Рішення № 36931400, 08.01.2014, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/8016/13-ц

Провадження № 2/265/2984/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2014 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т. С.,

при секретарі Хайтуловій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

28 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання її втратившею право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі біржового контракту № 23687 від 11 грудня 1998 року. У вказаній квартирі зареєстрована з 02 липня 2010 року та фактично не проживає з цього часу її донька ОСОБА_2, оскільки остання проживає в Америці та повертатися до України не бажає. Її особистих речей у квартирі немає, комунальні платежі вона не здійснює. Просила позов задовольнити, визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, та надала пояснення аналогічні викладеним у позовні заяві. Просила позовні вимоги задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилася, в матеріалах справи мається Акт житлової організації ЖКП «Азовжитлокомплекс» про неможливість вручення судової повістки ОСОБА_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, оскільки остання за зазначеною адресою не проживає. У зв'язку з наведеним, суд розглядає справу у відсутності відповідачки на підставі доказів, які маються в матеріалах справи.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачці по справі ОСОБА_1 на підставі біржового контракту № 23687 від 11 грудня 1998 року, укладеного на Маріупольській універсальній товарній біржі, та зареєстрованого в БТІ міста Маріуполя 22 грудня 1998 року (а.с.а.с. 5,7).

З копії особистого рахунку вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 значаться зареєстрованими квартиронаймач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та її донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6).

З акту ЖКП «Азовжитлокомплекс» від 11 жовтня 2013 року вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2, яка з листопада 2011 року за даною адресою не проживає (а.с.8).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що позивачка проживає у АДРЕСА_1 одна, її донька - відповідачка по справі ніколи не проживала в зазначеній квартирі, вона вже тривалий час проживає в Америці та має свою родину. Особистих речей відповідачки в спірній квартирі немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України право члена сім'ї власника квартири, який не є її співвласником, на користування цим жилим приміщенням обумовлено наявністю сімейних відносин із власником і спільним із ним проживанням у цьому жилому приміщенні. Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником квартири або законом.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка прописала у належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 свою доньку - відповідачку по справі, яка не проживає в зазначеній квартирі понад рік, не використовує зазначене жиле приміщення за його призначенням, не сплачує комунальні платежі, а тому суд вважає, що вона може бути визнана такою, що втратила право користування жилою площею у спірній квартирі.

Аналізуючи вищевикладене суд приходе до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання до ОСОБА_2 втратившею право користування жилим приміщенням квартирі АДРЕСА_1.

Керуючись ст. ст. 88, 213-215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування жилою площею в квартирі АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.С. Адамова