Постанова № 36939743, 28.01.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р. Справа № 914/3774/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Гнатюк Г. М.

суддів: Кравчук Н. М.

Мирутенка О. Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти", м.Львів № 930/01-345 від 25.11.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 12.11.2013р.

у справі № 914/3774/13

за позовом: Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти", м.Львів

про стягнення додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих забруднень у сумі 12 895,77грн.

за участю представників:

від позивача: Коваль Р.П.-представник

від відповідача: Локатир І.І. представник

10.12.2013р. на адресу суду поступила апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" на рішення господарського суду Львівської області від 12.11.2013р., яка автоматизованою системою документообігу суду розподілена до розгляду судді-доповідачу Гнатюк Г.М.

Розпорядженням в.о.голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 року у склад колегії для розгляду справи №914/3774/13 введено суддів Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою суду від 12.12.2013р. зазначена вище апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 14.01.2014р.

В судове засідання 14.01.2014р. з'явилися представники сторін, яким роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.01.2014р. розгляд справи відкладався на 28.01.2014р.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.11.2013р. у справі №914/3774/13 (суддя Рим Т.Я.) позовні вимоги Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" задоволено повністю та стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" на користь позивача 10.672,36 грн., 1.720,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. Крім цього, стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" в доход міського бюджету міста Львова (фонд охорони навколишнього природного середовища м. Львова, рахунок 33110331700002 за кодом бюджетної класифікації: 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", банк ГУДКУ у Львівській області, код ЄДРПОУ 23949066, код МФО 825014) 2.223,41 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" подало апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Зокрема, на думку скаржника судом безпідставно взято до уваги акт про відбір контрольної вибіркової проби стічних вод для проведення головного і контрольного хімічних аналізів, оскільки він не відповідає вимогам п.1 ст.10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а тому зазначені дані в цьому акті не можуть братися до уваги для визначення коефіцієнту кратності гранично допустимих концентрацій. Крім цього, апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не зупинив провадження у справі до вирішення Галицьким районним судом м.Львова справи про визнання протиправними дії щодо затвердження місцевих Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м.Львова в частині встановлення формули плати за скид наднормативно забруднених стічних вод. Також скаржник зазначає інші обставини, які на його думку є підставою для скасування рішення.

В судовому засіданні представник відповідач підтримав доводи апеляційної скарги.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 27.01.2014р. (вх.№01-04/442/14 від 27.01.2014р.) та в судовому засіданні представник ЛМКП "Львівводоканал" спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши подану апеляційну скаргу та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні 28.01.2014р., Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих забруднень в розмірі 12.895,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №300030 від 18.03.2009 р. на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі, "Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова" (затверджені рішенням Виконкому Львівської міської ради від 18.09.2002 р. №292) перевищив ліміт скиду забруднюючих речовин (значень ДК сухого залишку і фосфатів) в систему міської каналізації. У зв'язку з наведеним відповідачу нараховано додаткову плату за скид понаднормових забруднень у сумі 12.895,77 грн.

Між Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал" (надалі - Львівводоканал) та товариством з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" укладено договір №300030 від 18.03.2009 р. на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі (надалі - Договір). За умовами цього договору Львівводоканал (позивач у справі) надає послуги у забезпеченні питною водою та приймання стічних вод, а абонент (відповідач у справі) користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені Договором та чинним законодавством України, зокрема: законом України "Про питну воду і питне водопостачання", "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, "Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання та водовідведення", "Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст та селищ України", "Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова". Згідно з додатком №1 до Договору послуги надаються відповідачу на об'єкти за адресою: вулиця Опришківська, 5, місто Львів.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У даному випадку правовідносини сторін виникли на підставі договорів, предметом яких було надання послуг з приводу подачі води та приймання стічних вод.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

На підставі укладеного з позивачем Договору відповідач користується послугами водопостачання та водовідведення і є абонентом позивача, здійснює скид стічних вод у систему каналізації міста Львова і сплачує за надані послуги відповідно до умов договору.

Крім цього, між сторонами у справі укладено договір №115 від 01.12.2006 р. про приймання наднормативно забруднених стічних вод. За цим договором Львівводоканал приймає наднормативно забруднені стічні води абонента (відповідач у справі), а абонент здійснює скид наднормативно забруднених стічних вод у каналізацію і сплачує додаткову плату за приймання цих вод на умовах, які визначені договором згідно з "Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації м. Львова". Відповідно до пункту 3.2 договору №115 від 01.12.2006 р. абонент зобов'язується не перевищувати тимчасового ліміту на скид.

Лімітом №1944 на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації товариству з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукт" (вул. Опришківська, 5) від 01.01.2013 р. встановлено допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах установи.

Тимчасовим лімітом №1945 на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації товариству з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукт" (вул. Опришківська, 5) від 01.01.2013 р. встановлено допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах установи до закінчення дії угоди про приймання наднормативно забруднених стічних вод.

За умовами договору №300030 від 18.03.2009 р. на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі (п.2.2.7 Договору) та договору №115 від 01.12.2006 р. про приймання наднормативно забруднених стічних вод (п. 3.2) відповідач зобов'язаний не перевищувати ДК забруднюючих речовин у стічних водах, встановлені Тимчасовим лімітом №1945.

Позивачем у присутності представника відповідача проведено вибірковий відбір проб стічних вод останнього для проведення головного і контрольного хімічних аналізів, за результатами якого складено акт №5231 від 29.03.2013 р., адреса об'єкта: вул. Опришківська, 5, місто Львів.

Лабораторні дослідження, проведені хіміко-бактеріологічною лабораторією Львівводоканалу, зафіксували перевищення допустимих тимчасовим лімітом №1945 норм якісних показників стічних вод, а саме: сухого залишку - в 2,6 рази, фосфатів - в 8,1 разів, що підтверджується лабораторним аналізом стічних вод від 28.03.-04.04.2013 р. №1072, долученим до матеріалів справи.

Згідно із поданим розрахунком величини додаткової плати для товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" за скид стічних вод з порушенням вимог Правил приймання щодо їх складу і властивостей №4830/36 від 04.04.2013 р., додаткова плата становить 12.895,77 грн.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №4830 від 24.04.2013 р. про сплату додаткової плати за скид стічних вод з порушенням вимог Правил щодо їх складу і властивостей на суму 12.895,77 грн., що підтверджується копією поштової квитанції від 29.04.2013 р., долученої до матеріалів справи. Однак, оплати 12.895,77 грн. не проведено, доказів реагування на надіслану претензію та доказів проведення контрольного аналізу відповідачем не представлено.

Статтею 44 Водного кодексу України визначені обов'язки водокористувачів, які зобов'язані, зокрема, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та лімітів скидання забруднюючих речовин. Згідно із статтею 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин

У статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" вказано, що екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водного кодексу України розроблено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002 р. (надалі - державні Правила). Ці Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Згідно з п. 1.5 державних Правил Водоканали на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція) розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту , у яких установлюються допустимі концентрації (надалі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.

Відповідно до пунктів 1.8 та 2.4 державних Правил водоканали приймають стічні води підприємств до комунальної або відомчої каналізації за умови, якщо каналізаційна мережа та очисні споруди каналізації мають резерв пропускної спроможності, показники якості стічних вод Підприємства задовольняють вимоги місцевих Правил приймання та укладеного з Водоканалом договору на приймання стічних вод (Договір на послуги водовідведення). Підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги місцевих Правил та договору на послуги водовідведення, дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства, оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради ( п.1.6 державних Правил).

Відповідно до п. 2.3 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. №37 (надалі Інструкція), нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Н п) установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Пунктом 3.2 Інструкції встановлено, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються в систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Н п), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (V пз) та коефіцієнтом кратності (К к), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2013 р. ЛМКП «Львіводоканал» здійснено контрольний відбір проб стічних вод відповідача, про що було складено акт №5231 про відбір контрольної вибіркової проби стічних вод для проведення головного і контрольного хімічних аналізів, вид проби: разова. Вказаний акт підписаний уповноваженим представником відповідача без будь-яких зауважень, в тому числі щодо місця та порядку відбору проб та жодних скарг з цього приводу від нього не надходило. Доказів зворотнього відповідачем не подано.

Відповідно до пункту 7.2.24 місцевих Правил результати контрольного аналізу подаються підприємством на розгляд водоканалу не пізніше 72 годин після закінчення аналізу. Згідно з пунктом 7.2.17 місцевих Правил та акту, для перевірки і уточнення результатів головного аналізу відповідачу передано запломбовану пробу для проведення контрольного аналізу. Пунктом 7.2.19 місцевих Правил приймання стічних вод передбачено, що підприємство має право контрольний аналіз не проводити (пункт 7.2.22 місцевих Правил приймання стічних вод), наперед погоджуючись з результатом головного аналізу. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач скористався зазначеним правом. Відповідно до пункту 7.2.22 місцевих Правил приймання стічних вод позивач виконав розрахунок додаткової плати за результатами головного аналізу.

Відповідно до пунктів 3.1.5, 4.2.2.4, 8.4.3, 9.2.2 місцевих Правил приймання стічних вод при виявленні перевищень якісних показників стічних вод, Водоканал зобов'язаний нарахувати додаткову плату за водовідведення, обчислену за підвищеним коефіцієнтом кратності, а відповідач зобов'язаний її сплатити. Аналогічна вимога передбачена пунктом 3.6 Договору, відповідно до якої скидання абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій на його каналізаційному випуску оплачується з відповідним підвищеним коефіцієнтом. Визначення допустимих концентрацій і нарахування додаткової плати за послуги водовідведення проводиться Львівводоканалом відповідно до правил приймання.

Скидання стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій (ДК) оплачується з відповідним коефіцієнтом кратності (пункти 4.2.2.4, 9.2 місцевих Правил та пункт 3.6 Договору). Хіміко-бактеріологічною лабораторією позивача проведено аналіз, на підставі якого складено результат вимірювань №1072 від 28.03.-04.04.2013 р. відповідно до пунктів 2.6, 3.2.6 місцевих Правил приймання стічних вод. Лабораторні дослідження зафіксували перевищення допустимих концентрацій сухого залишку та фосфатів.

Зокрема, Лабораторні дослідження, проведені хіміко-бактеріологічною лабораторією Львівводоканалу, зафіксували перевищення допустимих тимчасовим лімітом №1945 норм якісних показників стічних вод, а саме: сухого залишку - в 2,6 рази, фосфатів - в 8,1 разів, що підтверджується лабораторним аналізом стічних вод від 28.03.-04.04.2013 р. №1072. (а.с.21).

Відповідно до пунктів 3.1.5, 9.2.2 місцевих Правил та підпункту 3.6 Договору позивачем нараховано відповідачу додаткову плату за скид понаднормативних забруднень, яка згідно з розрахунком №4830/36 від 04.04.2013 р. становить 12.895,77 грн.

Згідно з пунктом 4.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року №37, плата за скид понаднормативних забруднень розподіляється наступним чином: 20 відсотків перераховуються Водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворені в складі сільських, селищних, міських бюджетів; 80 відсотків залишаються у розпорядженні Водоканалу і використовуються на відшкодування збитків Водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт і поліпшення експлуатації каналізаційної мережі та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства населеного пункту.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у відповідача виник обов'язок з додаткової оплати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднень, а тому вимоги позивача про стягнення 12.895,77 грн. є обгрунтованими та задоволені правомірно.

Щодо доводів скаржника, суд апеляційної інстанції вважає їх безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, зважаючи на наступне.

У п. 1 ст. 10 Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність» зазначено таке: «результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань», «вимірювання - відображення фізичних величин їх значеннями за допомогою експерименту та обчислень ...», при цьому «єдність вимірювань - стан вимірювань, за якого їх результати виражаються в узаконених одиницях вимірювань, а характеристики похибок або невизначеності вимірювань відомі та із заданою ймовірністю не виходять за встановлені границі»

Отже, вимогою цієї норми слід розуміти обумовлення обставин для можливості використання лабораторіями результатів проведених ними експериментів для обчислення кінцевого результату досліджень лише за умови відомості характеристик відповідних похибок для лабораторії. Дана норма не вимагає обов'язковості зазначення характеристик похибок вимірювань в підсумковому документі оформленому лабораторією. Відповідач безпідставно ототожнює зовсім різні поняття - «відомі» та «зазначені».

Характеристики похибок є відомі з методик для визначення вмісту тої чи іншої речовини, на право використання яких лабораторії атестуються (Свідоцтво про атестацію Хімбаклабораторії позивача є у матеріалах справи). Крім того, характеристики похибок вимірювань за тою чи іншою методикою наведені у Паспорті хіміко-бактеріологічної лабораторії (витяг додається). В силу факту атестованості лабораторії офіційні результати її вимірювань правомірно розглядати з презумпцією їх достовірності.

Відповідно до Договору (п. 1.1) сторони керуються місцевими Правилами де передбачено право Підприємства проводити контрольний аналіз проби в інших, відповідно атестованих лабораторіях (п.п. 7.2.17 - 7.2.18.3). Результатами такого альтернативного вимірювання можна у законний спосіб уточнити, перевірити результат головного аналізу, відтак можливо спростувати презумпцію його достовірності. Однак, правом проведення контрольного аналізу спірної проби Відповідач не скористався.

Необгрунтованими є також посилання скаржника на те, що суд першої інстанції безпідставно не зупинив провадження у даній справі до вирішення Галицьким районним судом м.Львова справи про визнання протиправними дії щодо затвердження місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м.Львова, оскільки у відповідності до ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Однак, відповідачем не доведено, що розгляд даної справи неможливий до вирішення Галицьким районним судом м.Львова справи за позовом про визнання протиправними дії щодо затвердження місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м.Львова.

Інші доводи скаржника спростовуються матеріалами справи та викладеним вище аналізом обставин справи і чинного законодавства, а тому колегією суддів відхилені через їх безпідставність.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" залишена без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 12.11.2013 року у справі №914/3774/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти"залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 30.01.2014р.