Постанова № 36938623, 12.11.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/1735/11

категорія 8.2.6

12 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сичової О.П. ,

при секретарі - Шевчук Т.А.,

за участю прокурора та представників позивача та відповідача,:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло"

до Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

за участю прокуратури Житомирської області

про скасування податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Біо мед скло" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі від 09 лютого 2011 року №0000392301/0, №0000402301/0 та №0000052201/0. Свої вимоги обгрунтовує тим, що висновки акту №108/23-1/04763746/0110 на підставі яких прийняті спірні податкові повідомлення - рішення є помилковими.

Під час судового розгляду справи, відповідно до положень статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, замінено позивача у справі - Державну податкову інспекцію у м.Житомирі правонаступником Житомирською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав зазначених в письмових заперечення на адміністративний позов.

В ході розгляду справи з метою захисту економічних інтересів держави та відповідно до ст.60 КАС України в справу для представництва інтересів відповідача вступив прокурор, який в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м.Житомирі з 16.11.2010 року по 12.01.2011 року з продовженням терміну з 28.12.2010 року на 10 робочих днів була проведена планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року.

Перевіркою серед іншого встановлено порушення Публічним акціонерним товариством "Біо мед скло":

- пп.1.22.1 п.1.22, п.1.25 ст.1, пп.4.1.6 п.4.6 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1, пп.5.2.10 п.5.2, пп.5.3, пп.5.4.6 п.5.4 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.7.3.3 п.7.3 ст.7, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого товариством занижено податок на прибуток в загальній сумі 988032,00 грн. та завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування в сумі 7988849,00 грн.

- п.13.2 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого не сплачено податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ІІІ квартал 2010 року на суму 159038,45 грн. при виплаті доходу нерезиденту "YIOULA Glassworks S.A." (Греція).

За результатами перевірки складено акт від 19 січня 2011 року №108/23-1/04763746/0110 з доповненням №444/23-1 від 09.02.2011 року.

На підставі акту від 19 січня 2011 року №108/23-1/04763746/0110 та доповнення до нього №444/23-1 від 09.02.2011 року Державною податковою інспекцією у м.Житомирі, правонаступником якої є Житомирська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області, були винесені податкові повідомлення - рішення від 09 лютого 2011 року:

- №0000392301/0, яким зменшено ПАТ "Біо мед скло" суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 7988849,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1997212,00 грн.

- №0000402301/0, яким збільшено ПАТ "Біо мед скло" суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 1235040,00 грн., з яких 988032,00 грн. - за основним платежем та 247008,00 грн. - за штрафними санкціями.

- №0000052201/0, яким збільшено ПАТ "Біо мед скло" суму грошового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 198798,00 грн., з яких 159038,00 грн. - за основним платежем та 39760,00 грн. - за штрафними санкціями.

Щодо податкових повідомлень - рішень від 09 лютого 2011 року №0000392301/0 та №0000402301/0, суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки, завищення від’ємного значення об’єкту оподаткування в сумі 7988849,00 грн. складається з встановленого заниження задекларованих ПАТ "Біо мед скло" показників у рядку 01.6 "Інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5" по періодах за 2009 рік в розмірі 3388083,00 грн. та з встановленої в ході перевірки завищеної суми по перерахунку балансової вартості згідно п.п.7.3.3. п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" по наявній заборгованості по договорам про надання позики з ТОВ "ЮГЛАСС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" за 2009 рік в сумі 4600766,00 грн.

Мотивами донарахування податковим органом 3388083,00 грн. встановленого заниження задекларованих позивачем показників у рядку 01.6 "Інші доходи", крім визначених у 01.1- 01.5" по періодах за 2009 рік слугувало те, що між ПАТ «Біо мед скло» та ТОВ «ЮГЛАСС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» укладено договори позики №134.1, №134.2, №134.3, №134.5 відповідно до яких, останній надав позику у євро позивачу, але у зв’язку з тим що ПАТ "Біо мед скло" в 2009 році не в повному обсязі сплатило відсотки за користування позикою, посадовими особами ДПІ у м.Житомирі не сплачені відсотки ПАТ "Біо мед скло" Товариству "ЮГЛАСС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" кваліфіковано як безповоротну фінансову допомогу в розумінні п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв’язку з чим ПАТ "Біо мед скло" занижено валові доходи показників у рядку 01.6 "Інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5" по періодах за 2009 рік.

Також в акті перевірки зазначено, що відповідно до установчих документів ПАТ "Біо мед скло" частка акцій ТОВ "ЮГЛАСС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" в статутному капіталі позивача на кінець періоду, який перевіряється становить 98,99 %. На підставі зазначеного відповідач дійшов висновку, що ТОВ «ЮГЛАСС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» є власником ПАТ "Біо мед скло" та поєднує в собі боржника та кредитора в одній особі. Оскільки відповідно до ст. 606 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняються поєднанням боржника і кредитора в одній особі, перевіряючі дійшли висновку про безповоротність фінансової допомоги у вигляді позики ТОВ "ЮГЛАСС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" наданої ПАТ "Біо мед скло".

Мотивами щодо зняття з валових витрат 2009 року 4600766,00 грн. в акті перевірки слугувало те, що ПАТ "Біо мед скло" за 2009 рік в третьому кварталі 2009 року невірно визначено збиток від операції умовного продажу заборгованості вираженої в іноземній валюті - непогашена частина основної суми позики по договорам позики від ТОВ «ЮГЛАСС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД», тобто різницю між балансовою вартістю непогашеної частини основної суми позики на початок звітного періоду (чи на дату її оприбуткування (виникнення) та балансовою вартістю непогашеної частини основної суми позики на дату її умовного продажу (останній день звітного періоду) в результаті чого завищено валові витрати за 2009 рік по рядку 04.13 Декларацій на суму 4600766,00 грн.

Згідно акту перевірки, занижений податок на прибуток в загальній сумі 988032,00 грн. складається із:

- 399422,00 грн. податку на прибуток з встановленого актом перевірки завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування в сумі 7988849,00 грн. за 2009 рік, який з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" в 2010 року враховується до складу валових витрат у розмірі 20%.

- 558590,00 грн. податку на прибуток з встановленого актом перевірки заниження задекларованих ПАТ "Біо мед скло" показників у рядку 01.6 "Інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5" за ІІІ квартали 2010 року в сумі 2354359,00 грн., яка є відсотками за користування позикою наданою ТОВ "ЮГЛАСС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД".

Податковий орган вважає, що кошти отримані позивачем від ТОВ "ЮГЛАСС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" за договорами позики є безповоротною фінансовою допомогою.

Однак, суд не погоджується із зазначеним та із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями з огляду на наступне.

Між ВАТ "Біомедскло", правонаступником якого є ПАТ "Біо мед скло" (Позичальник) та ТОВ "ЮГЛАСС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", яке створене за законодавством Кіпру (Кредитор) було укладеного договір позики №134.1 від 17.11.2005 року про надання позивачу для поповнення обігових коштів позику у сумі 4000000 Євро. Відповідно до ст.2.1. зазначеного договору Кредитор надає Позичальнику позику терміном на 3 (три роки) з терміном погашення не пізніше 17.11.2008 року. Відповідно до Доповнення №1 до Договору позики №134.1 від 17 11.2005 внесено зміни до ст.2.1, а саме: "Кредитор надає Позичальнику позику терміном на 7 (сім років) з терміном погашення на пізніше 17.11.2012 року". Відповідно до ст. 2.2зазначеного договору за користування позикою Позичальник виплачує Кредитору відсотки, що нараховуються із розрахунку 9 (дев'ять) відсотків річних від суми отриманої Позики з врахуванням фактичного терміну користування нею. Відповідно до ст.5.2 договору у випадку несвоєчасного повернення суми отриманої Позики або сплати нарахованих згідно ст.2.2 цього Договору процентів Позичальник сплачує пеню у розмірі 0,001 % від суми боргу за кожен день прострочення, однак загальна сума пені, що підлягає до сплати не може перевищувати 0,365% річних.

Даний договір зареєстрований Головним управлінням Національного банку по м.Києву і Київський області (реєстраційне свідоцтво № 4792) від 30.11.2005р. за № 18-207/22144. Вказане доповнення до договору зареєстроване Головним управлінням Національного банку по м.Києву і Київський області (додаток до реєстраційного свідоцтва №1 від 28.01.09р.);

07 квітня 2006 року між ВАТ "Біомедскло", правонаступником якого є ПАТ "Біо мед скло" (Позичальник) та ТОВ "ЮГЛАСС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", яке створене за законодавством Кіпру (Кредитор) було укладеного договір позики №134.2 про надання позивачу для поповнення обігових коштів позику у сумі 1000000 Євро. Відповідно до ст.2.1 зазначеного договору Кредитор надає Позичальнику позику терміном на 3 (три роки) з терміном погашення на пізніше 07.04.2009 року. Відповідно до Доповнення №1 до Договору позики №134.2 від 07.04.2009 внесено зміни до ст.2.1, а саме: "Кредитор надає Позичальнику позику терміном на 6 (шість років) з терміном погашення не пізніше 07.04.2012 року». Відповідно до ст.2.2 вищезазначеного договору за користування позикою Позичальник виплачує Кредитору проценти, що нараховуються із розрахунку 9 відсотків річних від суми отриманої Позики з врахуванням фактичного терміну користування нею. Відповідно до ст.4.1 зазначеного договору Позичальник сплачує відсотки за користування позикою чи її частиною щоквартально, починаючи з дати отримання кредиту чи його частини. Відповідно до ст.5.2 зазначеного договору у випадку несвоєчасного повернення суми отриманої позики або сплати нарахованих згідно ст.2.2 цього договору відсотків Позичальник сплачує пеню у розмірі 0,001 % від суми боргу за кожен день прострочення, однак загальна сума пені, що підлягає до сплати не може перевищувати 0,365% річних.

Даний договір зареєстрований Головним управлінням Національного банку по м.Києву і Київський області (реєстраційне свідоцтво № 5295) від 25.04.2006 року за № 10-201/9125.

23 травня 2006 року між ВАТ "Біомедскло", правонаступником якого є ПАТ "Біо мед скло" (Позичальник) та ТОВ "ЮГЛАСС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", яке створене за законодавством Кіпру (Кредитор) було укладеного договір позики №134.3 з доповненнями про надання позивачу для поповнення обігових коштів позику у сумі 7500000 Євро. Відповідно до ст.2.1. вказаного договору Кредитор надає Позичальнику позику терміном на 3 (три роки) з терміном погашення не пізніше 23.05.2009 раку. Відповідно до Доповнення №4 до Договору позики №134.3 від 23.05.2006 внесено зміни до ст.2.1, а саме: «Кредитор надає Позичальнику позику терміном на 6 (шість років) з терміном погашення на пізніше 23.05.2012 року». Відповідно до ст.2.2 зазначеного договору за користування позикою Позичальник виплачує Кредитору проценти, що нараховуються із розрахунку 9 (дев'ять) відсотків річних від суми отриманої Позики з врахуванням фактичного терміну користування нею. Відповідно до ст.5.2 зазначеного договору у випадку несвоєчасного повернення суми отриманої Позики або сплати нарахованих згідно ст.2.2 цього Договору відсотків Позичальник сплачує пеню у розмірі 0,001 % від суми боргу за кожен день прострочення, однак загальна сума пені, що підлягає до сплати не може перевищувати 0,365% річних. Даний договір зареєстрований Головним управлінням Національного банку по м.Києву і Київський області (реєстраційне свідоцтво № 5438) від 02.06.2006 року за № 10-201/12306, додатки до реєстраційного свідоцтва №1 від 18.07.2006 р. за № 10-201/16537 від 18.07.2006 р., № 2 від 01.08.2006 р. за № 10-201/17786 від 01,08.2006 р., № 3 від 27.09.2006 р. за № 10-201/22474 від 27.09.2006 р., №4 від 01.11.08р за №09-204/688 від 28.01.08р.);

26 листопада 2008 року між ВАТ "Біомедскло", правонаступником якого є ПАТ "Біо мед скло" (Позичальник) та ТОВ "ЮГЛАСС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", яке створене за законодавством Кіпру (Кредитор) було укладеного договір позики №134.5 про надання позивачу для поповнення обігових коштів позику у сумі 7500000 Євро. Відповідно до ст.2.1. Кредитор надає Позичальнику позику терміном на 3 (три роки) з терміном погашення на пізніше 31.12.2011 року. Відповідно до ст.2.2 зазначеного договору за користування позикою Позичальник виплачує Кредитору проценти, що нараховуються із розрахунку 9 (дев'ять) відсотків річних від суми отриманої Позики з врахуванням фактичного терміну користування нею. Відповідно до ст. 4.1 зазначеного договору Позичальник сплачує відсотки за користування Позикою чи її частиною щоквартально, починаючи з дати отримання кредиту чи його частини. Сплата процентів буде здійснюватися Позичальником не пізніше 10 (десяти) днів після завершення квартального періоду. Відповідно до ст.5.2 зазначеного договору у випадку несвоєчасного повернення суми отриманої Позики або сплати нарахованих згідно ст.2.2 цього Договору відсотків Позичальник сплачує пеню у розмірі 0,001 % від суми боргу за кожен день прострочення, однак загальна сума пені, що підлягає до сплати не може перевищувати 0,365% річних.

Даний договір зареєстрований Головним управлінням Національного банку по м.Києву і Київський області (реєстраційне свідоцтво № 10570) від 26.12.2008р за № 10- 201/25227.

Пунктом 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин визначено, що валовий дохід загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", - валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Згідно з п. 5.5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", безповоротна фінансова допомога - сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Судом встановлено, що на момент здійснення перевірки термін погашення позики за вищезазначеними договорами не закінчився.

Крім того, актом Державної податкової інспекції у м.Житомирі від 30.03.2012 року №2116/23-104763746/0110 встановлено, що станом на 31.12.2011 року усі договори позики укладені між позивачем та ТОВ "ЮГЛАСС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", крім договору №134.5 від 26.11.2008 року, виконанні, кредиторська заборгованість по них у позивача відсутня.

Отже, вищезазначене виключає надання коштам отриманими позивачем за вищезазначеними договорами позики статусу безповоротної фінансової допомоги за абз. 3 п.п. 1.22 п. 1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"

Крім цього, суд зазначає, що заборгованість за договорами позики не підпадає й під інші ознаки безповоротної фінансової допомоги, передбачені п.п. 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки не є основною сумою кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, та не є сумою процентів, нарахованих на основну суму, надану без встановлення строків, адже за договорами позики встановлені строки повернення коштів, а тому така заборгованість також не є сумою безнадійної заборгованості та не відшкодована кредитору позичальником.

Судом також враховано, що відповідно положенням ст. 1046, ст. 1048 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються, зокрема, послуги з надання коштів у позику, в т.ч. і на умовах фінансового кредиту.

Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно ч. 4 наведеної норми можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.

В п.1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України N 5555 від 31.03.06 р. «Про можливість надання юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання коштів у позику та надання поручительств», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.06 р. за № 477/12351, визначено, що юридичні особи - суб'єкти господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, надають фінансові послуги з надання коштів у позику (крім на умовах фінансового кредиту) та поручительств відповідно до вимог цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Отже, надання позивачу коштів у позику не суперечить приписам чинного законодавства України, а тому сплачені в межах цих правочинів відсотки за користування позикую також не може вважатися безповоротною фінансовою допомогою в розумінні п. 1.22.1 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" і підлягають віднесенню до валових витрат платника податків.

Стосовно посилання податкового органу на ст.606 Цивільного кодексу України з тих підстав, що частка акцій кредитора ТОВ "ЮГЛАСС ХОЛДІНЗ ЛІМІТЕД" в статутному капіталі позивача становить 98,99% , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 606 вказаного Кодексу зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Оскільки внаслідок об'єднання із двох самостійних сторін утворюється одна, всі зобов'язання між ними анулюються. Неможливо побудувати правову конструкцію, за якою особа може бути одночасно і кредитором, і боржником за одним і тим самим зобов'язанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Суд відзначає, що сторонами вищезазначених договорів позики є дві самостійні юридичні особи, об’єднання кредитора та позичальника в одну самостійну сторону не відбувалось.

Крім того, як встановлено актом перевірки, ТОВ "ЮГЛАСС ХОЛДІНЗ ЛІМІТЕД" в статутному капіталі позивача володіє лише часткою акцій, яка становить 98,99%.

Суд також звертає увагу, що на виконання ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2011 року експертом науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Житомирській області було проведено судово-бухгалтерську експертизу за результатами якої складено висновок №5/673 від 12.07.2013 року.

Згідно вказаного висновку, завищення валових витрат ВАТ "Біомедскло", правонаступником якого є ПАТ "Біо мед скло", за 1 півріччя 2009 року на загальну суму 5285659,00 грн. у зв’язку із включенням до їх складу відсотків по позикам та курсовим різницям по відсоткам по кредитам ТОВ "ЮГЛАСС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", що встановлено актом перевірки ДПІ у м.Житомирі від 30.10.2009 року №7148/23-1/04763746/0110 документально не підтверджується.

Також судово-бухгалтерською експертизою встановлено, що завищення валових витрат ВАТ "Біомедскло", правонаступником якого є ПАТ "Біо мед скло", за 2009 рік на загальну суму 4600766,00 грн. у зв’язку із включенням до їх складу витрат по перерахунку балансової вартості заборгованості по позикам ТОВ "ЮГЛАСС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", яке встановлене доповненням від 09.02.2011 року №444/23-1 до акту перевірки ДПІ у м.Житомирі №108/23-1/04763746/0110 від 19.01.2011 року документально також не підтверджується.

Представник податкового органу в судовому засіданні фактично погодилась з висновками експерта, але зазначила, що у перевіряючих не було необхідності перевіряти дані за період, який був об’єктом попередньої перевірки.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення від 09 лютого 2011 року №0000392301/0 та №0000402301/0 підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 09 лютого 2011 року - №0000052201/0, суд зазначає наступне.

Між позивачем та "YIOULA Glassworks S.A." (Греція) було укладено договір №01-01/2009 від 01.01.2009 року, відповідно до якого ПАТ "Біо мед скло" доручає, "YIOULA Glassworks S.A." (Греція) приймає на себе зобов’язання направляти свого представника, який буде надавати консультації та допомогу у сфері здійснення господарської діяльності підприємства. Консультації та допомога може надаватися за допомогою телефонного або електронного зв’язку.

Згідно актів приймання - передачі виконаних послуг до вказаного договору про надання управлінських послуг та допомоги від 31.08.2009 року, 30.11.2009 року, 31.12.2009 року та 28.06.2009 року фірмою "YIOULA Glassworks S.A." надано ПАТ "Біо мед скло" послуги, які складаються з оперативної підтримки, порад ноу - хау, планування продажів та контроль якості, операційної допомоги та порад, формування та огляду стратегії, допомоги в контролюванні та процедурі виробництва на загальну суму 96000,00 євро.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, спір виникли з приводу того, що при перерахуванні вказаних грошових коштів "YIOULA Glassworks S.A.", який є нерезидентом, ПАТ "Біо мед скло" не було утримано та сплачено до бюджету податок з доходів нерезидента.

Оподаткування нерезидентів врегульовано статтею 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з пунктом 13.1 якої будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Згідно з вищезазначеною правовою нормою статті 13.1, для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються (нараховуються) резидентом; в) роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг"; г) лізингова (орендна) плата, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця (орендодавця); д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента; е) прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього Закону; є) доходи, отримані від здійснення спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; ж) винагорода за здійснення культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності нерезидентів (або уповноважених ними осіб) на території України; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів; и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (включаючи страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; і) доходи у вигляді виграшів (призів) в лотерею (крім державної), від казино, інших гральних місць (домів), розташованих на території України, доходи від організації та проведення грального бізнесу, лотерей (крім державних); ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів; й) інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Отже, прямою нормою Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено чіткий перелік джерел доходів нерезидентів, які підлягають оподаткуванню.

Зокрема підпунктом «й» пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Таким чином, підпунктом «й» з кола оподатковуваних доходів виключено доходи нерезидента у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва).

Для інших послуг, нормами підпункту «й» пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено виключення з загального правила, тому доходи від надання інших, ніж прямо перелічені види послуг, не підпадають під визначення «доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України».

В даному випадку, узгоджена винагорода виступає як вид компенсації вартості послуг, виконаних вказаним нерезидентом резиденту, а не є доходом від здійснення господарської діяльності, при тому, що господарська діяльність в розумінні п.1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" повинна бути регулярною, постійною та суттєвою.

Зазначене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в ухвалі від 21.05.2013 року по справі № К/9991 /61107/12.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно п. 18.1. ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 18.1. якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Згідно п. 1 ст. 7 Конвенції між Урядом України і Урядом Грецької республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно ратифікованою згідно Закону України від 29.05.2001 № 2484-ІІІ прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Договірній Державі. якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватись в другій Договірній Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва.

Відповідно до п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року № 470 підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідчені копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним Договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі, Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

В матеріалах справи міститься довідка Управління міжнародних економічних відносин Міністерства фінансів республіки Греція в якій зазначено, що "YIOULA Glassworks S.A." протягом календарного 2010 року знаходилась в республіці Греція та не порушувала Конвенцію про подвійне оподаткування між республікою Греція та Кабінетом Міністрів України.

На підстав зазначеного, суд вважає, що висновок акту перевірки про порушення позивачем п.13.2 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого не сплачено податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ІІІ квартал 2010 року на суму 159038,45 грн. при виплаті доходу нерезиденту "YIOULA Glassworks S.A." є неправомірним, а отже податкове повідомлення - рішення від 09 лютого 2011 року - №0000052201/0 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Ч.2 даної статті зазначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ "Біо мед скло" є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Так як судове рішення ухвалене по справі у якій позивач не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Позивачем документально підтверджено сплата судового збору в розмірі 10,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а тому витрати пов'язаних зі сплатою судового збору підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задоволити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі № 0000052201/0 від 09.02.2011 року.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі № 0000402301/0 від 09.02.2011 року.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі № 0000392301/0 від 09.02.2011 року.

Відшкодувати Публічному акціонерному товариству "Біо мед скло" з державного бюджету судові витрати в розмірі 10 грн.20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 18 листопада 2013 р.