Постанова № 36930982, 30.01.2014, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2014 р. Справа №801/4326/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання - Золоткова Г.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - Шаров Ю.М., довіреність б/н від 18.04.2013 року;

від відповідача - Бекірова Д.П., довіреність від 11.11.2013 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Підприємства «Строммонтаж»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство «Строммонтаж» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим із вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2013 року №0001842208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 29177,00 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 28106,00 гривень та за штрафними санкціями 1071,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджетів усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів з питань взаємовідносин з ТОВ «Акведук-Сіті», ТОВ «БК Регіон-буд», ТОВ «Логістік-Крим», ТОВ «Комплектторг» за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року, якою встановлено заниження податку на прибуток за період, що перевірявся, всього в сумі 28106,00 гривень, внаслідок здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «БК Регіон-буд» з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат. На думку позивача, укладені угоди мали реальний характер, витрати сформовано на підставі належних чином оформлених податкових накладних, а висновок податкового органу є необґрунтованим і таким, що суперечить чинному законодавству.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні адміністративного позову, зазначив, що судово-економічною (бухгалтерською) експертизою підтвердилась необґрунтованість та неправомірність висновків акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 1835/228/24041647 від 26.03.2013 року.

Представник відповідача під час розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву та поясненнях, а також звернув увагу на той факт, що набрав чинності вирок Центрального районного суду м. Сімферополя від 05.06.2013 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які визнані винними у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України, у зв'язку із чим документи первинного податкового та бухгалтерського обліку отримані Підприємством «Строммонтаж» від контрагентів ТОВ «Акведук-Сіті», ТОВ «БК Регіон-буд», ТОВ «Логістік-Крим», ТОВ «Комплектторг» не можуть вважатись достовірними.

Заслухавши пояснення представника позивач та відповідача, дослідивши подані документи та матеріали справи, висновок судової експертизи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Підприємство «Строммонтаж» є юридичною особою, зареєстрованою 26.04.1996 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №439106 (а.с.119).

Підприємство «Строммонтаж» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 28.02.2011 року, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100325892 (а.с.122).

Таким чином, судом встановлено, що Підприємство «Строммонтаж» є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Судом встановлено, що у період з 21.03.2013 року по 26.03.2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у місті Сімферополі проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджетів усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів з питань взаємовідносин з ТОВ «Акведук-Сіті», ТОВ «БК Регіон-буд», ТОВ «Логістік-Крим», ТОВ «Комплектторг» за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року, якою встановлено заниження податку на прибуток за період, що перевірявся, всього в сумі 28106,00 гривень.

Зазначені порушення були встановлені внаслідок не підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій із контрагентом ТОВ «БК Регіон-буд». Реальність здійснення господарських операцій із зазначеним суб'єктом господарювання не підтверджена з посиланням на акт №1201/22-1/37081846 від 06.03.2013 року «Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Регіон-буд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 0.04.2010 року по 31.12.2011 року».

Результати документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства «Строммонтаж» знайшли своє відображення у Акті № 1835/228/24041647 від 26.03.2013 року (а.с. 12-29).

Згідно Акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

- пп.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, п.5.3.9. пп.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 року №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 28106 гривень, у тому числі по періодах: 4 квартал 2010 року в сумі 4281,00 гривень, 1 квартал 2011 року в сумі 23825,00 гривень.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 року №0001842208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 29177,00 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 28106,00 гривень та за штрафними санкціями 1071,00 гривень (а.с.31).

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток приватних підприємств є формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок угод з контрагентами, господарська діяльність яких на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Вирішуючи питання про законність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки судом встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як свідчать надані документи, між Підприємством «Строммонтаж» (Замовник) та ТОВ «БК Регіон-буд» (Підрядник) укладені наступні договори на обстеження (ревізії) антено-щоглових споруд:

- договір на надання послуг від 29.12.2010 року, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт з обстеження АЩС. Загальна вартість робіт за даним договором складає 14270,00 гривень, окрім того ПДВ 20% - 2854,00 гривень, всього з врахуванням ПДВ - 17124,00 (п.2.1 Договору);

- договір на надання послуг від 18.01.2011 року, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт з обстеження АЩС. Загальна вартість робіт за даним договором складає 16217,50 гривень, окрім того ПДВ 20% - 3243,50 гривень, всього з врахуванням ПДВ - 19461,00 (п.2.1 Договору);

- договір на надання послуг від 19.01.2011 року, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт з обстеження АЩС. Загальна вартість робіт за даним договором складає 38000,00 гривень, окрім того ПДВ 20% - 7600,00 гривень, всього з врахуванням ПДВ - 45600,00 (п.2.1 Договору);

- договір на надання послуг від 20.01.2011 року, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт з обстеження АЩС. Загальна вартість робіт за даним договором складає 25200,00 гривень, окрім того ПДВ 20% - 5040,00 гривень, всього з врахуванням ПДВ - 30240,00 (п.2.1 Договору).

Вказані договори містять однотипні умови щодо порядку передачі Підрядником Замовнику виконаних робіт (послуг) та розрахунків за них, а саме:

- Підрядник зобов'язаний передати Замовнику виконані роботи за договором за актом приймання-здачі робіт (п.3.2 договорів);

- кінцевий розрахунок проводиться на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт протягом 10-ти днів з моменту його підписання (п.2.2 договорів).

На підтвердження реальності виконання робіт з обстеження антенно-щоглових споруд загальною вартістю 112425,00 гривень, в т.ч. ПДВ 18737,50 гривень позивачем представлені двосторонні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

- №ОУ-457 від 29.12.2010 року про надання послуг з технічного опосвідчення АЩС вартістю 17124,00 гривен, в т.ч. ПДВ 2854,00 гривень (за договором від 29.12.2010 року);

- №ОУ-15 від 19.01.2011 року про виконання робіт з обстеження АМС вартістю 19461,00 гривен, в т.ч. ПДВ 3243,50 гривень (за договором від 18.01.2011 року);

- №ОУ-37 від 19.01.2011 року про виконання робіт з обстеження АМС вартістю 45600,00 гривен, в т.ч. ПДВ 7600 гривень (за договором від 19.01.2011 року);

- №ОУ-39 від 20.01.2011 року про виконання робіт з обстеження АМС вартістю 30240,00 гривен, в т.ч. ПДВ 5040,00 гривень (за договором від 20.01.2011 року).

Крім того, в матеріалах справи наявні платіжні доручення, надані позивачем на підтвердження оплати вказаних робіт (послуг) в сумі 112425,00 гривень з ПДВ, а саме:

- платіжне доручення №2628 від 29.12.2010 року на суму 17124,00 гривень, в т.ч. ПДВ 2854,00 гривень;

- платіжне доручення №68 від 19.01.2011 року на суму 19461,00 гривен, в т.ч. ПДВ 3243,50 гривень;

- платіжне доручення №67 від 19.01.2011 року на суму 45600,00 гривен, в т.ч. ПДВ 7600 гривень;

- платіжне доручення №82 від 20.01.2011 року на суму 30240,00 гривен, в т.ч. ПДВ 5040,00 гривень.

Разом із тим, перевіркою встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 28106 гривень.

Відповідачем до матеріалів справи долучено вирок Центрального районного суду м. Сімферополя від 05.06.2013 року по справі за кримінальним провадженням №4201310000000120 відносно гр. ОСОБА_3, гр.. ОСОБА_4, яких притягнуто до кримінальної відповідальності по ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України. Вирок набрав чинності 08.07.2013 року (а.с.211-215).

У вироку зазначається , що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в період з квітня 2010 року по вересень 2011 року організували підписання ОСОБА_5 фіктивних господарських договорів з суб'єктами господарювання - контрагентами та видаткових накладних про поставки товарів, надання послуг та виконання робіт, які фактично ТОВ «Будівельна компанія «Регіон-Буд» і ТОВ «Акведук-Сіті» не виконували, зокрема договори від 29.12.2010 року, 18.01.2011 року, 19.01.2011 року, 20.01.2011 року, укладені між підприємством «Стоммонтаж» та ТОВ «БК «Регіон-Буд» щодо виконання комплексу робіт з обстеження АМС; акт здачі прийняття послуг №ОУ-457 від 29.12.2010 року між підприємством «Стоммонтаж» та ТОВ «БК «Регіон-Буд» щодо виконання підприємству «Стоммонтаж» технічного огляду АМС; акт здачі прийняття послуг №ОУ-15 від 19.01.2011 року між підприємством «Стоммонтаж» та ТОВ «БК «Регіон-Буд» щодо виконання підприємству «Стоммонтаж» технічного огляду АМС; акт здачі прийняття послуг №ОУ-37 від 19.01.2011 року між підприємством «Стоммонтаж» та ТОВ «БК «Регіон-Буд» щодо виконання підприємству «Стоммонтаж» технічного огляду АМС; акт здачі прийняття послуг №ОУ-39 від 19.01.2011 року між підприємством «Стоммонтаж» та ТОВ «БК «Регіон-Буд» щодо виконання підприємству «Стоммонтаж» технічного огляду АМС (в акті стоїть дата 201.01.2011 року).

Центральним районним судом м. Сімферополя по зазначеній справі встановлено, що вказані дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 призвели до заниження податку на прибуток з боку Підприємства «Строммонтаж» у сумі 28106 гривень.

Суд вважає, що представлені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: №ОУ-457 від 29.12.2010 року, №ОУ-15 від 19.01.2011 року, №ОУ-37 від 19.01.2011 року, №ОУ-39 від 20.01.2011 року, платіжні доручення №2628 від 29.12.2010 року, №68 від 19.01.2011 року, №67 від 19.01.2011 року, №82 від 20.01.2011 року, не підтверджують факт виконання робіт з обстеження антенно-щоглових споруд, оскільки вироком Центрального районного суду м. Сімферополя від 05.06.2013 року встановлена фіктивність господарської операції між Підприємством «Стоммонтаж» та ТОВ "БК "Регіон-Буд" по договорам від 29.12.2010 року, 18.01.2011 року, 19.01.2011 року, 20.01.2011 року, а також фіктивність первинних документів. У зв'язку з викладеним, не підтверджується факт реальності господарської операції по договорам від 29.12.2010 року, 18.01.2011 року, 19.01.2011 року, 20.01.2011 року, укладеним між позивачем та ТОВ "БК "Регіон-Буд".

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 72 встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою

Таким чином, враховуючи зазначені обставини, відсутність належних доказів щодо реальності господарських операцій, суд вважає, що виконання робіт з обстеження антенно-щоглових споруд за договорами від 29.12.2010 року, 18.01.2011 року, 19.01.2011 року, 20.01.2011 року, укладеним між позивачем та ТОВ "БК "Регіон-Буд", фактично не відбулось.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п.135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8. ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, віднесення сум до витрат відповідного звітного періоду можливо здійснити лише у разі підтвердження фактичного здійснення таких витрат на придбання певного товару, оплату послуг належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.

Ознакою останньої є рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи на підтвердження правомірності формування спірної суми валових витрат, які досліджені відповідачем при перевірці, суд вважає обґрунтованим їх неприйняття відповідачем до уваги та зменшення за ними валових витрат, оскільки, за наведеними вище висновками господарські операції не відбулись. Представлений вирок Центрального районного суду підтверджує фіктивність та безтоварність спірних господарських операцій.

Судом під час розгляду справи ухвалою від 13.06.2013 року було призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр судових експертиз". Згідно з висновком №70/13 судово-економічної експертизи від 15.11.2013 року (а.с.156-177) висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 1835/228/24041647 від 26.03.2013 року про заниження податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2010 року та 1 квартал 2011 року на 28106,00 гривень, у тому числі 4281,00 гривень за 4 квартал 2010 року, 23825,00 гривень за 1 квартал 2011 року документами бухгалтерського та податкового обліку, звітністю, а також документами економічної діяльності Підприємства «Строммонтаж» у повному обсязі не підтверджується.

Експерт у зазначеному висновку №70/13 судово-економічної експертизи від 15.11.2013 року також робить висновок про те, що товари, роботи (послуги) отримані Підприємством «Строммонтаж» від ТОВ "БК "Регіон-Буд" використовувались Підприємством «Строммонтаж» у господарський діяльності підприємства.

Такого висновку експерт дійшов посилаючись на первинні бухгалтерські та податкові документами Підприємства «Строммонтаж», а саме: договори, акти здачі-приймання субпідрядних робіт (послуг) та акти приймання-передачі робіт (послуг) основному замовнику, додатки до вказаних актів.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справи, і як наслідок - постановленню законного і обґрунтованого судового рішення. Однак, при цьому суд не може розглядати висновок експерта як доказ, який має перевагу над іншими доказами по справі, без належної їх перевірки й оцінки.

Так, оцінивши в порядку ст. 86 КАС України №70/13 судово-економічної експертизи від 15.11.2013 року, суд не погоджується з ним, оскільки за умов підтвердження фіктивності та безтоварності спірних господарських операцій відсутня можливість надання юридичної сили та доказовості відповідним первинним документам.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини, відсутність належних доказів щодо реальності господарських операцій, суд вважає що виконання робіт за укладеними з контрагентом договорами, фактично не відбулось.

Під час розгляду справи суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного представленого суду доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, не встановив підстав скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2013 року №0001842208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 29177,00 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 28106,00 гривень та за штрафними санкціями 1071,00 гривень.

З вищевказаного вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 року №0001842208 відповідає вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовій збір не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 30.01.2014 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 31.01.2014 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.