Рішення № 36933377, 27.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21782/13 27.01.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг"

до Національної телекомпанії України

про стягнення 86 025,00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Семенович С.В.

від відповідача: Тітов Д.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг" (надалі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної телекомпанії України (надалі-відповідач) про стягнення 86 025,00 грн. компенсації за порушення авторських прав. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем виключних майнових авторських прав позивача на твір.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.11.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у позивача доступ до сайту www.playkpm.com, на якому містяться музичні твори для огляду переліку музичних творів у судовому засіданні та встановленню факту наявності музичного твору «Pink Panter» автора Henry Mancini в такому переліку.

Суд переніс розгляд поданого клопотання на наступне судове засідання.

У судовому засіданні 28.11.2013 р. представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що строк доступу відповідача до інтернет ресурсу www.playkpm.com закінчився 18.04.2012 р., відповідно до умов п. 1.3.2. Ліцензійного договору №7КРМ-2011/42-12/2 від 18.04.2011 р., а тому посилання позивача на те, що відповідач неправомірно використовував твір та здійснював його публічне сповіщення і анонсування 7 квітня та 11 квітня 2012 р. спростовується.

У судовому засіданні 28.11.2013 р. судом оголошувалась перерва до 16.12.2013 р. в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

12.12.2013 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав заперечення на відзив, в якому зазначив, що позивач не надавав відповідачу право на використання твору «Pink Panter» автора Henry Mancini згідно з Ліцензійним договором №7КРМ-2011/42-12/2 від 18.04.2011 р., оскільки відсутня вказівка на твір у самому договорі та додатках до нього.

12.12.2013 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у відповідача запис телепередачі «Школа юного суперагента» за 07.04.2012 р. та запис анонсу телепередачі «Школа юного суперагента», що транслювалася відповідачем 11.04.2012 р. об 11 год. 45 хв.

Враховуючи, що обставини, які може підтвердити витребовуваний клопотанням позивача доказ, не заперечуються самим представником відповідача, що виключає необхідність у витребуванні вказаних вище доказів, а тому відмовляє у задоволенні поданого позивачем клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 16.12.2013 р. судом оголошувалась перерва до 13.01.2014 р. в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав додаткові пояснення, в яких вказав, що відповідачем дійсно було використано музичних твір «Pink Panter» автора Henry Mancini в складі телепередачі «Школа юного суперагента» за 07.04.2012 р. та запис анонсу телепередачі «Школа юного суперагента», що транслювалася відповідачем 11.04.2012 р. об 11 год. 45 хв.

У судовому засіданні 13.01.2013 р. було задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів, зокрема, здійснено запит до мережі інтернет на сайт www.playkpm.com та досліджено у судовому засіданні перелік музичних творів, за результатами якого було встановлено факт відсутності в останньому музичного твору «Pink Panter» (автора: Henry Mancini) (скріншоти результатів пошуку на сайті www.playkpm.com в матеріалах справи) .

У судовому засіданні 13.01.2013 р. та 16.01.2014 р. судом оголошувалась перерва відповідно до 16.01.2014 р. та 27.01.2014 р. в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Також у судовому засіданні 27.01.2014 р. представник відповідача подав додаткові пояснення до відзиву, в якому проти позову заперечив та пояснив, що використання твору мало поодинокий випадок, а станом на сьогодні телепередача «Школа юного суперагента» наразі не транслюється в ефірі телевізійних каналів відповідача.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 27.01.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2003 року між Компанією «EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED» (правовласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг" (далі-позивач) укладено ліцензійний договір про передачу виключних авторських прав.

Відповідно до п. 2 договору, враховуючи домовленості про сплату роялті, а також зобов'язання видавця, що міститься в даній угоді, правовласник передає права шляхом ліцензування видавцеві на строк і на умовах, вказаних в даній угоді наступних прав на композиції на підставі того, що правовласник володіє композиціями або контролює їх на ліцензійній території, протягом терміну дії, зокрема:

а) невиключне право друкувати, видавати і продавати вищезгадане в будь-якій і у всіх частинах ліцензійної території, і невиключне право включати будь-яку з композицій в будь-яку альбомну книгу або фоліо, але посилатися на права ІМР видавати і продавати копії композицій на ліцензійній території, відповідно до угоди між правовласником і ІМР, датованих 28.03.2002 р.;

d) виключне право передавати невиключні світові ліцензії на запис, відтворення та використання композицій в і в зв'язку з кінокартинами або телепродукцією (включаючи без обмежень рекламні фільми та ролики) з метою їх використання в будь-яких медіа, відомою на сьогоднішній день і винайденою надалі (включаючи без обмежень кабельне та супутникове телебачення), виготовленою на ліцензійній території. І збирати всі роялті, сплачені за таке використання і, як спеціально зазначено в підпункті 2 (е) в даному договорі, виключне право передавати невиключні світові ліцензії для виробництва копій, їх експортування в країни всього світу, і збирати всі роялті стосовно проданого відео (або дистрибутованого за платіж) на ліцензійній території за умови наявності у видавця попередньої письмової угоди від правовласника на кожен випадок вищевказаного використання композицій.

01.01.2009 р. між Компанією «EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED» (правовласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг" (далі-позивач) укладено додаткову угоду до договору від 01.05.2003 р., пунктом 1 якої сторони підтвердили, що згідно умов угоди видавець отримав виключні ексклюзивні права на використання наступних композицій, зокрема пісні «Pink panther», автор Mancini Henry.

Так, на підставі укладеного з Компанією «EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED» (правовласником) договору від 01.05.2003 р. та додаткової угоди від 01.01.2009 р. позивач отримав виключне ексклюзивне право на використання пісні «Pink panther», автор Mancini Henry та набув визначених статтею 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» прав, зокрема, надавати дозвіл чи забороняти публічне сповіщення творів чи будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, комісією з моніторингу останнього було проведено моніторинг трансляції (публічного сповіщення) музичних творів в межах програм телеканалу «Перший національний». Під час проведення такого моніторингу трансляції музичних творів в межах трансляції передачі «Школа юного супергероя» на телеканалі «Перший національний» було здійснено фіксацію ефіру, починаючи з 07 квітня 2012 р. з 09 год. 39 хв. І встановлено, що здійснювалося публічне сповіщення наступних музичних творів: Pink Panther», автор Mancini Henry.

Вищевказане зафіксовано в акті моніторингу №1 від 12.04.2012 р. (копія в матеріалах справи).

Також аналогічних моніторинг проводився комісією 11.04.2012 р. з 11 год. 45 хв., якою було встановлено, що здійснювалося публічне сповіщення музичного твору Pink Panther», автор Mancini Henry, що також відображено в акті моніторингу №3 від 12.04.2013 р. (копія в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що оскільки відповідач використовував музичний твір в телепередачі без дозволу правовласника, не уклавши з жодною організацією колективного управління майновими авторськими та суміжними правами договору про виплату авторської винагороди, таке публічне сповіщення є неправомірним та порушує майнові авторські права позивача, а тому позивач просить стягнути з винної особи компенсацію в розмірі 86 025,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як встановлено судом, під час трансляції відповідачем передачі «Школа юного супергероя» на телеканалі «Перший національний» було здійснено публічне сповіщення музичного твору: Pink Panther», автор Mancini Henry, починаючи з 07 квітня 2012 р. з 09 год. 39 хв. без дозволу правовласника.

Також судом встановлено, що під час трансляції відповідачем передачі «Школа юного супергероя» на телеканалі «Перший національний» 11.04.2012 р. з 11 год. 45 хв. було здійснено публічне сповіщення музичного твору: Pink Panther», автор Mancini Henry.

Крім того, факт використання вищевказаного музичного твору підтверджує і сам відповідач, що відображено у додаткових поясненнях, які були подані у судовому засіданні 13.01.2014 р.

Як встановлено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» трансляція - (телерадіотрансляція) - початкова передача, яка здійснюється наземними передавачами, за допомогою кабельного телебачення або супутниками будь-якого типу в кодованому або відкритому вигляді телевізійних чи радіопрограм, що приймаються населенням.

Згідно ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Статтею 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Згідно ч. 3 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема: - відтворення творів; - публічне виконання і публічне сповіщення творів; - будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення.

Частиною 1 ст. 440 Цивільного кодексу України встановлено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: - право на використання твору; - виключне право дозволяти використання твору; - право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; - інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом України, законом чи договором (ст. 431 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем жодних дозволів на публічне сповіщення музичного твору Pink Panther» (автор: Mancini Henry) Національній телекомпанії України не надавалось, доказів зворотного суду не надано, а тому таке публічне сповіщення проводилася відповідачем неправомірно.

Статтею 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу України, суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого

порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у

встановлених пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач визначив компенсацію за порушення майнових прав в розмірі 75 мінімальних заробітних плат (на час звернення до суду) в сумі 86 025,00 грн.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 1 січня 2014 року та на день винесення рішення, встановлено розмір мінімальної заробітної плати - 1 218,00 грн. на місяць.

Однак, суд прийшов до висновку, що визначений позивачем розмір компенсації є надмірно завищеним з огляду на наступне.

Як вбачається зі статуту Національної телекомпанії України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2002 року №754, Телекомпанія є державною телерадіоорганізацією, яка веде мовлення на загальнонаціональних телевізійних каналах. Головною метою діяльності Телекомпанії є забезпечення прав громадян на свободу думки і слова, на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, відкрите і вільне обговорення суспільних питань, а також розроблення та реалізація програмної політики, що відповідає національним інтересам України, створення конкурентоспроможної інформаційної продукції та забезпечення входження України у світовий інформаційний простір.

Згідно рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової адміністрації України №184/1505 від 01.06.2005р., Національна телекомпанія України внесена до Реєстру неприбуткових організацій.

Як судом встановлено вище, використання відповідачем музичного твору «Pink panther» (автор: Mancini Henry) відбулося у телепередачі «Школа юного суперагента», що мала формат дитячої.

Отже, позивач належними засобами доказування довів факт порушення відповідачем майнових прав суб'єкта авторського права шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням авторського права, але належним чином не обґрунтував співвідношення розміру визначеної ним компенсації за порушення авторського права з розміром завданої неправомірним використанням об'єкта авторського права шкоди, що може бути визначена з урахуванням розміру збитків потерпілої особи, розміру доходу, отриманого відповідачем внаслідок правопорушення, тощо.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов'язання відповідача сплатити компенсацію за порушення авторських прав позивача підлягає задоволенню частково, а саме, у мінімальному розмірі - 10 (десять) мінімальних заробітних плат, що на день прийняття рішення у справі становить 12 180,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг" задовольнити частково.

2. Стягнути з Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 42, ідентифікаційний код - 23152907) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг" (01001, м. Київ, вул. Заньковецької, буд. 8, кв. 26, ідентифікаційний код - 32381678) 12 180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп. - компенсації та 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 29.01.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.