Рішення № 36932874, 28.01.2014, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

Справа №:122/21672/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Уржумова Н.В.№ провадження:22-ц/190/939/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Любобратцева Н. І. ___________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Любобратцевої Н.І., суддів:Філатової Є.В., Харченко І.О., при секретарі:Урденко Г.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Кримське управління військової торгівлі» концерну «Військторгсервіс», про стягнення боргу за договором позики,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 - представника ОСОБА_7 -на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06 грудня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 звернувся з позовом до концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Кримське управління військової торгівлі» концерну «Військторгсервіс» про стягнення суми боргу за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що 19 червня 2013 року між ним як позикодавцем та філією «Кримське управління військової торгівлі» концерну «Військторгсервіс» як позичальником був укладений договір позики на суму 180000 грн. строком до 18.07.2013 року. 05.08.2013 року позивачем на адресу позичальника була надіслана претензія про погашення заборгованості в строк до 15.08.2013 року. У відповідь на претензію отримано листа, в якому позичальник, посилаючись на зміну керівництва, просив направити фінансові документи, які підтверджують переказ суми позики. Таким чином, на думку позивача, відповідач ухилився від виконання взятих на себе зобов'язань з повернення боргу, тому просив суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 180000 грн.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06 грудня 2013 року ОСОБА_7 в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_8 - представник ОСОБА_7 - подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду ухвалено з порушенням вимог матеріального та процесуального права, оскільки належним чином не оцінені надані докази, не прийнятий до уваги той факт, що відповідач не оспорює укладання договору позики. Окрім того, суд не врахував, що позивач вжив всі заходи для досудового врегулювання спору.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивач, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з укладеного договору не вбачається, що обов'язок по поверненню позивачу суми позики виник саме у визначеного позивачем відповідача, який взагалі не був стороною цього договору.

Але з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Відповідно до Статуту концерну «Військторгсервіс», затвердженого Міністром оборони України 27.12.2006 року № 754, концерн «Військторгсервіс» є державним господарським об'єднанням, заснованим на державній власності, належить до сфери управління Міністерства оборони України, є юридичною особою, самостійно розробляє та затверджує положення про філії, представництва, інші відокремлені підрозділи (структурні одиниці) концерну. Згідно з п.3.5 Статуту концерн має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, брати обов'язки та нести зобов'язання у передбачених чинним законодавством України випадках, бути позивачем, відповідачем, третьою особою, яка бере участь у справі (учасником судового процесу) в суді загальної юрисдикції, господарському, адміністративному суді, третейському суді тощо.

08 травня 2007 року була створена філія «Кримське управління військової торгівлі» концерну «Військторгсервіс» (довідка АБ № 639439 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а.с.32). Відповідно до ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Згідно з п. 4.1 Положенням про філію «Кримське управління військової торгівлі» концерну «Військторгсервіс», затвердженим наказом генерального директора концерну «Військторгсервіс» № 181 від 17 грудня 2009 року, філія має право самостійно, від імені засновника здійснювати господарські операції з юридичними і фізичними особами цивільно-правові та господарські договори в межах повноважень визначених цим Положенням та довіреністю керівника філії, наданою засновником.

За загальними правилами філія не є суб'єктом цивільних правовідносин, не має права бути стороною договорів, власником майна, оскільки не є юридичною особою. Пунктом 4.3 вищезазначеного Положення передбачено, що філія не має права без попереднього письмового погодження засновника укладати та переукладати (вносити будь-які зміни до існуючих правочинів) договори і угоди на отримання кредитів, застави, про спільну інвестиційну діяльність, а також договорі комісії, доручення та управління майном, ренти, позики, поруки на одержання оренди нерухомого майна (будівлі, приміщення), інших основних засобів надання в оренду нерухомого майна (а.с.33-37), проте за діяльність філії відповідає юридична особа, яка її утворила. Такою юридичною особою є концерн «Військторгсервіс», якій і належним є відповідачем у цій справі.

Відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи також вбачається, що 19 червня 2013 року між ОСОБА_7 та філією «Кримське управління військової торгівлі» концерну «Військторгсервіс» в особі начальника Ханякіна С.О. був укладений договір позики (безпроцентний) № 1, відповідно до умов якого позичальнику виключно на виробничі цілі надано у позику 180000 грн. строком на один місяць з дати його підписання (а.с.91-92). Надходження позичених коштів філією відповідача підтверджено квитанціями до прибуткових касових ордерів за період з 19 червня 2013 р. по 12 липня 2013 р. на загальну суму 180000 грн. (а.с.93-95). Зазначені грошові кошти відображено в звіті про фінансовий стан філії станом на 30 вересня 2013 р., що вбачається з розшифровки ряд.1515 Ф-1 «інша заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями», де під № 8 значиться прізвище позивача ОСОБА_7, договір від 19.06.2013 р. та сума 180,0 тис. грн. із загальної суми 1263,6 тис. грн. (а.с.96-98).

Відповідачем у супереч вимогам процесуального закону зазначений договір позики у встановленому законом порядку не оспорено, належних та допустимих доказів про його безгрошовість не надано. Не надано також й заперечень про надходження грошових коштів до каси філії «Кримське управління військової торгівлі» концерну «Військторгсервіс». Оскільки відповідно до загальних положень цивільного законодавства філія юридичної особи здійснює всі або частину її функцій і згідно з п. 1.7 Положення про філію «Кримське управління військової торгівлі» концерну «Військторгсервіс» здійснює свою діяльність від імені засновника, яким є концерн «Військторгсервіс», саме концерн є належним відповідачем у справі і відповідає по боргам своєї філії.

За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення заявлених вимог.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - представника ОСОБА_7 - задовольнити. Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06 грудня 2013 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_7 задовольнити. Стягнуть з концерну «Військторгсервіс» (ідентифікаційний код 33689922, юридична адреса 03151, м. Київ-151, вул. Молодогвардійська, 28-А) на користь ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий 18.11.2008 р. Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1) заборгованість за договором позики в розмірі 180000 (сто вісімдесят тисяч) грн. Стягнути з концерну «Військторгсервіс» на користь держави судовий збір 1800 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді

Любобратцева Н.І. Філатова Є.В. Харченко І.О.