Постанова № 36939359, 27.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 р. Справа №805/585/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління

Міндоходів у Донецькій області

до Державного підприємства «Сніжнеантрацит»

про стягнення податкового боргу у розмірі 1 411 680,00 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Мочкаєв Ю.І. - за дов. від 29.11.2013р.;

від відповідача: Соляннік Н.В. - за дов. від 08.01.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Торезька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - податковий орган, позивач) звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення податкового боргу у розмірі 1 411 680,00 грн..

Правовою підставою стягнення коштів з банківських рахунків представник позивача під час розгляду справи вважає приписи статей 14, 15, 19, 41, 63, 87, 95 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг у відповідача виник на підставі не сплати відповідачем сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які відповідач самостійно визначив у податковій декларації із зазначеного податку. Зазначає, що відповідно до п. 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Проте, відповідачем несплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з чим у відповідача утворився податковий борг.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав суду відзив, відповідно до якого позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідач - Державне підприємство «Сніжнеантрацит», зареєстроване як юридична особа державним реєстратором Виконавчого комітету Сніжнянської міської ради Донецької області 02.09.2003р. за № 1 278 120 0000 000018, перебуває на податковому обліку в Торезькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області з 06.03.2002р. за № 555, код ЄДРПОУ 31906124 (арк. справи 11- 13 том 1).

Позивач - Торезька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, орган державної податкової служби діє на підставі ст. ст. 19-1, 20, 95 Податкового Кодексу України, а тому є суб'єктом владних повноважень.

Підпунктом 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19 -1 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 19-1.1.15, 19-1.1.33 п. 19-1.1. ст. 19-1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно із пунктами 203.1., 203.2. ст. 203 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

20 грудня 2013 року відповідач надав податковому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за 2013р. (арк. справи 6-7, том 1).

Згідно з п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи відповідачем в порушення вищезазначених норм не сплачені узгоджені податкові зобов'язання у сумі 1 411 680,00 грн..

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості з податку на додану вартість відповідач не надав.

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже у розумінні положень Податкового кодексу України, є податковим боргом.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом відповідачу податковим органом були направлені перша та друга податкові вимоги (від 01.04.2002р. № 1/172 та від 03.06.2002р. №2/331), які вручені відповідачу, про що свідчать підписи на копіях корінців (арк. справи 9-10, том 1).

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що в разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Однак станом на день направлення позову податковий борг відповідачем не погашений.

Відповідно до п. 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Стаття 88 ПК України встановлює, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Наявними у матеріалах справи документами підтверджено, що позивачем 28 березня 2012 року було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу. (арк. справи 14 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як зазначалось судом раніше, відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, про що надав відповідну заяву.

Відповідно до приписів статті 51 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову. Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Як встановлено судом, дії відповідача щодо визнання позовних вимог не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси, а отже суд приймає визнання позову відповідачем.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства "Сніжнеантрацит" про стягнення податкового боргу у розмірі 1 411 680,00 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Сніжнеантрацит» (код ЄДРПОУ 31906124) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість суму у розмірі 1 411 680,00 грн. (один мільйон чотириста одинадцять тисяч шістсот вісімдесят гривень), 00 коп.. на користь Державного бюджету р/р 31115029700078, код платежу 14010100, банк отримувач ГУДКСУ в м. Сніжне Донецької області, код ЄДРПОУ 37990227, МФО - 834016, ОКПО - 38024012.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 січня 2014 року. Постанова у повному обсязі складена 31 січня 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.