Рішення № 36937856, 03.02.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/7114/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/158/14

Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В.

Доповідач Панченко О. О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Обідіної О.І., Пікуля В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»»

на заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 листопада 2013 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № Ск-195000558/7-2008 від 30.07.2008 року, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5 454, 50 грн. зі строком до 30.07.2010 року зі сплатою 7% річних. Вказувало, що договірні зобов'язання відповідач не виконала, в результаті чого в неї виникла заборгованість станом на 24.07.2013 року на загальну суму 200 816 гривень 29 копійок, а тому просило суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати по справі.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12 листопада 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 9 592, 98 грн. та судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп., а всього 9 822 грн. 38 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду, ПАТ «Родовід Банк»» подало на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2008 року між сторонами було укладено договір № Ск-195000558/7-2008, згідно якого відповідач отримав споживчий кредит у розмірі 5 454, 50 грн. зі строком повернення до 30.07.2010 року зі сплатою 7% річних.

Відповідно до умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит у повному обсязі в термін та розмірах встановлених графіком.

Оскільки відповідач належним чином не виконала обов'язків щодо повернення кредитних ресурсів та сплати відсотків, в останньої станом на 24.07.2013 року утворилася заборгованість у розмірі 200 816 грн. 29 коп., яка складається з:

- 4 817, 51 грн. - суми простроченої заборгованості;

- 613, 29 грн. - суми простроченої заборгованості за процентами;

- 3 179, 88 грн. - суми простроченої заборгованості плати за кредитом;

- 191 223, 31 грн. - загальної суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості;

- 982, 30 грн. - загальної суми трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Задовольняючи позов частково, місцевий суд виходив з того, що розмір пені значно перевищує розмір збитків, тому на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України може бути зменшений, оскільки він значно перевищує суму основного боргу.

Згідно частини третьої статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як роз'яснив Пленум ВССУ в Постанові № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року, істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Вирішуючи питання відносно зменшення розміру неустойки, місцевий суд вірно посилаючись на наявність таких обставин в силу ч. 3 ст. 551 ЦК України, а саме значне перевищення розміру неустойки над розміром заборгованості, повинен був зменшити розмір пені, натомість як повністю відмовив у її стягненні.

Враховуючи те що, сума нарахованої банком пені за несвоєчасне погашення заборгованості значно перевищує розмір збитків та відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання, колегія суддів приходить до висновку, про зменшення суми пені з 191 223, 31 грн. до 10 000, 00 грн., яка збігається з розміром основного боргу, відповідно до розрахунку наданого позивачем.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені, а тому відповідно до ст.. 309 ЦПК України судове рішення підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення даних позовних вимог.

В іншій частині рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст.. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч.1 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»- задовольнити частково.

Заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 листопада 2013 року - скасувати в частині відмови у стягненні пені.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» заборгованість за кредитним договором по пені на суму 10 000, 00 грн.

В решті позову в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ О.О. Панченко

Судді: /підпис/ О.І. Обідіна /підпис/ В.П. Пікуль

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області ______ О.О. Панченко