Вирок № 36936604, 28.01.2014, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 299/3775/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2014 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого Т. Ю. Левко

при секретарі К.С. Роман

за участю прокурора - Гайдамака В.В,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2

потерпілого: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013070010000284 від 15.08.2013 року) по обвинуваченню: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Королево Виноградівського району, українця за національністю, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючий, одружений, має на утриманні 2-х малолітніх дітей, військово незобов»язаний, проживаючий за адресою АДРЕСА_1 раніше не судимий у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 15 серпня 2013 року, приблизно о 16 год. 00 хв., керуючи технічно справним фургоном малотонажним марки «RЕNАULТ Маstег» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись заднім ходом по вул.Вугільній с.Королево Виноградівського району, навпроти будинку б/н. на швидкості приблизно 5 км/год, не забезпечив безпеку дорожнього руху та порушив вимоги п.п.1.3, 1.5, 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який в той час знаходився на проїздній частині дороги по заду транспортного засобу.

В результаті даної дорожньо - транспортної пригоди згідно висновку судово -медичної експертизи Виноградівського відділеним судово-медичної експертизи № 140 від 19 вересня 2013 року малолітній пішохід ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді : саден шкірних покровів підборіддя від центру вправо, грудної клітки справа та зліва, відшарування шкірних покровів в ділянці правої бокової поверхні грудної клітки з розмізження підшкірно - жирової клітковини та утворенням кишень, заповнених кровью. переломів ребер справа з крововиливами у м»які тканини та розриви плеврі!, розривів правої легені, розриву перикарду та серця, розриву та розмізження печінки.

Описані вище тілесні ушкодженим виникли внаслідок дії тупого предмету, могли виникнути внаслідок контакту малотоннажного фургону, що рухався, з пішоходом, при цьому відбувся наїзд заднім колесом транспортного засобу на тіло, при цьому місцем первинного контакту була права бокова поверхня тіла пішохода, який знаходився на дорозі в горизонтальному напрямку перпендикулярно напрямку руху автомобіля.

Згадані вище тілесні ушкодження у малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, являються небезпечними для життя в момент їх спричинення і кваліфікуються як тяжкі тілесні пошкодження і знаходяться в прямому причинному зв»язку з настанням його смерті.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 64/2013 від 20 вересня 2013 року з технічної точки зору причиною даної ДТП стали дії водія фургона малотонажного марки «RЕNАULТ Маstег» д.н.з.НОМЕР_1 ОСОБА_1, який рухаючись заднім ходом не забезпечив безпеку дорожнього руху, що привело до наїзду на громадянина ОСОБА_4, який знаходився позаду автомобіля.

ОСОБА_1, порушив вимоги п.п.1.3. 1.5, 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, в яких сказано:

п.1.3 ПДР - Учасники дорожньою руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

п.1.5 ПДР - Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкод) для руху, загрожувати життю або здоровію громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити всіх можливих заходів для їх усунення або попередити про них інших учасників дорожнього руху, орган міліції, власника дороги або уповноважених ним осіб.

п. 10.1 ПДР - Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, то не буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

п. 10.9 ПДР - Під час рух) транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Невиконання ОСОБА_1 вказаних вимог Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками ДТП, внаслідок якої потерпілий малолітній ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_4 від отриманих тілесних ушкоджень номер па місці пригоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, повністю підтвердив обставини обвинувачення та визнав вину у вчиненні злочину, що йому інкриміновано за ч. 2 ст. 286 КК України, пояснив суду, що дійсно 15.08.2013 близько 16 год 00 хв. він керуючи технічно справним фургоном малотонажним марки «RЕNАULТ Маstег» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись заднім ходом по вул.Вугільній с.Королево Виноградівського району, навпроти будинку б/н. на швидкості приблизно 5 км/год, не забезпечив безпеку дорожнього руху та порушив вимоги Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_4, від отриманих травм даний пішохід загинув.

ОСОБА_1, визнав свою вину у вчиненні злочину, що йому інкриміновано, переконав суд, що усвідомив провину та критично відноситься до своєї поведінки.

На даний час завдану шкоду відшкодував.

Потерпіла ОСОБА_3, судовому засіданні своїми показаннями, які узгоджуються із показаннями обвинуваченого ОСОБА_1, повністю підтвердила усі фактичні обставини пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення. Запевнила суд, що претензій до обвинуваченого немає, ним відшкодовано моральну шкоду завдану злочином, просила суду суворо не карати обвинуваченого.

При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, на підставі та в порядку, встановленому ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження ряду доказів щодо обставин, що підлягають доказуванню, оскільки такі не оспорюються сторонами кримінального провадження, а обвинувачений ОСОБА_1, та потерпіла ОСОБА_3 переконали суд, що правильно розуміють зміст цих обставин, розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, і сумнівів у добровільності їх позиції суд не має.

Проаналізувавши фактичні обставини, встановлені на підставі поданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, суд прийшов до переконання, що діяння - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть

потерпілого, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, мало місце , це діяння містить склад злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, вина ОСОБА_1, у його вчиненні є доведеною, а ОСОБА_1, підлягає покаранню за вчинений злочин.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття, добровільне відшкодування завданою збитку

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину щодо малолітнього.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту та проти життя особи, раніше не судимого, одруженого, який має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей (а.с. 53) та батьків які знаходяться у пенсії, по місцю проживання характеризується позитивно (а.с.52), його відношення до скоєного злочину, щире каяття.

За таких обставин, беручи до уваги характеристику обвинуваченого та інші обставини справи, враховуючи вчинення злочину вперше, щире каяття, що суттєво знижує суспільну небезпеку вчиненого, дані обставини дають підстави вважати, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1, можливе в умовах без ізоляції його від суспільства і до нього необхідно обрати покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії із наданням на підставі ст.75 КК України іспитового строку і покладенням на нього обов'язків у відповідності до ст.76 КК України, і таке покарання буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази вирішити в порядку передбаченому ст..100 КПК України

Керуючись ст.ст. 94, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири років без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом одного року і шести місяців не вчинить нового злочину.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.

Речовий доказ по справі: транспортний «RЕNАULТ Маstег» д.н.з.НОМЕР_1, який зберігається на штраф-майданчику Виноградівського РВ передати ОСОБА_1, як власнику (а.с.115).

Процесуальні витрати пов"язані із залученням експерта 800-00 грн за проведення судово-автотехнічної експертизи транспортного засобу (а.п.72) , 800-00 грн. за проведення судово-автотехнічної експертизи по обставинах дорожньо-транспортної пригоди (а.п.85) підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Юридична компанія «ЛОТОС» р/р26008000006014 в ПАТ «Фольксбанк» м. Свалява МФО 325213, КОД ОКПО 31055348.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

ГоловуючийТ. Ю. Левко