Рішення № 36941396, 24.12.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22-ц/791/3992/13 Головуючий в І інстанції Хоменко В.Г.

Категорія: 45 Доповідач: Орловська Н.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року грудня місяця 24 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Орловської Н.В.

Суддів: Майданіка В.В.

Кутурланової О.В.

при секретарі Гончар К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 18 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И Л А :

26 червня 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, посилаючись на те, що їй та відповідачці на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.10.2000 року належало 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці загальною площею 259 кв.м. Згідно рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 27.04.2012 року зазначений житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями розділено та виділено їй і відповідачці по 1/3 частині кожній.

Оскільки добровільної згоди щодо порядку користування земельною ділянкою не досягнуто, просила визначити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований зазначений будинок, відповідно до першого варіанту висновку судово - будівельної експертизи від 30.08.2013р.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 18 жовтня 2013 року заявлені позовні вимоги задоволені. Визначено ОСОБА_3 в особисте користування земельні ділянки загальною площею 81,74 кв.м., в тому числі: ділянку 1 площею 29,4 кв.м. з урахуванням площі під частиною житлового будинку літ. «А», ділянку 2 - 18,6 кв.м. під частиною сараю літ. «В», ділянка 3 - площею 9,5 кв.м. для будівництва дворового туалету, ділянку 4 - 24,24 кв.м. під альтанкою літ. «Е» з урахуванням площі для обслуговування, з існуючим проходом на загальну ділянку на АДРЕСА_1.

Визначити ОСОБА_2 в особисте користування земельні ділянки загальною площею 81,74 кв.м., в тому числі: ділянку 5 - площею 65,8 кв.м., з урахуванням площі під частиною житлового будинку літ. «А», прибудовою літ. «а», частиною сараю літ. «В», сараєм літ. «К»; під сараєм літ. «Г», літ. «Д»; ділянку 6 - площею 15,94 кв.м. під душем літ. «Л»; під туалетом літ. «К»; під сараєм літ. «Ж», з існуючим проходом на загальну ділянку на АДРЕСА_1.

В загальне користування співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на земельній ділянці 259 кв.м. визначено ділянку площею 95,52 кв.м.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 2000 грн. та судовий збір у розмірі 114,70 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції змінити та визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до першого варіанту судової будівельно-технічної експертизи від 30.08.2013р., оскільки другий варіант, запропонований експертом, порушує її права як землекористувача, оскільки не зможе належним чином обслуговувати господарські будівлі, для чього необхідно буде користуватися земельною ділянкою виділеною позивачці, що в подальшому спричинить нові конфлікти.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і визнано сторонами, що сторони в порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24.10.2000 р. набули право власності на 2/3 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування якої виділена земельна ділянка площею 259 кв.м.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 27.04.2012 року у власність кожної із сторін виділено в натурі по 1/3 частини спадкового майна.

Крім того, з матеріалів справи вбачається і сторони не заперечували, що для обслуговування домоволодіння надана земельна ділянка площею 259 кв.м.

При цьому позивач зазначала про те, що не дійшли згоди із відповідачкою з приводу порядку користування спільною земельною ділянкою.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних прав», порядок користування спільною земельною ділянкою, зокрема тією, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі і споруди, визначається насамперед угодою співвласників залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок.

Судом встановлено, що з моменту виникнення спільної часткової власності співвласники домоволодіння угоду стосовно порядку користування спільною земельною ділянкою, залежно від розміру їх часток у домоволодінні, не укладали, а існуючий порядок користування земельною ділянкою, станом на час набуття позивачами прав власності, спричиняє суперечки з приводу користування ним.

Отже, з врахуванням викладеного та положень ст. 88 ЗК України, слід визнати правомірним висновок суду щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою у відповідності до запропонованого експертизою другого варіанту такого поділу та виділення в користування сторін земельної ділянки у розмірі, яка відповідає розміру належних їм часток у домоволодінні.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що встановлений судом порядок користування земельною ділянкою не відповідає принципу добросусідства та не враховує її переважного права на користування земельною ділянкою, оскільки вона постійно проживає у житловому будинку, а позивачка має інше постійне місце проживання, не спростовує наведеного вище висновку суду, оскільки обраний судом другий варіант порядку користування земельною ділянкою сприяє усуненню незручностей для кожного із співвласників у користуванні своєю частиною будинку, зокрема можливість відокремленого користування господарськими спорудами літ. «Ж,К,Л», які належать ОСОБА_2, що відповідає змісту добросусідства, передбаченого ч.1 ст.103 ЗК України. ( а.с. 36).

Оскільки рішення суду у цій частині ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо помилковості висновків суду в частині розподілу судових витрат між сторонами та стягнення з відповідачки повної їх вартості, оскільки за змістом позовної заяви та заперечень відповідачки вбачається спір лише щодо визначення порядку користування спільною земельною ділянкою.

Однак на питання суду експертом надані і висновки щодо визначення схеми можливого зведення в майбутньому побутових приміщень на земельній ділянці, що відводиться позивачу.

Проте, питання спорудження нових об'єктів не були предметом спору у даній справі.

Отже, у відповідності до правил ч.1 ст.88 ЦПК України, судові витрати позивачки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки у 1/2 частині задоволених позовних вимог, а визначена сума стягнення підлягає зменшенню з 2114,70 грн. до 1057 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 88 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 18 жовтня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_2 судових витрат змінити, зменшивши суму стягнення на проведення експертизи з 2000 грн. до 1000 грн., та сплаченого позивачкою судового збору з 114,70 грн. до 57 грн.

В решті це ж рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: