Постанова № 36936215, 22.01.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року 12 год. 15 хв.Справа № 808/7112/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

при секретарі судового засідання А.С. Ярошенко

за участю представників

від позивача Клочко О.М.

від відповідача Крамаренко А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області

до: Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин»

про: стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у розмірі 95493, 85 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області до Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у розмірі 95493, 85 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, функції по збору та акумуляції обов'язкових внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомоги, покладені державою на Пенсійний фонд України і його органи на місцях, які згідно ст. 23 ЦК України є юридичними особами.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, здійснюється за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.

Згідно абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстровану у Міністерстві Юстиції України від 16.04.2004 № 64/8663 (далі- Інструкція № 21-1).

Відповідно до п.п. 6.1 п. 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для підприємств, установ й організацій, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджених Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій, призначених або виплачених у 2012 році.

Відкрите акціонерне товариство «Завод будівельно-опоряджувальних машин», зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Василівському районі 30.03.2005 за № 0099. Згідно рішення Загальних зборів акціонерів (протокол № 12 від 21.04.2011) назву Відкрите акціонерне товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» змінено на Публічне акціонерне товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» (далі Відповідач) яке є правонаступником з усіма правами та обов'язками.

Відповідач на підставі підпункту 6.8. ст. 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663, повинен був відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1, а саме пенсіонерам: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21

Сплата витрат за період з травня 2013 року по серпень 2013 року включно підприємством не здійснювалася. За період з 01.05.2013 по 30.08.2013 фактичні витрати на виплату і доставку пенсій склали 95493, 85 грн.

В судовому засіданні представник позивача на своєму позові наполягає, просить суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не згодний, пояснив суду, що правові підстави для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, та отримали право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту «а» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до 01.01.2004, відсутні. Отже, суми витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій вказаним особам до розрахунку включені безпідставно і відшкодуванню за рахунок ПАТ «Завод БОМ» не підлягають. Тому просить суд відмовити позивачу в позові.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, вислухавши думку сторін, вважає позов позивача таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Завод будівельно-опоряджувальних машин» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пп. 1 та 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР.

На адресу відповідача від Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області надійшли розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 для відшкодування витрат на виплату пенсій для осіб, що набули право на пенсію до набуття чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зберігається такий саме порядок, що діяв до 01.01.2004.

До набуття чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058, а саме до 01.01.2004, витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1, підприємствами не відшкодовувались.

Такої позиції притримується і Пенсійний фонд України (Лист Пенсійного фонду від 27.06.2006 № 8215/03-20).

Законодавство України передбачало відшкодування витрат на виплату пенсій за рахунок підприємств у статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: «Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату пенсій відповідно до пунктів «б»- «з» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 % по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 % у 1992 році, 70 процентів у 1993 році, 80 % у 1994 році, 90 % у 1995 році і 100 % у 1996 році.»

Зазначена норма Закону України «Про пенсійне забезпечення» була виключена із статті 13 Законом України від 17.02.2000 № 1461-III «Про внесення змін до деяких законів України».

Цим же законом до Закону України «Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування» було внесено наступну норму: «Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зазначена норма діє і сьогодні.

Пенсії особам на пільгових умовах, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, передбачені пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», отже, витрати Пенсійного фонду на доставку та виплату пенсій зазначеним особам до 01.01.2004 не відшкодовувались.

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій особам, що набули право на пільгову пенсію до 01.01.2004 року працюючи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, відшкодуванню за рахунок коштів підприємств не підлягають.

Аналіз отриманих додаткових доказів, а саме протоколів про призначення пенсій, що складені позивачем відповідно до чинного законодавства, виявив, що до розрахунків за кожний місяць стягнення позивач включив осіб, що набули право на пенсію до набуття чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто до 01.01.2004.

ОСОБА_11, дата набуття права на пенсію - 21.07.2003, що підтверджується протоколом № 145026 від 12.03.2003 УПФ у Василівському районі.

ОСОБА_13, дата набуття права на пенсію - 12.08.2003, що підтверджується протоколом № 2165 від 16.10.2003 УПФ у Василівському районі.

ОСОБА_18, дата набуття права на пенсію - 05.11.2003, що підтверджується протоколом № 1229 від 19.11.2003 УПФ у Василівському районі.

Окрім цього, пенсіонери ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 мають відповідний стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці станом на 01.01.1992, а саме до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується наданими позивачем «Довідками уточнюючими особливий характер роботи та умови праці, що необхідні при призначенні пільгової пенсії» на кожного пенсіонера. Тобто у зазначених осіб право на отримання пільгових пенсій виникло у відповідності до ст. 100 Закону.

За аналізу Закону № 1788-ХІІ вбачається, що пенсії на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку можуть призначатись особі як за статтею 13 так і за статтею 100 цього Закону. При цьому в обох випадках підставою для їх призначення є виконання робіт, що передбачені Списками № 1 та № 2 а також іншими нормативними актами.

Різниця між підставами призначення пенсій за цими статтями полягає у моменті виникнення у особи права на пільгову пенсію. За статтею 100 пенсія призначається, якщо таке право виникло до набуття чинності Законом № 1788-ХІІ у відповідності до законодавства, що діяло раніше, а за статтею 13 - якщо право на пільгову пенсію виникло після набрання чинності цим Законом.

Так, за правилами статті 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

А відповідно до пунктів «а» та «б» Закону № 1788 -ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Крім того, різняться і наслідки призначення пенсій за статтями 13 та 100 Закону № 1788-ХІІ. Так, законодавством передбачене відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду, пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій, призначених за окремими пунктами статті 13 Закону № 1788-ХІІ, а для пенсій, призначених за статтею 100 цього Закону відшкодування не передбачено.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту першого статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97 ВР (Закон № 400/97 ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абзацом четвертим пункту першого статті 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абзацу третього пункту першого статті 4 Закону № 400/97-ВР на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Таким чином, обов'язок підприємства відшкодовувати органам Пенсійного фонду України 100 % фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, передбачених пунктами «а» і «б» статті 13 Закону № 1788-ІІІ, встановлений Законами № 400/97-ВР та №1058-IV, в той час коли обов'язок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 100 Закону № 1788-ІІІ законодавством не передбачено.

Суд звертає увагу на те, що дата набуття права на пенсію та дата складання протоколу не співпадають, то ж за визначальну взята дата набуття права на пенсію, як це передбачено законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів на відшкодування витрат на доставку і виплату пенсій в частині сум відшкодування, що зазначені для осіб, що набули право на пенсію до набуття чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є незаконними, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 6.6, Постанови правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.01.2004, за № 64/8663, додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Статтею 9 Закону № 1058 визначений вичерпний перелік пенсійних виплат і соціальних послуг, які виплачуються за рахунок коштів Пенсійного фонду: «пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника; допомога на поховання пенсіонера».

Законом України від 06.12.2012 № 5515-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році до видатків Державного бюджету України на 2013 рік, до Пенсійного фонду України спрямовано дотації на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, а також покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України.

Крім того, п. 6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі за текстом - Закон № 1058-IV), який набрав чинності з 01.01.2004, передбачено, що до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до Бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2013 №101, виплачуються за рахунок державного бюджету, в тому числі дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

Враховуючи зазначені положення законодавства, будь-які доплати, надбавки та підвищення повинні виплачуватися пенсіонеру за рахунок коштів Державного бюджету України.

Однак позивач, в супереч зазначених положень законодавства для визначення розміру відшкодування використовує в розрахунках розмір пенсій з урахуванням доплат, надбавок та підвищень, надбавок за понаднормативний стаж.

В якості доказів позивач в обґрунтування суми позову - заборгованості відповідача з фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій надав розрахунки фактичних затрат на виплату та доставку пільгових пенсій, протоколи про призначення пенсій по окремому робітнику відповідача, розрахунок суми позову за період січень-квітень 2013 року.

Однак перерахунок пенсій є нічим іншим як підвищенням, що прямо передбачено статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: «Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за минулий рік зросла, то з 01 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, за винятком випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення. Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України. У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму».

Розрахунок суми позову було складено на підставі відомостей про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, які містяться у наданих розрахунках, однак суми фактичних витрат, зазначені в цих розрахунках, суперечать даним про фактично призначені пільгові пенсій, зазначені у наданих позивачем протоколах про призначення пенсій, та вони є значно більшими від сум, зазначених у протоколах про призначення пенсій.

Таким чином, розмір пенсії, виходячи з якого позивач повинен здійснювати розрахунки для визначення розміру відшкодування з боку відповідача, визначений в протоколі про призначення пенсії, що складається під час виходу особи на пенсію.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З вказаних норм випливає, що обов'язок підприємства по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, виникає за умови надіслання підприємству органом Пенсійного фонду відповідного повідомлення, в якому зазначено суму, що підлягає сплаті підприємством до Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що позивачем не дотримані вимоги Інструкції.

Крім того, відповідач не отримував вимоги про сплату відповідної недоїмки.

Тому вимоги щодо стягнення з відповідача суми відшкодування витрат позивача на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до Списку № 1 в частині стягнення доплат, надбавок та підвищень, включених до розрахунку за травень-серпень 2013 року відносно пенсіонерів - ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, на загальну суму 89 304 грн. 61 коп., не мають правових підстав і задоволенню не підлягають.

З розрахунками позивача відносно пенсіонерів ОСОБА_8 та ОСОБА_15 відповідач погодився, та вони підтверджуються наданими доказами.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України .

Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» суму заборгованості з фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 за період травня по серпень 2013 року, а саме по пенсіонерам ОСОБА_8 та ОСОБА_15 у розмірі 4 166, 99 (чотири тисячі сто шістдесят шість) грн. 99 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області.

3. Суму заборгованості у розмірі 4 166, 99 (чотири тисячі сто шістдесят шість) грн. 99 коп. перерахувати на р/р 25603301001088 в філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 373957, код ЄДРПОУ 20508628, код платежу 50020600.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький