Рішення № 36933366, 27.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21317/13 27.01.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

про стягнення 3188,23 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Шаталова Т.В., довіреність №0113-71 від 20.03.2013;

від відповідача - не з'явилися.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 3188,23 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0107-12-00586 від 25.04.2012, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Skoda", реєстраційний номер АА 9781 КІ, а тому позивач відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

02.12.2013 позивач через відділ діловодства суду подав додаткові письмові пояснення по справі.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 09.12.2013 у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному справу № 910/21317/13 передано на розгляд судді Босому В.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/21317/13 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 16.12.2013 у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного справу № 910/21317/13 передано на розгляд судді Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2013 на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України справу №910/21317/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено розгляд справи.

23.12.2013 відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив в повному обсязі з підстав того, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна є обов'язковою при визначені збитків або розміру відшкодування, проте позивачем звіт експерта не поданий, як і відсутні докази на підтвердження ремонту зазначеного автомобіля, у зв'язку із чим просить відмовити в позові.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 23.12.2013 справу №910/21317/13 передано на розгляд судді Ломаки В.С. у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В, на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/21317/13 прийнято до провадження суддею Ломакою В.С. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 24.12.2013 справу №910/21317/13 передано на розгляд судді Васильченко Т.В., у зв'язку з виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2013 на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України справу №910/21317/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено розгляд справи на 27.01.2014.

В судовому засіданні 27.01.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання 27.01.2014 своїх представників не направив, втім у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу без його участі.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь при розгляді справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

25.04.2012 між позивачем, як страховиком та Болговим Володимиром Володимировичем, як страхувальником укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0107-12-00586 (надалі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням транспортним засобам - автомобілем марки "Skoda", реєстраційний номер АА 9781 КІ, 2011 року випуску.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП та вигодонабувачем є Болгов Володимир Володимирович.

Строк дії договору встановлений з 27.04.2012 по 26.04.2013.

10.09.2012 о 13 год. 00 хв. в місті Києві по вулиці Захарівській відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участі застрахованого автомобіля "Skoda" та автомобіля "Daewoo", а саме: Кузик Микола Романович, керуючи автомобілем "Daewoo", реєстраційний номер АА5731 ТС в стані алкогольного сп'яніння, виїхав на зустрічну смугу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "Skoda", реєстраційний номер АА 9781 КІ, під керуванням Болгова Володимира Володимировича, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні ушкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Кузиком Миколою Романовичем вимог пунктів 2.9 та 11.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №9069615.

Постановою Подільського районного суду міста Києва у справі №2607/14333/12 встановлено порушення Кузиком Миколою Романовичем вимог п.п. 2.9, 11.3 Правил дорожнього руху України, Кузика Миколу Романовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП та закрито провадження у справі про притягнення Кузика Миколу Романовича до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч.2 ст. 130 КУпАП.

Згідно рахунку-фактури № 0000027172 від 11.09.2012 виставленого власнику транспортного засобу ТОВ "Автоцентр Київ" вартість відновлюваного ремонту автомобіля "Skoda", складає 4188,23 грн.

11.09.2012 страхувальник, Болгов Володимир Володимирович, звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Позивачем 19.09.2012 був складений та підписаний страховий акт № ДККА-20169, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля "Skoda", реєстраційний номер АА 9781 КІ, в результаті ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4188,23 грн., яке підлягає перерахуванню на рахунок ТОВ "Автоцентр Київ".

Як зазначає позивач, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Skoda", реєстраційний номер АА 9781 КІ становить 4188,23 грн. та визначена на підставі акту огляду транспортного засобу від 11.09.2012, складеного Сіденко І.І., та ремонтної калькуляції "Audatex" від 11.09.2012.

При цьому слід зазначити, що дані, зазначені у вказаній ремонтній калькуляції, відповідають встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092. Зміст вказаної ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, що рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

На підставі складеного страхового акту, позивач виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №0107-12-00586 від 25.04.2012, перерахував ТОВ "Автоцентр Київ" суму страхового відшкодування в розмірі 4188,23 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 11701 від 21.09.2012.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб - автомобіль "Daewoo", реєстраційний номер АА5731ТС, яким спричинено ДТП, що потягло нанесення шкоди автомобілю "Skoda", реєстраційний номер АА 9781 КІ, належить Кузику Миколі Романовичу та знаходився під його керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Кузика Миколи Романовича встановлена у судовому порядку, тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля "Daewoo", реєстраційний номер АА5731ТС відшкодовується Кузиком Миколою Романовичем, як власником цього транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність Кузика Миколи Романовича, як власника автомобіля "Daewoo", реєстраційний номер АА5731 ТС, застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» згідно із полісом № АВ/0801434, який долучений до матеріалів справи, строк дії якого з 25.11.2011 по 24.10.2012.

Відповідно до полісу №АВ/0801434, страхувальником - особою цивільно-правову відповідальність, якої застраховано полісом є Кузик Микола Романович, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації Кузиком Миколою Романовичем транспортного засобу "Daewoo", реєстраційний номер АА5731ТС була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія».

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, відповідно до п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № АВ/0801434 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000, 00 грн., франшиза - 1000,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Skoda", реєстраційний номер АА9781КІ, становить 4188,23 грн. і до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

Позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу № 18065 від 01.03.2013, в якій просив відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 4188,23 грн.

Однак, відповідач відшкодування не здійснив.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом № АВ/0801434 розміри лімітів відповідальності та франшизи (1000,00 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3188,23 грн. (4188,23 грн. (виплачене страхове відшкодування) -1000,00 грн. (франшиза) = 3188,23 грн.).

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми, а доводи відповідача щодо неправомірності заявленої до стягнення суми, з підстав відсутності звіту експерта не беруться судом до уваги, оскільки необхідність доведення розміру шкоди, завданої транспортному засобу, виключно шляхом проведення автотоварознавчої експертизи не узгоджується з нормами законодавства про страхування. В свою чергу, встановлення розміру матеріального збитку на підставі рахунку станції технічного обслуговування про фактичну вартість відновлюваного ремонту та страхового акта відповідає законодавству України.

Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

В даному випадку вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, визнана позивачем як сума страхового відшкодування відповідно до страхового акта від 19.09.2012 в розмірі 4188,23 грн. та ґрунтується на рахунку №0000027172 від 11.09.2012, складеного організацією, яка здійснювала ремонт пошкодженого автомобіля, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт виконаних робіт. Тобто, позивачем, як страховиком потерпілої у ДТП особи, виплачено страхове відшкодування в розмірі 4188,23 грн., виходячи з фактичної вартості ремонту транспортного засобу, визначеної відповідно до документів станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Безпідставно відповідач посилається і на вимоги Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки вказаним Законом врегульовано правовідносини, пов'язані у тому числі із визначенням розміру збитків у правовідносинах у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тоді як в даному випадку, правовідносини позивача і страхувальника, виникли на підставі договору добровільного страхування, які врегульовані Законом України "Про страхування" , який не містить положень, що б зобов'язували страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням лише автотоварознавчої експертизи, проведеної оцінювачем або суб'єктом оціночної діяльності, а також лише на підставі звіту про оцінку колісного транспортного засобу.

Дані висновки узгоджуються з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постановах від 14.05.2013 у справі № 5011-7/16471-2012, від 17.06.2013 у справі № 5011-4/16676-2012, від 13.05.2013 у справі №5011-50/17051-2012 та інших.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40; ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А, ідентифікаційний код 30859524) суму страхового відшкодування у розмірі 3188 (три тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 23 коп. та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.01.2014.

Суддя Т.В.Васильченко