Ухвала суду № 36933445, 30.01.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

30 січня 2014 року Справа № 913/3167/13

Провадження № 15н/913/3167/13

За позовом заступника прокурора Луганської області, м.Луганськ

до відповідача-1 - Луганської міської ради, м.Луганськ

відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вест Ойл Груп", м.Луцьк

про визнання недійсним рішення та договору про внесення змін до договору оренди землі

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від заявника - Бутенко В.Б. - прокурор відділу прокуратури Луганської області, службове посвідчення № 011476 від 25.10.2012;

від відповідача-1 - Кожихов А.Ю. - головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № И01/03-31/5347/0/2-13 від 28.08.2013;

від відповідача-2 - Табачук А.В.- довіреність № 7 від 08.01.2014;

від Управління Держземагентства у м.Луганськ Луганської області - Дудник Н.С. - завідувач юридичного сектору, довіреність № 1 від 10.01.2014.

У засіданні були присутні:

Представники Інформаційної агенції ТОВ "ІСТКОР-МЕДІА" - Абдуллаєв Т. - відеооператор, посвідчення № 001 від 24.12.2010; Бікоєв О.Ю. - журналіст, паспорт серії СТ № 091347, виданий Жовтневим РВУМВС України в Луганській області від 20.01.2009.

С У Т Ь С П О Р У:

Прокурором заявлено вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Луганської міської ради № 31/149 від 26.12.2012 "Про зміну цільового призначення (використання) земельної ділянки, яка згідно договору оренди землі від 04.12.2009, державна реєстрація від 29.12.2009 за № 040943100322 передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Дельта Вест Ойл Груп" та визнання недійсним договору про внесення змін до договору оренди землі від 19.04.2013, що нотаріально посвідчений за реєстровим № 324.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.11.2013 розгляд справи призначений на 12.12.2013.

Відповідач-1 відзивом б/н від 12.12.2013 вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які вказують на проведення органом, уповноваженим державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, будь-яких перевірок та виявлення цим органом під час їх проведення порушень з боку Луганської міської ради, а тому є незрозумілим в чиїх інтересах звертається прокурор; що Луганська міська рада є суб'єктом владних повноважень, а відтак справа не підвідомча господарському суду Луганської області.

Поясненням № 9-12-0.8-3776/2-13 від 10.12.2013 головне управління Держземагентства у Луганській області повідомило, що відповідно до Положення про Управління (відділ) Держземагентства в місті, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 № 258, Управління (відділ) Держземегентства в місті є територіальним органом Держземагентства України і підконтрольне Держземагентству України та відповідно Республіканському комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Головному управлінню Держземагенства в області. На території міста Луганська таким територіальним органом Держземагентства є Управління Держземагентства у м.Луганськ Луганської області.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.12.2013 розгляд справи був відкладений на 13.01.2014.

16.12.2013 фізична особа Ковальов Михайло Петрович подав заяву про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Управління Держземагентства у м.Луганськ Луганської області листом № 1-4-14/7 від 08.01.2014 повідомило, що відповідно до ст.19 та ст.20 Земельного кодексу України встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок комунальної власності провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень; що Управління не було та не є компетентним органом з вирішення зазначених питань. Крім того, просило розглянути справу без участі представника.

Позивач запереченням на відзив № 05/3-1 вих від 10.01.2014 зазначив, що прокуратурою області подано позов відповідно до вимог процесуального законодавства і розгляд цього питання відноситься до компетенції господарського суду, оскільки змінюючи цільове призначення земельної ділянки Луганська міська рада затверджує проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вносить зміни до раніше укладеного радою договору оренди земельної ділянки в частині мети використання; що ст.71 Земельного кодексу України передбачена можливість розміщення автозаправних станцій лише на землях іншої категорії, а саме - промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та оборони, а тому рішення Луганської міської ради від 26.12.2012 № 31/149 прийнято з порушенням приписів діючого законодавства.

Відповідач-2 відзивом № 8 від 08.01.2014 вимоги позову відхилив та зазначив, що оспорюване рішення Луганської міської ради є актом ненормативного характеру органу місцевого самоврядування, актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію і втратило чинність фактом його виконання шляхом укладення між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта Вест Ойл Груп" договору про внесення змін до договору оренди землі від 19.04.2013.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.01.2014 в судовому засіданні оголошено перерву до 23.01.2014.

В судовому засіданні здійснювався відеозапис.

Прокурор запереченням на відзив відповідача-2 №05/3-31 вих від 23.01.2014 зазначив, що відповідно до рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009, на яке посилається відповідач, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування, яким є рішення Луганської міської ради від 26.12.2012 № 31/149, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені саме органом місцевого самоврядування після їх виконання, проте можуть бути скасовані чи змінені в судовому порядку.

Прокурор письмовим поясненням № 05/3-32 вих від 23.01.2014 зазначив, що проект відведення спірної земельної ділянки, розроблений на замовлення Управління нерухомим майном Луганської міської ради, погоджений у встановленому законом порядку та пройшов державну експертизу землевпорядної документації. Згідно висновку Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради від 09.09.2008 № 01-13/11 та комплексному висновку зазначеного органу від 17.03.2009 № 01-13/9 будівництво та розміщення парку відпочинку та розваг з будівлею кафе на земельній ділянці за адресою: вул.30-лєтія Побєди (біля будинку 6 на кв.Якіра), м.Луганськ, відповідає генеральному плану м.Луганська, містобудівній документації, державним будівельним нормам та іншим діючим нормам та правилам, а тому розташування на цій земельній ділянці автозаправного комплексу не передбачено.

Відповідач-1 поясненням б/н від 23.01.2014 зазначив, що на час прийняття рішення Луганської міської ради від 26.12.2012 № 31/149 діяв генеральний план м.Луганська, який було затверджено рішенням Луганської міської ради від 25.01.2011 № 5/1, а на час прийняття рішення Луганської міської ради від 27.03.2009 № 49/56 діяла "Концепція Генерального плану м.Луганська", затверджена в 2006 році.

Відповідач-2 письмовим поясненням № 25 від 20.01.2014 зазначив, що на земельній ділянці площею 0,50 га для будівництва та обслуговування автозаправного комплексу за адресою: вул.30-лєтія Побєди (біля будинку № 6 на кв.Якіра), яка знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вест Ойл Груп" на підставі договору оренди землі від 04.12.2009 було проведено видалення земельних насаджень на підставі Декларації про початок виконання підготовчих робіт, зареєстрованої в Державній архітектурно-будівельній інспекції України 18.09.2013 за № 19030132610603 та ордеру № 3-Ж на видалення зелених насаджень від 20.09.2013 наданого Управлінням Луганської міської ради з питань екологічної безпеки м.Луганська.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.01.2014 було продовжено строк розгляду справи до 11.02.2014, в судовому засіданні оголошено перерву до 30.01.2014.

Прокурор письмовим поясненням № 05/3-40 вих від 30.01.2014 зазначив, що відповідно до ст.39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм; що у межах земельної ділянки за адресою: м.Луганськ, вул.30-лєтія Побєди (біля будинку № 6 на кв.Якіра) будівництво автозаправної станції не передбачено, оскільки земельна ділянка відповідно до наданих відповідачем матеріалів Генерального плану міста Луганська та його пояснень відноситься до земель багатоповерхової забудови; що відповідно до листа Державної інспекції сільського господарства щодо проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства Луганською міською радою спірне рішення прийняте з порушенням вимог ст.20 Земельного кодексу України.

Управління Держземагентства у м.Луганськ Луганської області письмовим поясненням № 1-4-14/350 від 29.01.2014 зазначило, що використання земельної ділянки, яка надана за цільовим призначенням для розміщення об'єктів комерційного призначення, передбачає використання земельної ділянки в межах категорії земель житлової та громадської забудови, проте будівництво зазначених об'єктів повинно узгоджуватися із містобудівною документацією із землеустрою, що передбачає зміну виду цільового призначення земельної ділянки.

Відповідач-1 письмовим поясненням б/н від 30.01.2014 повідомив, що згідно п.10 висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Дельта Вест Ойл Груп" для будівництва та обслуговування автозаправного комплексу вказаний проект землеустрою відповідає містобудівній документації; що категорія земельної ділянки за адресою: вул.30-лєтія Побєди (біля будинку № 6 на кварталі Якіра) була визначена рішенням Луганської міської ради від 27.03.2009 № 49/56 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Дельта Вест Ойл Груп" в оренду земельної ділянки за адресою: вул. 30-лєтія Побєди (біля будинку № 6 на кварталі Якіра) під будівництво та розміщення парку відпочинку та розваг з будівлею кафе" та відноситься до земель житлової та громадської забудови; що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-пр/2009 рішення Луганської міської ради від 23.10.2012 № 29/171 "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Дельта Вест Ойл Груп" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування автозаправного комплексу за адресою: вул.30-лєтія Побєди (біля будинку № 6 на кварталі Якіра) для подальшого вирішення питання щодо зміни цільового призначення (використання) земельної ділянки, яка передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Дельта Вест Ойл Груп" вичерпало свою дію, коли був розроблений відповідний проект землеустрою, який погоджений у встановленому законодавством порядку.

Клопотанням б/н від 30.01.2014 відповідач-1 просив суд для надання додаткових пояснень залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 Департамент архітектури та містобудування Луганської міської ради.

Суд відхиляє вказане клопотання враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Згідно абзацам 4 і 5 п.п.1.6 п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

В даному випадку відповідачем-1 не надано документального підтвердження та обґрунтування того, яким чином рішення у справі може вплинути на права та обов'язки Департаменту архітектури та містобудування Луганської міської ради.

Крім того суд зазначає, що представник Департаменту архітектури та містобудування Луганської міської ради у разі необхідності може бути викликаний до суду для дачі пояснень в порядку ст.ст.30, 65 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач-2 письмовим поясненням № 39 від 28.01.2014 зазначив, що внесення земельної ділянки для будівництва та обслуговування автозаправного комплексу за адресою: вул. 30-лєтія Побєди (біля будинку № 6 на кварталі Якіра) до Генерального плану забудови м.Луганська не було зроблено з об'єктивних причин, так як хоча він і розроблений відповідно до Концепції генерального плану м.Луганська, затвердженої рішенням Луганської міської ради від 28.07.2006 № 7/1, але на даний час ще не розроблені місцеві правила забудови, детальні плани територій та плани червоних ліній.

27.01.2014 фізичною особою Курдюбовою Г.М. через канцелярію господарського суду було надано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини постанови Ленінського районного суду міста Луганська від 25.01.2014 у справі № 437/18063/13а за позовом Анофрієвої Л.М., Бережкової О.В., Васильєвої Л.Г., Кодацької Л.М., Карими І.І., Компанієць Л.С., Курдюбової Г.М., Кучук Л.І., Кучук О.Д., Скворцової М.О., Солодовникової П.С. до Луганської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вест Ойл Груп" про визнання нечинним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Вказаною постановою адміністративний позов вищезазначених осіб задоволено повністю; визнано повністю нечинним з моменту його прийняття і скасовано в повному обсязі рішення Луганської міської ради № 31/149 від 26.12.2012 "Про зміну цільового призначення (використання) земельної ділянки, яка згідно договору оренди землі від 04.12.2009, державна реєстрація від 29.12.2009 за № 040943100322 передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Дельта Вест Ойл Груп".

Господарський суд відзначає, що предметом позову у даній справі № 913/3167/13 також є вимога заступника прокурора Луганської області про визнання недійсним та скасування рішення Луганської міської ради № 31/149 від 26.12.2012, яке постановою Ленінського районного суду міста Луганська від 25.01.2014 у справі № 437/18063/13а визнано повністю нечинним з моменту його прийняття і скасоване у повному обсязі.

Частиною 1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Абзацами 1 і 2 пп.3.16 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

При цьому, на думку господарського суду, під "вирішенням пов'язаної справи" слід розуміти саме факт набрання законної сили судовим рішенням у цій пов'язаній справі. В протилежному випадку така пов'язана справа не може вважатися вирішеною в розумінні ч.1 ст. 79 ГПК України. Таке тлумачення терміну "вирішення пов'язаної справи" базується на аналізі аналогічних положень п.3 ч.1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України та п.4 ч.1 ст.201, п.3 ч.1 ст.203 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими провадження у справі зупиняється саме до набрання законної сили судовим рішенням у іншій справі.

Господарським судом береться до уваги, що дана справа та справа № 437/18063/13а Ленінського районного суду м.Луганська є однопредметними в частині визнання недійсним (нечинним) та скасування рішення Луганської міської ради № 31/149 від 26.12.2012, а також те, що станом на 30.01.2014 постанова Ленінського районного суду м.Луганська у справі № 437/18063/13а ще не набрала законної сили.

Як вже йшлося вище, постановою Ленінського районного суду міста Луганська від 25.01.2014 у справі № 437/18063/13а рішення Луганської міської ради № 31/149 від 26.12.2012 визнано повністю нечинним з моменту його прийняття і скасоване у повному обсязі.

Водночас, позовна вимога заступника прокурора Луганської області про визнання недійсним договору про внесення змін до договору оренди землі від 19.04.2013, як вбачається з тексту позовної заяви, випливає саме з вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Луганської міської ради № 31/149 від 26.12.2012 з огляду на положення ст.21 Земельного кодексу України.

Господарський суд враховує, що рішення Луганської міської ради № 31/149 від 26.12.2012 було визнано повністю нечинним з моменту прийняття та скасовано в повному обсязі Ленінським районним судом м.Луганська за позовом фізичних осіб Анофрієвої Л.М., Бережкової О.В., Васильєвої Л.Г., Кодацької Л.М., Карими І.І., Компанієць Л.С., Курдюбової Г.М., Кучук Л.І., Кучук О.Д., Скворцової М.О., Солодовникової П.С., а відтак місцевим загальним судом були встановлені порушення рішенням Луганської міської ради № 31/149 від 26.12.2012 прав або законних інтересів вищенаведених громадян. При цьому, беручи до уваги приписи статей 12, 18, 21 Господарського процесуального кодексу України, щодо компетенції господарського суду та складу учасників господарського судового процесу, а також те, що вимоги заступника прокурора Луганської області не обґрунтовуються порушенням прав (законних інтересів) вказаних громадян, господарський суд (на відміну від адміністративного) позбавлений можливості перевірити оскаржуване рішення Луганської міської ради на предмет його впливу на права та законні інтереси позивачів у справі № 437/18063/13а Ленінського районного суду м.Луганська.

Крім того, господарський суд вважає, що прийняття Ленінським районним судом м.Луганська постанови про визнання повністю нечинним з моменту його прийняття і скасування в повному обсязі рішення Луганської міської ради від 26.12.2012 № 31/149 унеможливлює для господарського суду прийняття рішення по суті позовних вимог у даній справі до набрання зазначеною постановою законної сили. Адже, навіть якщо господарський суд дійде висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання недійсним та скасування оскаржуваного рішення Луганської міської ради, у господарського суду наразі відсутні підстави задовольнити позов в цій частині через неможливість скасування оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування двічі різними судами. Так само, до набрання постановою в адміністративній справі 437/18063/13а законної сили господарський суд позбавлений можливості припинити провадження у даній справі в частині вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Луганської міської ради від 26.12.2012 № 31/149 за відсутністю предмету спору (з тих підстав, що оскаржуване рішення вже скасоване Ленінським районним судом м.Луганська, хоча відповідна постанова і не набрала законної сили).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Господарський суд враховує, що у параграфі 72 рішення від 25.07.2002 (чинне з 06.11.2002) за заявою № 48553/99 (справа "Совтрансавто-Холдинг" проти України) Європейським судом з прав людини констатовано, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. З викладеного випливає, що прийняття у даній справі судового рішення, яке суперечитиме остаточному рішенню у справі № 437/18063/13а є неприпустимим.

За таких умов господарський суд приходить до висновку, що розгляд даної справи є неможливим до вирішення справи № 437/18063/13а Ленінського районного суду м.Луганська, тобто до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 437/18063/13а.

Відповідач-2 у клопотанні б/н від 30.01.2014 зазначив, що постановою Ленінського районного суду м.Луганська від 25.01.2014 у справі № 437/18063/13а рішення Луганської міської ради від 26.12.2013 № 31/149 було скасовано і представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вест Ойл Груп" на зазначену постанову була подана апеляційна скарга, у зв'язку з чим просив зупинити провадження у справі до прийняття відповідного рішення Донецьким апеляційним адміністративним судом.

Вирішуючи заявлене клопотання, господарський суд відхиляє доводи відповідача-2 щодо зупинення провадження у справі № 913/3167/13 до прийняття відповідного рішення Донецьким апеляційним адміністративним судом у адміністративній справі № 437/18063/13а, оскільки відповідачем-2 в порушення приписів ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України суду не надано доказів відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вест Ойл Груп", а надані лише докази подання відповідачем-2 апеляційної скарги на постанову Ленінського районного суду м. Луганська у справі № 437/18063/13а.

Водночас, статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене, провадження у справі № 913/3167/13 підлягає зупиненню до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 437/18063/13а Ленінського районного суду м.Луганська.

Керуючись ст.ст.27, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 - Луганської міської ради, про залучення Департаменту архітектури та містобудування Луганської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1.

2. Провадження у справі № 913/3167/13 за позовом заступника прокурора Луганської області до відповідача-1 - Луганської міської ради, відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вест Ойл Груп" про визнання недійсним та скасування рішення Луганської міської ради № 31/149 від 26.12.2012 та визнання недійсним договору про внесення змін до договору оренди землі від 19.04.2013 зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 437/18063/13а.

3. Зобов'язати сторін у справі повідомити господарський суд Луганської області про набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 437/18063/13а.

Суддя С.В. Смола