Рішення № 36928652, 09.01.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.01.2014 Справа № 920/2079/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"в особі Сумської

філії Публічного акціонерного товариства "Укретлеком", м. Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Ті Технолоджі», м. Охтирка

про стягнення 34 297 грн. 97 коп.

СУДДЯ МИРОПОЛЬСЬКИЙ С.О.

Представники сторін:

Від позивача: Лобода Л.Г.

Від відповідача: не з'явився

При секретарі судового засідання Шаповал С.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 34 297 грн. 97 коп. за телекомунікаційні послуги.

Відповідач відзиву не подав.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем у даній справі було укладено договір № 598302/12-329 від 12.07.2012 р. про надання телекомунікаційних послуг.

Згідно умов даного договору та на підставі ст. 33, 36 Закону України «Про телекомунікації», п.п. 32, 40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. № 720, п.п. 36, 37 Правил користування проводним мовленням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.1997р. № 484 - відповідач (абонент) зобов'язаний здійснювати своєчасні послуги електрозв'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Договір є підставою виникнення господарського зобов'язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт того, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання по вищезазначеним договорам повністю підтверджується матеріалами справи.

Проте, відповідач в порушення умов договору не виконував свої зобов'язання належним чином, а саме: не повністю сплачував вартість наданих йому послуг, в зв'язку з чим, його заборгованість станом на день подання позову склала 33 697 грн. 30 коп.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

На підставі пункту 5.2 договору відповідачу нарахована пеня в сумі 198 грн. 20 коп.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені договором та чинним законодавством, тому позовні вимоги в зазначеній частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору позивач нарахував відповідачу інфляційні збитки та відсотки за користування коштами, що відповідно до розрахунку заборгованості складає: 138 грн. 19 коп. інфляційних збитків, 264 грн. 28 коп. - 3% річних від простроченої суми.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Стаття 536 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюються договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних збитків, 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 33-34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Ті Технолоджі» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Леніна, 200, код 38103277) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії (40030, м. Суми, вул. Іллінська, 2, код 23825401) 34 297 грн. 97 коп. боргу за телекомунікаційні послуги, а також 1720,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ на виконання рішення суду.

Повне рішення складене 11.01.2014

Суддя С.О. Миропольський