Постанова № 36933597, 29.01.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2014 р. Справа № 10/Б-711

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Кузь В.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Ягільницький кінний завод", с. Нагірянка, Чортківський район, Тернопільської області (вих. № 30/12/10/Б-711 від 30.12.2013 року)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області

від 24.12.2013 року у справі № 10/Б-711

за заявою Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Київ, в особі Тернопільської обласної філії Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Тернопіль

до боржника Державного підприємства "Ягільницький кінний завод", вул. Грушевського, с. Нагірянка, Чортківського району, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 00855925)

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

від заявника: - не з'явився;

від боржника: не з'явився;

арбітражний керуючий: - Окряк А.В.;

Стороні роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

24.12.2013 року Господарським судом Тернопільської області (с.Андрусик Н.О.) винесена ухвала у справі № 10/Б-711 за заявою Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Київ, в особі Тернопільської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" до боржника Державного підприємства "Ягільницький кінний завод" про визнання банкрутом, відповідно до якої заяву Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі задоволено, визнано грошові вимоги фонду відносно боржника в сумі 118 141,43 грн. фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та включено їх до реєстру вимог кредиторів. Черговість задоволення грошових вимог кредитора - четверта.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Державне підприємство "Ягільницький кінний завод" подав апеляційну скаргу, в якій просить відновити строк на подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, прийняти її до свого провадження, скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 24.12.2013 року у справі № 10/Б-711 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у визнанні поточних вимог Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали не взято до уваги те, що з дня визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури працівники підприємства повідомляються про звільнення, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці не формується. Окрім того, з вказаного періоду припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості боржника.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 14.01.2014 року справу за № 10/Б-711 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року у склад колегії для розгляду справи № 10/Б-711 введено суддів Костів Т.С. та Кузя В.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року клопотання скаржника задоволено, відновлено строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 29.01.2014 року.

24.01.2014 року через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу від Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі, в якому вказується про правомірність нарахування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам підприємства до внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про припинення юридичної особи. Відтак, управління просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята при повному з'ясуванні усіх обставин справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні 29.01.2014 року арбітражний керуючий участь забезпечив, надав пояснення по суті апеляційної скарги та просив суд її задоволити.

Інші учасники апеляційного провадження участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, пояснень по суті апеляційної скарги не надали, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, із врахуванням строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду встановленого ст. 102 ГПК України, а також достатність матеріалів справи для розгляду скарги по суті, дійшла висновку про те, що в задоволенні вимог апеляційної скарги Державного підприємства "Ягільницький кінний завод" слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2013 року у справі № 10/Б-711 залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при цьому норми вказаного закону мають пріоритет перед іншими законодавчими актами.

23.01.2006 року ухвалою Господарського суду Тернопільської області порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Ягільницький кінний завод" на підставі ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 18.08.2011 року боржника визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого - Окряка Анатолія Володимировича.

Згідно п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи те, що постанова про визнання боржника банкрутом винесена 18.08.2011 року, застосуванню підлягають положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013 року.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

В свою чергу, грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Так, 23.01.2013 року до господарського суду звернулося Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі з заявою про визнання поточних грошових вимог на суму 118 141, 43 грн. Вказана сума заборгованості виникла на підставі заборгованості по виплаті та доставці пільгових пенсій.

Підставою для визнання поточних грошових вимог до боржника заявник зазначив зведений звіт форми М 00 про суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті станом на 21.10.2013 року; розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та розрахунок суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, що належить до сплати ДП "Ягільницький кінний завод".

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій зазначеним категоріям осіб, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, чинним законодавством Пенсійному фонду України та його територіальним управлінням, як органам, наділеним владними повноваженнями в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, делеговано повноваження з виплати пільгових пенсій, які в майбутньому здійснюватимуться згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до пункту 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного Фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, витрати органів Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підлягають відшкодуванню підприємствами та організаціями з коштів, призначених на оплату праці.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

При цьому, законодавством України про пенсійне страхування припинення нарахування заборгованості на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не пов'язується з моментом відкриття ліквідаційної процедури щодо підприємства - боржника.

Отже, органи пенсійного фонду вправі заявляти грошові вимоги про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в ході провадження у справі про банкрутство протягом ліквідаційної процедури боржника, яка проводиться відповідно до статті 23 Закону про банкрутство та до державної реєстрації його припинення як юридичної особи та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьому, колегія суддів зазначає, що положеннями чинного законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є спеціальними відносно приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при визначенні порядку нарахування та сплати підприємством-боржником заборгованості з фактичних витрат органів Пенсійного фонду України на доставку та виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, і ним не передбачається припинення нарахування такої заборгованості у зв'язку з введенням щодо підприємства ліквідаційної процедури.

Відтак, обов'язок з відшкодування фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій зберігається за боржником в ході проведення ліквідаційної процедури, а грошові вимоги можуть заявлятися органами пенсійного фонду відповідно до статті 23 Закону.

Черговість задоволення вимог кредиторів у процедурі банкрутства визначається статтею 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на встановлення обставин того, що боржника не ліквідовано як юридичну особу, всіх працівників підприємства не звільнено, щомісяця формується фонд оплати праці, боржником подається звітність до органу ПФУ, що підтверджується матеріалами справи, господарський суд дійшов відного висновку про те, що підприємство-боржник не звільнено від обов'язку відшкодовувати органу пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам з числа його колишніх працівників після введення щодо такого підприємства ліквідаційної процедури.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.07.2013 року, залишеною без змін постановами суду апеляційної та касаційної інстанції визнано грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі відносно боржника в сумі 5 428,44 грн. фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 18.08.2011 року по вересень 2011 року та включено в реєстр вимог кредиторів у даній справі.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів визнає їх не належною підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України вважає, що ухвалу Господарського суду Тернопільської області у справі № 10/Б-711 від 24.12.2013 року слід залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Державного підприємства "Ягільницький кінний завод", с. Нагірнянка, Чортківський район, Тернопільської області (вих. № 30/12/10/Б-711 від 30.12.2013 року) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2013 року у справі № 10/Б-711 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 31.01.2014 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Кузь В.Л.