Рішення № 36931708, 23.12.2013, Біловодський районний суд Луганської області

23.12.2013

Справа № 2/408/253/13

408/787/13-ц

Категорія-26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 року смт.Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі :

головуючого - судді Карягіної В.А..

при секретарі- Ступаченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Біловодськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 17.07.2013року звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 боргу в сумі 46674,91 грн . , який складається з заборгованості за кредитом в сумі 6718,80грн, відсотків в сумі 17717,96 грн за користування кредитом , заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1935,12грн, з пені за несвоєчасне виконання зобов*язань в сумі 20461,37грн, наданий ОСОБА_3 26.06.2007 року згідно кредитного договору № LGXRRX15670080 на суму 6718,80 грн.

Представник позивача Яловега О.Г. в попередніх судових засіданнях позовні вимоги до співвідповідачів - спадкоємців відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_1., ОСОБА_5, ОСОБА_2 підтримував в повному обсязі, в подальшому надав до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі у зв*язку із пропуском позивачем строку позовної давності , вказавши, що від батька відповідачки, ОСОБА_3, ніколи не чула про отримання ним кредиту у 2007 році на суму 6718,80грн, ніколи не бачила у нього таких грошей і він не сплачував кредиту за вказаним в позові договором. Після смерті батька вона з братами знайшла у нього листи з Приватбанку про необхідність сплати боргу за кредитним договором, а також рішення про стягнення з батька суму кредиту в розмірі 20 тис. грн., однак що це за рішення встановити не можуть у зв*язку з відсутністю дати прийняття рішення, яким судом розглянута дана справа. В наданому позивачем кредитному договорі стоїть не батьківський підпис, а сторонньої особи. Арешту на майно батька ніколи не накладалося.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в суді позовні вимоги не визнали з підстав, викладених сестрою, ОСОБА_1, а саме, з пропуском позивачем троку позовної давності.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 №25/2012р, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити з наступних підстав.

Згідно до ст. 10,11 ,60 ЦПК України сторони та інші особи, які приймають участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов*язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов*язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В суді встановлено, що за кредитним договором № LGXRRX15670080 26.06.2007 року ОСОБА_3 отримав кредит на суму 6718,80 грн .з умовою повернення до 25.06.2009 року зі сплатою щомісяця заборгованості за основним кредитом та відсотків за користування кредитом у розмірі 10% щомісяця на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 80,63грн та одноразової винагороди за надання фінансової інструменту в розмірі 1119,8грн Погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, за який приймається період з « 19» по « 25» число кожного місяця, позичальник повинен надавати банку грошові кошти у сумі 397,43грн для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно Умов.( арк..спр.5-10).

Але умови договору, укладеного між сторонами згідно ст.. 1055 ЦК України, відповідач не виконував належним чином. У зв*язку з чим сплата основного боргу станом на 10.06.2013року становила за основним кредитом в сумі 6718,80грн, відсотків в сумі 17717,96 грн за користування кредитом , заборгованості по комісії-1935,12грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов*язань в сумі 20461,37грн , штрафи в сумі 500грн та 2341,66грн, всього 49674,91грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується актовим записом про смерть №109 від 15.09.2011р ( арк..спр.36). Його діти- відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, залучені до участі у справі під час розгляду справи в суді - прийняли спадщину після смерті батька, ОСОБА_3.( арк..спр.37,37,54-55,99-124).

З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями

Суд вважає доводи відповідачів в частині застосування норм закону щодо позовної давності обґрунтованими.

Як зазначалося вище,ЗАТ «Приватбанк» та ОСОБА_3 встановили як строк дії договору до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов*язань, так і строки виконання зобов*язань щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню в строк до 25.06.2009року. Графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями. З чого слідує, що поряд із встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов*язань ( внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов*язання, яке виникло на підставі договору. Строк виконання кожного щомісячного зобов*язання згідно із ст.. 254 ч 3 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Як встановлено в суді і підтверджено позивачем в наданому розрахунку, ОСОБА_3 з 26.06.2007року не здійснив жодної виплати за вищевказаним договором, і право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу , тобто, з 26.08.2007 року, в той час як з вимогами про стягнення заборгованості банк звернувся 17.07.2013року, включивши до позовних вимог всю заборговану суму.

Відповідно до ст..256 ЦК України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачами у спорі, є підставою для відмови у позові, що передбачено ч.4 ст. 267 ЦК України.

Даний висновок міститься в рішенні Верховного Суду України № 6-116цс2013р.

Посилання представника позивача на встановлений в договорі кредиту строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, неустойки - пені, штрафу за даним договором тривалістю 5 років і час настання такого строку починається лише після спливу дії договору, а саме з 26.06.2009 року , суд вважає помилковим.

Згідно з нормою ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов*язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки та штрафу. Порушенням зобов*язань є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов*язань ( неналежне виконання ст..610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов*язання є прострочення- невиконання зобов*язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов*язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Даним договором передбачений строк виконання - щомісяця. Тому, виходячи з вищевикладеного, строк позовної давності по даному кредитному договору та умовам до цього договору починається з місяця, коли боржник порушив умови даного договору, а цей строк почався , як було вище вказано, з 26.08.2007 року.

Крім того, в наданих позивачем Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам ( арк..спр.5-8) відсутній підпис відповідача ОСОБА_3, що свідчить про те, що боржнику дані Умови для ознайомлення не надавалися взагалі.

Що стосується рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» станом на 2009 рік заборгованості за спірним кредитним договором без дати, найменування суду, який його приймав, номера справи, наданого відповідачами до справи (арк..спр.87-88), то представник позивача не зміг пояснити, чи звертався позивач з даним позовом до ОСОБА_3, до якого суду, коли і що це за рішення взагалі.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити у зв*язку із порушенням позивачем строків позовної давності.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,60, 88, 212-215 ПК України, ст.254,256,267, 526, 1054,1055,1282 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Публічному акціонерному товариству Комерційний банк « Приватбанк» відмовити .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Біловодський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення .

Суддя В.А.Карягіна

Біловодського райсуду

Луганської області