Провадження по справі № 2-а/260/197/2013
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2013 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді: Кротінова В.О.
при секретарі: Шелістової Ю.К.
розглянувши в порядку письмового провадження у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку Ради про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку Ради про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язання виплачувати суму допомоги в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, посилаючись на те, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила дитину ОСОБА_3 З 2010р. вона перебуває на обліку в УПСЗН Ленінської районної в м. Донецьку Ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, але ця допомога сплачується їй не в повному обсязі. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХП допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. У відповідності до довідки УПСЗН Ленінського району м. Донецька розмір сплаченої їй допомоги з липня 2010р. по лютий 2012р. складає 2673,67 грн. Вважає, що за вказаний період їй не доплачено значну частину допомоги. Враховуюче вимоги ч. 3 ст. 46 Конституції України, державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна була надаватися їй в розмірі 100% прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років. Тому просила визнати дії відповідача незаконним та зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити недоплачену суму за період з 03.01.2013р. Допустити негайне виконання рішення, та зобов'язати відповідача у майбутньому сплачувати допомогу у необхідному розмірі. У подальшому доповнила зміст позовних вимог та просила поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради з нарахування та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (у редакції Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ) протиправними, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради здійснити перерахунок розміру виплаченої допомоги по догляду за дитиною, відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років та виплатити цю допомогу з урахуванням раніше виплачених сум допомоги по 16.04.2013 рік, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради в місячний строк з дня набрання постановою законної сили подати до Ленінського районного суду м. Донецька звіт про виконання постанови Ленінського районного суду м. Донецька.
Ухвалою суду від 02.12.2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку Ради про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 14.06.2010 року по 23.08.2011 рік, на підставі ст. 100 КАС України було залишено без розгляду, у зв'язку з порушенням строків передбачених ст. 99 КАС України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про час слухання справи була повідомлена належним чином, надала заяву з проханням слухати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву с проханням розглянути справу у її відсутність. Позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача за дорученням Дорошева Г.І. до судового засідання не з'явилась, надіслала на адресу суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність. У поданих до суду запереченнях вказала, що відповідач позов не визнає, та зазначила, що позивачка перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Донецьку Ради до цього часу та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахована особа, в повному обсязі згідно діючому законодавству. Ст.. 23 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. № 107-17 внесені зміни до Закону України „Про державну допомогу сім"ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною та допомоги при народженні дитини. Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що з 01.01.2008р. допомога по догляду за дитиною надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш ніж 130 грн. Пунктом 3 розділу VІІІ Прикінцевих положень цього закону передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008р.-50%; з 1 січня 2009 р.-75%, з 1 січня 2010 р.-100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Таким чином, заявниці за період з спірний період до досягнення дитиною трьох років допомога по догляду за дитиною сплачувалась в повному обсязі. У зв'язку з наведеним просила у задоволенні позову позивачці відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи і наявні у ній докази, суд дійшов наступних висновків.
Так, у судовому засіданні встановлено, що позивач згідно свідоцтва про народження є матір'ю малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21), у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача з 14.06.2010 року до досягнення дитини трирічного віку та отримує грошову допомогу як застрахована особа у розмірі 130 грн. щомісяця, виплату якої здійснює управління, що підтверджується довідкою відповідача (а.с.25).
Сторонами не заперечувалося, що позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьох років.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.
Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 15 Закону № 2811-ХІІ встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до статті 43 Закону № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Стаття 44 Закону № 2240-III визначає строки надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, так допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі, зазначеній у частині першій статті 42 цього Закону, яка фактично здійснює догляд за дитиною, щомісяця з дня надання відпустки для догляду за дитиною по день її закінчення, але не більш як по день досягнення дитиною трирічного віку включно.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.
Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.
Оскільки у даній справі, спір виник щодо виплати допомоги з 06 березня 2012 року особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд вважає, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Крім того, слід зазначити, що така правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 21.08.2011 року по справі № К/9991/33496/12 та в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року у справі 21-410а12.
Згідно до вимог ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. У постанові Пленуму Вищого Адміністративного Суду України №7 від 20 травня 2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі» для забезпечення правильного й однакового застосування адміністративними судами норм Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення суду було роз'яснено, що з метою забезпечення судового контролю за своєчасним і належним виконанням судового рішення суд у резолютивній частині рішення повинен повніше використовувати право покладати обов'язок на суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у визначений строк звіт про виконання судового рішення. Суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача в місячний строк з дня набрання постановою законної сили подати до Ленінського районного суду м. Донецька звіт про виконання цієї постанови Ленінського районного суду м. Донецька від 23 грудня 2013 року у справі N 2-а-260/197/2013р.
Разом з тим вимоги в частині негайного виконання рішення суду задоволенню підлягає лише у межах суми стягнення за один місяць, що буде узгоджуватися з вимогами статті 256 КАС України, зокрема, негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
На підставі викладеного, ст.ст. 46, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10-рп, ст.ст. 43,44 Законом України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Постановою Вищого адміністративного суду України від 21.08.2011 року по справі № К/9991/33496/12, Постановою Верховного Суду України від 25.12.2012 року у справі 21-410а12, керуючись ст.ст. 9, 10, 11, 69, 94, 122, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку Ради про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради з нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (у редакції Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ) з 23.08.2011 р. по 16.04.2013 року, протиправними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради здійснити перерахунок розміру виплаченої ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років з 23.08.2011 р. по 16.04.2013 року та виплатити цю допомогу з урахуванням раніше виплачених сум допомоги.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради негайного виконати рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради в місячний строк з дня набрання постановою законної сили подати до Ленінського районного суду м. Донецька звіт про виконання постанови Ленінського районного суду м. Донецька від 23 грудня 2013 року у справі N 2-а-260/197/2013р.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а особами, які приймали участь у справі, але не були присутні під час проголошення постанови у 10-ти денний строк з дня отримання її копії.
Суддя:
Судове рішення № 36940698, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька) було прийнято 23.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/10421/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: