Рішення № 36929732, 14.01.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2014 р.Справа № 922/5008/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом приватного підприємства "СЕБ-Фармація", м. Київ, до приватного підприємства "Фармацевтична компанія "Фармконтракт", м. Харків, про стягнення 52391,85 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП "СЕБ-Фармація", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ПП "Фармацевтична компанія "Фармконтракт", про стягнення заборгованості за договором № 742/10 від 30.09.2013р. у сумі 52391,85 грн., в т.ч. основна заборгованість - 45123,94 грн., пеня - 549,06 грн., 3% річних - 134,00 грн., по видатковій накладній № 10975 від 24.10.2012р. Позивач також просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В слуханні справи 25.12.2013р. оголошена перерва до 14.01.2014р. о 12:30 год.

Представник позивача в судове засідання 14.01.2014р. не з'явився, від позивача через канцелярію суду 13.01.2014р. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні 25.12.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив додатково стягнути з відповідача судові витрати, а саме витрати на відрядження представника до суду в сумі 1117,84 грн.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача.

Відповідач у судове засідання 25.12.2013р. не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений ухвалою суду, отримання якої підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Від представника відповідача через канцелярію суду 13.12.2013р. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника в судове засідання, необхідністю підготовки витребуваних судом документів та врегулювання спірних питань з позивачем.

Суд зазначає, що відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду про порушення провадження у даній справі та призначення справи до розгляду на 25.12.2013р. отримана відповідачем за поштовою адресою 09.12.2013р., а за місцем реєстрації 12.12.2013р., отже у відповідача було достатньо часу для підготовки відзиву на позов, а також проведення перемов з позивачем. Однак, у судовому засіданні 25.12.2013р. представник позивача повідомив про те, що ніяких перемов не було, проти клопотання про відкладення розгляду справи заперечував, вважав, що подання такого клопотання свідчить про намір відповідача затягнути розгляд справи. суд також зазначає, що до клопотання не додано ніяких доказів, які підтверджують поважність причин неявки представника в судове засідання.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідачем не доведено поважність причини неявки представника в судове засідання, при цьому судом враховано, що згідно ч. 1 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Суду не надано пояснень щодо причин неприбуття в судове засідання інших представників, яким відповідачем можуть бути видані довіреності із відповідними повноваженнями.

Суд також зазначає, що згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Таким чином, відповідач, передбаченими ст. 22 ГПК України правами не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі документів відповідно до ст. 75 ГПК України,

Про оголошену в судовому засіданні 25.12.2013р. перерву відповідач був повідомлений листом суду.

Вислухавши представника позивача в судовому засіданні 25.12.2013р., дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

30.09.2010р. між ПП "СЕБ-Фармація" (продавець, позивач) та ПП "Фармацевтична компанія "Фармконтракт" (покупець, відповідач) укладений договір № 742/10, відповідно до умов якого (з урахуванням узгодженого протоколу розбіжностей) позивач зобов'язався поставити лікарські засоби, а відповідач, відповідно, зобов'язався прийняти їх та оплатити у строк, встановлений даним договором. Товар (продукція) поставляється згідно накладних, кожна з яких є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору продавець передає товар покупцю за цінами, передбаченими в накладних.

Відповідно до 5.2. Договору в редакції згідно протоколу розбіжностей оплата за одержану партію товару здійснюється у строк 30 днів з дня її отримання.

На виконання умов Договору позивачем на адресу відповідача поставлений товар за видатковими накладними № 9207 від 02.10.2013 р., № 9208 від 02.10.2013 р., № 9875 від 14.10.2013 р., № 10223 від 22.10.2013 р., № 10225 від 22.10.2013 р. на загальну суму 47123,94 грн.

Як зазначає позивач, отриманий товар оплачений відповідачем частково лише в сумі 2000,00 грн., у зв'язку з чим станом на 28.11.2013 року за відповідачем рахується заборгованість у сумі 45123,94 грн.

Крім того позивачем поставлений товар за видатковою накладною № 10975 від 24.10.2012 року на суму 9288,00 грн. Як зазначає позивач, по даній накладній між сторонами зроблений взаємозалік на суму 2703,15 грн., решта суми 6584,85 грн. відповідачем не оплачена, товар не повертався, у зв'язку з чим заборгованість по даній накладній складає 6584,85 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача за отриманій від позивача товар складає 51708,79 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 51708,79 грн.

Згідно з п. 7.1 Договору в редакції протоколу розбіжностей покупець у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені складає 549,06 грн.

Суд зазначає, що наданий розрахунок не відповідає умовам договору, оскільки позивачем невірно встановлена дата виконання відповідачем своїх зобов'язань, так згідно протоколу розбіжностей, який погоджений позивачем, пункт 5.2 Договору викладений у редакції, що запропонована ПП "ФК "Фармконтракт", а саме оплата за одержану партію товару здійснюється у строк 30 днів з дня її отримання, а позивачем здійснено нарахування з дати, яка визначена в видатковій накладній.

Таким чином по накладним від 02.10.2013р. (сума заборгованості 27697,43 грн.) останній строк оплати товару - 01.11.2013р., період нарахування пені з 02.11.2013р. по 28.11.2013р.; по накладній від 14.10.2013р. (сума заборгованості 8860,06 грн.) останній строк оплати товару - 13.11.2013р., період нарахування пені з 14.11.2013р. по 28.11.2013р.; по накладним від 22.10.2013р. (сума заборгованості 8566,45 грн.) останній строк оплати товару - 21.11.2013р., період нарахування пені з 22.11.2013р. по 28.11.2013р.

З урахуванням викладеного вірним є нарахування та стягнення з відповідача пені в сумі 335,05 грн., в стягненні решти суми пені суд відмовляє як необґрунтовано нарахована.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок 3% річних, відповідно до якого нараховані річні складають 134,00 грн.

Суд зазначає, що наданий розрахунок не відповідає умовам договору, оскільки позивачем невірно встановлена дата виконання відповідачем своїх зобов'язань з наведених вище підстав.

З урахуванням зробленого судом перерахунку 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача складають 77,32 грн., в стягненні решти суми 3% річних суд відмовляє як необґрунтовано нараховані.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати щодо сплати судового збору в сумі 1720,50 грн. повністю покладаються на відповідача, оскільки саме з його вини справу було доведено до суду.

Крім витрат по сплаті судового збору, позивач просить стягнути з відповідача витрати на відрядження представника в судове засідання 25.12.2013р. у сумі 1117,84 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати на прибуття представника позивача до суду є такими, що пов'язані з розглядом справи.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем надані копії посвідчення на відрядження, квитків на залізничний транспорт, звіту про використання коштів, виданих на відрядження.

Так, згідно наказу позивача № 496 від 24.12.2013р. Рубанова І.О. направлено у відрядження до м. Харкова, до господарського суду Харківської області на 3 доби з 24.12.2013р. по 26.12.2013р. Відповідно до посвідчення на відрядження Рубанов І.О. вибув з м. Києва 24.12.2013р., прибув до м. Харкова та вибув з м. Харкова 25.12.2013р., дата прибуття до м. Києва не проставлена.

Згідно проїзного документу (квитка) АВ № 293962 Рубанов І. вибув з м. Києва 24.12.2013р. о 22.23 год., прибув у м. Харків 25.12.2013р. о 06:46 год., вартість квитка - 203,04 грн.

Згідно проїзного документу (квитка) АВ № 293963 Рубанов І. вибув з м. Харкова 25.12.2013р. о 18:43 год., прибув до м. Києва 25.12.2013р. о 23:21 год., вартість квитка - 284,80 грн.

Згідно звіту про використання коштів, виданих на відрядження, Рубановим І. використані кошти на придбання квитків у зазначених сумах та 630,00 грн. добових.

Суд зазначає, що згідно п.8 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 N 59 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.03.2011 N 362 із змінами та доповненнями) днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і пізніше - наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

Таким чином, судом встановлено, що Рубанов І. прибув з відрядження 25.12.2013р., а отже нарахування та вимога стягнення з відповідача добових за 26.12.2013р. у сумі 210,00 грн. є необґрунтованою.

Нормативно та документально позивачем підтверджені витрати на відрядження у сумі 907,84 грн.

Згідно положень ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на відрядження в сумі 903,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Фармацевтична компанія "Фармконтракт" (місце реєстрації : 61146, м. Харків, вул. Блюхера, буд.25, корп. А, кв.83, фактична адреса: 61033, м. Харків, Вологодський в'їзд, буд.6, к.211, р/р 26006300001497 в АТ "ЗЛАТОБАНК" МФО 380612, код 34630180) на користь приватного підприємства "СЕБ-Фармація" (місце реєстрації : 01010, м. Київ, вул. Аістова, буд.5, кв.65, поштова адреса : 02090, м. Київ, вул. Бутлерова,2, р/р 2600701284705 в "Укрексімбанк" м. Києва, МФО 322313, код 21577761) основну заборгованість у сумі 57708,79 грн., пеню в сумі 335,05 грн., 3% річних у сумі 77,32 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн., витрати на відрядження працівника до суду в сумі 903,30 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 20.01.2014 р.

Суддя Яризько В.О.