Ухвала суду № 36932434, 28.01.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/3526/13-ц Провадження № 22-ц/795/127/2014 Головуючий у I інстанції -Куровський Ю.В. Доповідач - Острянський В. І.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОстрянського В.І., суддів:Бечка Є.М., Хромець Н.С., при секретарі:Рудик І.І., за участю:ОСОБА_5, представника ПАТ КБ „ПриватБанк" Рожка С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" про захист прав споживача банківських послуг, повернення коштів з чужого незаконного володіння та стягнення процентів,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ПАТ КБ „ПриватБанк" ставить питання про скасування рішення Ніжинського міськрайонного суду від 22 листопада 2013 року та про ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що Банк не може погодитись з рішенням суду, за яким було стягнуто з Банку в користь ОСОБА_5 6600,00 грн. та 2368,50 грн. як надмірно сплачених позивачем в користь Банку внаслідок одностороннього підвищення Банком процентної ставки за кредитним договором через те, що кредитний договір сторонами було укладено 27 квітня 2006 року, тобто до прийняття Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо заборони банкам в односторонньому порядку змінювати умови договору. Банк вважає помилковим висновок суду про стягнення з Банку в користь ОСОБА_5 судових витрат в розмірі 2 тис. грн. за надання правової допомоги у даній справі та що рішення суд ухвалив з порушенням норм процесуального права.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 22 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ КБ „ПриватБанк" в користь ОСОБА_5 6600,00 грн. у повернення переплаченої суми по кредитному договору № CNNN GK 00320004, 2368,50 грн. суми за відсотками за користування коштами ОСОБА_5 та 2000 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу. Також суд стягнув з ПАТ КБ „ПриватБанк" 229,40 грн. судового збору та визнав дії ПАБ КБ „ПриватБанк" про ненадання позивачу повної та достовірної інформації про сплачені суми по кредиту без врахування розміру збільшеної відсоткової ставки неправомірними. В іншій частині позовних вимог (про стягнення з Банку в користь ОСОБА_5 моральної шкоди) суд відмовив.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає відхиленню, враховуючи наступне.

Постановивши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що сторонами 27 квітня 2006 року було укладено кредитний договір, за яким позивач отримав від Банку 240 тис. грн. і станом на 20 грудня 2011 року позивач погасив кредит, але у зв"язку з одностороннім підвищенням Банком відсоткової ставки і ці дії відповідача згідно з рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 13 липня 2012 року, яке набуло чинності, визнані неправомірними (а.с.34-41), продовжував сплачувати кредит і дана переплата становила 41 тис. 647 грн. 77 коп.. Суд врахував, що Банк 13 листопада 2012 року повернув позивачу в добровільному порядку 33 тис. 118 грн. 35 коп. переплачених коштів по кредитному договору і на час розгляду справи неповернутими залишились 6 тис. 600 грн. Суд взяв до уваги твердження позивача про те, що кошти відсутні на його рахунку в Банку і він не може їх отримати на час ухвалення судового рішення, що свідчить, на думку суду, про невиконання відповідачем станом на 22 листопада 2013 року обов"язку про повернення зайво сплачених позивачем крошових коштів за кредитним договором і відхиляє твердження представника відповідача щодо виконання цього зобов"язання про те, що зазначена сума грошових коштів знаходиться на рахунку позивача, але він не може їх отримати з технічних причин. Суд також відмовив у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач не надав суду відповідних доказів про її заподіяння і розмір, а також з тих підстав, що умовами кредитного договору не передбачено відшкодування моральної шкоди. Суд також прийшов до висновку про задоволення вимог про визнання дій відповідача щодо ненадання повної та достовірної інформації про сплачені позивачем суми грошових коштів по кредитному договору без урахування суми переплати, неправомірними. Тому і прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вирішив питання про судові витрати, стягнувши з відповідача в користь позивача 2 тис. грн. витрат за надання правової допомоги.

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, який є обгрунтованим, в частині вирішення вимог про стягнення коштів за розрахунком, наданим ОСОБА_5, за безпідставне користування відповідачем коштами позивача за період з 20 грудня 2011 року по 22 листопада 2013 року з урахуванням облікової ставки Національного банку України, обчисленої за правилами ст.1048 ЦК України (а.с.112, 113-115).

Отже,висновки місцевого суду у оскаржуваному рішенні, підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку і не суперечать нормам матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Апеляційний суд на спростування висновку суду першої інстанції не може прийняти до уваги виписку з особового рахунку на ім"я ОСОБА_5, надану представником Банку в засіданні апеляційного суду про те, що саме 22 листопада 2013 року о 10 годині 45 хвилин було здійснено транш на рахунок позивача остаточної суми грошових коштів, зайво сплачених останнім Банку, т.я. такі фактично були зараховані на рахунок ОСОБА_5 25 листопада 2013 року, тобто після ухвалення судового рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що Банк в односторонньому порядку підвищив процентну ставку за договором, який було укладено до прийняття закону „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо заборони банкам в односторонньому порядку змінювати умови договору та що суд прийшов до помилкового висновку, стягнувши з відповідача в користь позивача 2 тис. грн. судових витрат - не можуть бути підставою для скасування рішення суду і не знайшли свого підтвердження на нормах чинного законодавства в засіданні апеляційного суду.

За таких обставин місцевий суд постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: