Рішення № 36939623, 27.01.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2014 р.Справа № 924/1468/13

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В. при секретарі судового засідання Муляр Г.М., розглянув матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" м. Шепетівка

до Шепетівської міської ради, м. Шепетівка

про визнання недійсним договору оренди землі

та зустрічним позовом Шепетівської міської ради, м. Шепетівка

до публічного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат " м. Шепетівка

за участю третьої особи на стороні відповідача за первісним позовом без самостійних вимог на предмет спору - Управління Державного агентства земельних ресурсів у Шепетівському районі Хмельницької області

про внесення змін до пункту 1 Договору оренди землі від 28.04.2012 р., укладеного між Шепетівською міською радою та АТ "Шепетівський цукровий комбінат", який зареєстровано в управлінні Держкомзему в м. Шепетівці Хмельницької області 24.05.2012р. за № 681070004000112, зокрема доповнити договір оренди землі словами: "кадастровий номер земельної ділянки 6810700000:01:015:0226",

Представники сторін:

від позивача: (за первісним позовом): Водзінський О.В. - за довіреністю №21-01 від 13.01.2014 р.

від відповідача: (за первісним позовом): Піголь О.А.-за довіреністю №01-09/61 від 09.01.2014 р.

від третьої особи: не з`явився

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом до Шепетівської міської ради про визнання недійсним договору оренди землі. Вважає, що вищенаведений договір оренди землі є недійсним з підстав, передбачених Законом України «Про оренду землі» з огляду на те, що в останньому відсутня істотна умова договору оренди землі, а саме кадастровий номер земельної ділянки.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що ст.15 Закону України "Про оренду землі" передбачає перелік істотних умов договору оренди землі серед яких: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). Частиною другою статті 15 Закону України встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідач за первісним позовом звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про внесення змін до пункту 1 Договору оренди землі від 28.04.2012 р., укладеного між Шепетівською міською радою та АТ "Шепетівський цукровий комбінат", який зареєстровано в управлінні Держкомзему в м. Шепетівці Хмельницької області 24.05.2013р. за № 681070004000112, зокрема доповнити договір оренди землі словами: "кадастровий номер земельної ділянки 6810700000:01:015:0226".

Обгрунтовує свою заяву наступним тим, що оскільки за спірним договором земельна ділянка передавалась в оренду за рішенням уповноваженого на це органу та в межах його повноважень, передача була здійснена на підставі проекту відведення земельної ділянки, на вказану земельну ділянку було розроблено відповідну документацію, невід'ємною частиною Договору є кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; а спірний Договір у встановленому законом порядку було зареєстровано у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки); відсутність у самому тексті Договору зазначення кадастрового номеру земельної ділянки являється лише технічною помилкою, допущеною при виготовленні тексту Договору. Представник позивача за зустрічним позовом позовні вимоги підтримав.

Повноважний представник первісного позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Проти задоволення зустрічного позову заперечив.

Повноважний представник первісного відповідача в судове засідання з'явився, зустрічні позовні вимоги підтримує, та просить їх задовольнити з підстав, викладених в зустрічній позовній заяві, проти задоволення первісних позовних вимог заперечує.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання від 13.01.2014 №01-13-04/15 про розгляд справи без повноважного представника Управління Держземагенства у Шепетівському районі Хмельницької області. Вказує, що позовні вимоги Шепетівської міської ради підтримує в повному обсязі та просять суд задовольнити зустрічний позов.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

28.04.2012 року між ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" (Орендар) та Шепетівською міською радою (Орендодавець) укладено договір оренди землі, який зареєстрований в управлінні Держкомзему в м. Шепетівці Хмельницької області 24.05.2012 року за №681070004000112.

Відповідно до п.1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд (насосна) яка знаходиться в м. Шепетівка по Староконстантинівському шосе, 31. Земельна ділянка надана на підставі рішення XXII сесії міської ради VI скликання від 29 березня 2012 року № 28.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 678459 кв. м. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна. Жилі приміщення на земельній ділянці відсутні. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 57084362,45 грн. (п.п.3,4,5 Договору)

Згідно п.8 Договору він є укладений на 5 років (до 27.04.2017). По акту приймання - передачі вказану земельну ділянку було передано Орендарю - ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат".

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом (п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

При вирішенні спору про визнання договору недійсним, згідно ст.215 ЦК України, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, саме на момент вчинення правочину.

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України ст. 20 ГК України та ст. 1 ГПК України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 ГПК України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Відповідно до п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2012р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що у договорі оренди землі від 28.04.2012р. такої істотної умови як кадастровий номер земельної ділянки не зазначено.

Як вказано у п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його неукладення, а не про недійсність (якщо інше прямо не передбачено законом, як-от частиною другою статті 15 Закону України "Про оренду землі"). Аналогічна позиція міститься і у п.2.26 Постанови Пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин": у частині першій статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено перелік істотних умов договору оренди землі, відсутність однієї з яких згідно з частиною другою цієї статті є підставою для визнання договору недійсним.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Відповідно до 2.7 Постанови ВГСУ № 11 частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

В п. 5.2 зазначеної Постанови зазначено, що необхідно з урахуванням приписів статті 215 ЦК України та статті 207 ГК України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, частина перша статті 220, частина друга статті 228 ЦК України, частина друга статті 207 ГК України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора (зокрема, частина перша статті 227, частина перша статті 229, частина перша статті 230, частина перша статті 232 ЦК України, частина перша статті 207 ГК України).

За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" про визнання недійсним договору оренди землі від 28.04.2012 року, зареєстрованого в управлінні Держкомзему в м. Шепетівці Хмельницької області 24.05.2012 року за №681070004000112, є обгрунтованим, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Разом з тим у зазначеній Постанові вказано - якщо за правочином, визнаним недійсним, права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, то наслідки у вигляді реституції застосовані бути не можуть, але згідно з частиною другою статті 236 ЦК України можливість настання таких прав та обов'язків у майбутньому припиняються.

Тому, спірний договір оренди землі від 28.04.2012р. слід визнати недійсним та припинити зобов'язання на майбутнє.

Вирішуючи зустрічний позов, суд враховує наступне.

Відповідно ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст.236 ЦК України), тому у зустрічному позові Шепетівської міської ради про внесення змін до пункту 1 Договору оренди землі від 28.04.2012 р. належить відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" м. Шепетівка до Шепетівської міської міської ради, м. Шепетівка про визнання недійсним договору оренди землі від 28.04.2012 року, зареєстрованого в управлінні Держкомзему в м. Шепетівці Хмельницької області 24.05.2012 року за №681070004000112, задовольнити.

Визнати недійсним Договір оренди землі від 28.04.2012р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Шепетівський цукровий комбінат" та Шепетівською міською радою, зареєстрований в Управлінні Держкомзему в м. Шепетівці Хмельницької області від 24.05.2012р. за №681070004000112 та припинити зобов'язання на майбутнє.

Стягнути з Шепетівської міської ради м. Шепетівка Хмельницької області, вул. Островського, 4 (код ЄДРПОУ 34175421) на користь Публічного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" м. Шепетівка Хмельницької області, вул. Старокостянтинівське шосе, 31 (код ЄДРПОУ 00373391) - 1 147 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень) судового збору.

Видати наказ.

У зустрічному позові Шепетівської міської ради м. Шепетівка до Публічного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" м. Шепетівка за участю третьої особи на стороні відповідача за первісним позовом без самостійних вимог на предмет спору - Управління Державного агентства земельних ресурсів у Шепетівському районі Хмельницької області про внесення змін до пункту 1 Договору оренди землі від 28.04.2012 р., укладеного між Шепетівською міською радою та ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат", який зареєстровано в управлінні Держкомзему в м.Шепетівці Хмельницької області 24.05.2012 р. за № 681070004000112, а зокрема доповнити словами: "Кадастровий номер земельної ділянки - 6810700000:01:015:0226", відмовити.

Повне рішення складено 31.01.2014р.

Суддя М.В.Музика

Віддрук. 4 прим. 1 - до справи, 2 - позивачу (м. Шепетівка, вул. Старокостянтинівське шосе, 31), 3 - відповідачу (м. Шепетівка, вул. Островського, 4), 4- Державне земельне агенство у Шепетівському районі (30400, м. Шепетівка, вул. К. Маркса, 47( рек. листом)