Постанова № 36931015, 22.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2014 р. Справа № 805/17105/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спасової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області; Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 30.07.2013 року № 930,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач, ФО-П ОСОБА_1.) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області (надалі відповідач 1, УПФУ), в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу від 30.07.2013 року № 930. В обґрунтування позову зазначив, що з 19.08.2008 року він зареєстрований як фізична особа-підприємець. Крім того, з 05.04.2011 року він є пенсіонером за віком та отримує відповідну пенсію. 30.07.2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області була прийнята вимога № 930 про сплату недоїмки в розмірі 6312,99 грн., яку позивач вважає неправомірною та просить скасувати, оскільки відповідно до положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" він звільнений від сплати єдиного соціального внеску за себе. Вказував, що договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування ним не укладався. Отже, в силу положень закону він не зобов'язаний сплачувати за себе єдиний соціальний внесок. Посилаючись на викладене, позивач просив про задоволення позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі відповідач 2, Маріупольська ОДПІ)

У судове засідання по даній справі, призначене на 22 січня 2014 року сторони не з'явились. Про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином. До відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю.

Крім того, 20.01.2014 року до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надійшли заперечення управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області, в яких відповідач 1 зазначив, що згідно ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пенсіонери за віком звільнені від сплати за себе єдиного внеску. При цьому, умови призначення пенсії за віком встановлені ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Позивачем же була надана копія посвідчення НОМЕР_4 відповідно до якої ОСОБА_1 1960 року народження, вид пенсії - за віком. Оскільки ОСОБА_1 є отримувачем пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах, та враховуючи його вік, він є платником єдиного внеску, а тому на нього не розповсюджуються норми ч.4 ст.4 Закону України № 2464. Посилаючись на викладене, УПУФУ просило відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідач 2 в своєму клопотанні від 21.01.2014 року просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги № 930 від 30.07.2013 року відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрований як фізична особа-підприємець 19.08.2008 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, про що за номером 2 274 000 0000 020937 до ЄДРПОУ включені відповідні відомості. Зазначене підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_3. (а.с.11)

ОСОБА_1 є платником єдиного податку, що підтверджується Свідоцтвом Серії НОМЕР_2. (а.с.10)

Управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області була прийнята вимога від 30.07.2013 року №930 про сплату позивачем недоїмки в розмірі 6312,99 грн.

З розрахунку УПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області до вказаної вимоги вбачається, що недоїмка з єдиного соціального внеску у загальному розмірі 6312,99 грн. складається з сум, нарахованих позивачу за 2011 рік у сумі 4010,30 грн., та за червень - листопад (включно) 2012 року у розмірі 2302,69 грн.

Не погодившись з нарахуванням органом ПФУ недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Крім того, з пенсійного посвідчення НОМЕР_4, виданого 05.04.2011 року Пенсійним Фондом України встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія за віком. Термін дії - довічно. (а.с.13)

Зазначені обставини, встановлені судом, сторонами не оспорюються. Спір між ними виник внаслідок різного тлумачення та застосування положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якими пенсіонерів за віком звільнено від сплати єдиного соціального внеску.

При прийнятті рішення по даній справі суд виходить з наступних мотивів та керується такими положеннями законодавства.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464 - VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 4 Закону України № 2464 - VІ платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" №3609-VI від 07.07.2011р. статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Види державних пенсій, які призначаються за Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788, визначені ст.2 цього Закону.

Положення п. "а" ч.1 ст.2 Закону № 1788 свідчать про те, що трудові пенсії поділяються на такі види як пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років.

Системний аналіз положень ст.ст.12-18 Закону № 1788 свідчить, що законодавець розрізнив пенсії за віком в залежності від умов їх призначення, визначивши загальні умови призначення пенсії за віком (ст.12), пільгові умови призначення пенсії за віком (ст.13), а також особливі умови призначення цього виду пенсії окремим категоріям громадян (працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства тощо (ст.ст.14-18).

Згідно ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Аналізуючи Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який встановлює загальні види пенсійних виплат, Закон України "Про пенсійне забезпечення", яким призначаються державні пенсії, суд приходить до висновку, що законодавство встановлює і пільги, як в обчисленні стажу, так і в досягненні конкретного віку для окремих категорій громадян. Таким чином, вік і стаж роботи - це характерні ознаки пенсії за віком, однак умови призначення пенсій є різними, тоді як такий вид пенсії, як пенсія за віком є єдиним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 призначений такий вид пенсії як "пенсія за віком", незважаючи на пільговий характер умов її призначення, отже він є "пенсіонером за віком" і відповідно до ч.4 ст.4 Закону № 2464, з моменту набрання чинності цим Законом, підлягає звільненню від сплати єдиного внеску.

Зважаючи на викладене, прийнята управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області вимога від 30.07.2013 року № 930 є протиправною та підлягає скасуванню в частині визначення позивачу грошового зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску за період серпень - грудень 2011 року та за 2012 рік у загальній сумі 4000,92 грн., оскільки покладає на позивача зобов'язання, від виконання яких останній звільнений на підставі Закону № 2464.

Що стосується зобов'язання, визначеного за період січень-липень 2011 року у сумі 2312,07 грн., то суд вважає його правомірним, оскільки до внесення Законом України № 3609-VI від 07.07.2011р. до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вищенаведених змін, пенсіонери за віком, при здійсненні підприємницької діяльності, були платниками єдиного соціального внеску, а отже позивач зобов'язаний був його сплатити.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає частково обґрунтованими, а оскаржувану вимогу неправомірною лише в частині визначення позивачу недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 4000,92 грн. Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ч.3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір"під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 458,00 грн. (Сума, визначена у вимозі- 6312,99 грн. = 100%, то задоволені вимоги у сумі 4000,92грн.- 63,38%. Виходячи з того, що судовий збір за звернення до суду з цим позовом належить до сплати у розмірі 1720,50 грн., то пропорційно відхиленої частини вимог позивачем має бути сплачений судовий збір у розмірі 36,62 % від 1720,50 грн., що дорівнює 630,05 грн. Оскільки при звернення до суду позивач сплатив 172,05, то з нього підлягає стягненню 458,00 грн. (630,05-172,05) Відповідач у відповідностідо закону звільнений від сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7-12, 86, 94, 159-163,185-186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області; Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 30.07.2013 року № 930 - задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати вимогу від 30.07.2013 року № 930, прийняту управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області, в частині сплати ОСОБА_1 недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 4000,92 грн.

Вимогу управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області від 30.07.2013 року № 930 в частині сплати ОСОБА_1 недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 2312,07 грн. - залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету судовий збір у розмірі 458 (чотириста п'ятдесят вісім ) гривень 00 (нуль) копійок, які перерахувати за наступними платіжними реквізитами : Отримувач коштів - Держбюджет Калінінського району міста Донецька; р/р отримувача - 31217206784005; банк отримувача - ГУДКCУ у Донецькій області; МФО банку - 834016; ЄДРПОУ отримувача 38034015; Призначення платежу: "Судовий збір, Код 35099148, п.3.1".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті 22 січня 2014 року.

Суддя Спасова Н.В.