0006132301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 234 400,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 58 600,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (ідентифікаційний код 24951326) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Південенерго" надмірно сплачений судовий збір у сумі 140,10 грн. згідно платіжного доручення №401 від 05.06.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 січня 2014 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.3.1