Постанова № 36936247, 29.01.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 січня 2014 р. № 820/10660/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Панова М.М.,

суддів - Волошина Д.А,

Горшкової О.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,

представників сторін:

позивача - Мельник О.В.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-будметалконструкція" до Пенсійного Фонду України проскасування рішення, - ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Металіст-будметалконструкція" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Пенсійного Фонду України, в якому просив суд скасувати рішення Пенсійного фонду України від 16.10.2013 року № 27493/09-10.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача прийняте в порушення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №994/18289.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав та мотивів викладених в позовній заяві.

Відповідач, який належним чином повідомлений, відповідно в судове засідання не прибув, причину неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав. Надав до суду заперечення на адміністративний позов в яки просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 4, 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі-Закон) Позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску в установлені строки та в повному обсязі.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску органом Пенсійного фонду накладається штраф на платника у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (п.2 ч. 11 ст.25 Закону).

Оскільки Підприємством несвоєчасно сплачено єдиний внесок грудень 2012 року та січень-лютий 2013 року, що підтверджено даними картки особового рахунку, управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова правомірно застосовано штраф та пеню.

Доводи, наведені в позові, ґрунтуються на невірному тлумаченні законодавства в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування і не спростовують факту порушення та підстав для застосування штрафних санкцій.

Так, Позивачем зазначено, що пеня, нарахована за несвоєчасну сплату єдиного внеску за грудень 2012 року та січень-лютий 2013 року, вже була нарахована за рішенням від 02.07.2013 року №1511.

Згідно із п.7.2.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №994/18289 (далі-Інструкція) при застосуванні штрафів, зазначених у підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок незалежно від кількості ви не сплати за вказаний період.

У відповідності до вищевказаного рішення №№1704, 1705, 1706 були прийняті територіальним органом Пенсійного фонду після повного погашення недоїмки за кожний; окремий період:

- рішення №1704 щодо недоїмки за грудень 2012 року, граничний строк сплати яке припадає на 21.01.2013 року, і яка була остаточно погашена 26.07.2013 року (період 21.01.2013 - 26.07.2013);

- рішення №1705 щодо недоїмки за січень 2013 року, граничний строк сплати яке припадає на 20.02.2013 року, і яка була остаточно погашена 26.07.2013 року (період. 20.02.2013 -26.07.2013);

- рішення №1706 щодо недоїмки за лютий 2013 року, граничний строк сплати якої припадає на 20.03.2013 року, і яка була остаточно погашена 26.07.2013 року (період; 20.03.2013 - 26.07.2013).

Рішення від 02.07.2013 року №1511 було прийняте після остаточної сплати недоїмки за листопад 2012 року, і тому в ньому зазначено період з 20.12.2012 року (граничний строк сплати) по 20.06.2013 року (кінцева дата повного погашення).

Враховуючи вищенаведене, твердження Позивача про подвійне застосування штрафний санкцій не відповідають фактичним обставинам справи і не обґрунтовані законодавчо.

Крім того, судом встановлено, що 06 серпня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Металіст- металконструкція» (далі - ТОВ «Металіст-БМК») отримано рішення Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м. Харкова від 02.08.2013 року за № 1704 про застосування рафних санкцій та нарахування пені за несплат) (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску, а саме: штрафу в розмірі 11 457,53 грн. та пені у розмірі 8 820,50 грн.

06 серпня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Металіст- металконструкція»» отримано рішення Управлінння Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова від 02.08.2013 року за № 1705 про застосування ітрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску, а саме: штрафу у розмірі 4 899,31 грн. та пені у розмірі " 642,93 грн.

« 06» серпня 2013 року ТОВ «Металіст-БМК» отримано рішення Управлінння Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова від 02.08.2013 року за № 1706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату іесвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме: штрафу у розмірі 4 505,47 грн. та пені у розмірі 5 767,00 грн.

Не погодившись з вказаними рішенням, ТОВ «Металіст-БМК» були подані первинні скарги до управління пенсійного фонду України у Харківській області.

02 вересня 2013 року ТОВ «Металіст-БМК» отримано рішення Управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28 серпня 2013 року за № 11548 - 07/20, яким відмовлено у задоволенні скарг, оскаржуване рішення залишено без змін.

ТОВ «Металіст-БМК» не погоджуючись із рішенням Управління пенсійного фонду України в Харківській області від 02.09.2013 року за №11548-07/02 подало скаргу до Пенсійного фонду України

16 жовтня 2013 року було винесено рішення Пенсійним фондом України за №27493/09-10, яким рішення управління Пенсійного фонду України Орджонікідзевського району м. Харкова про застосування фінансових та нарахування пені від 02.08.2013 року за №1704-1706 та рішення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про результати розгляду від 28.08.2013 року за №1 1548-07/08/20 залишено без змін, а скаргу від 16.09.2013 року без задоволення.

Суд зазначає, що відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особі зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384 (далі-Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

Відповідно до п.7 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннях в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до п. 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730 (далі - Положення № 8-2) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Згідно з Положенням № 8-2 управління Фонду здійснюють облік платників страхових внесків, збирання та акумулювання в районі (місті) страхових внесків та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення. Управління також має право вживати в установленому законодавством порядку заходів, спрямованих на стягнення не внесених своєчасно сум страхових внесків (збору) разом з нарахованою пенею, а також застосувати штрафні санкції відповідно до законодавства.

Спеціальних підрозділів, які вживають заходи, спрямовані на стягнення не внесених своєчасно сум єдиного внеску разом з пенею, а також застосовують штрафні санкції, в Пенсійному фонді України не створено.

Дій щодо застосування до Позивача штрафних санкцій Пенсійний фонд України не вчиняв.

Згідно із п.4.2 Положення № 8-2 управління Фонду є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків (у тому числі валютні), печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Відповідно до ч. 1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Рішення Пенсійного фонду України від 16.10.2013 року №27493/09-10 про результати розгляду скарги винесено на підставі ст. 25 Закону №2464 та розділу V Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладання штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 року №22-7, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2010 року за №1096/18391, в порядку нагляду за діяльністю підлеглих органів.

Отже, оскаржуване рішення не порушує прав позивача та не покладає на нього певних обов"язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Згідно ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача не правомірні, не обґрунтовані і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 128,159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-будметалконструкція" до Пенсійного Фонду України про скасування рішення - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 лютого 2014 року.

Головуючий Суддя Панов М.М.

Судді Горшкова О.О.

Волошин Д.А.