Ухвала суду № 36928646, 29.01.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.01.2014 Справа № 920/300/13-г

Господарський суд Сумської області у складі судді Зайцевої І.В., при секретарі судового засідання Буренко Я. В., розглянувши скаргу фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 б/н від 26.12.2013 року на постанову начальника Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 06.11.2013 року по справі № 920/300/13-г за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми, до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Суми про стягнення 112 833 грн. 80 коп.;

Представники сторін:

Від позивача - представник ОСОБА_3 (довіреність від 04.03.2013 року);

Від відповідача - не з'явився;

Від ВДВС - представник Товстий В.В. (довіреність № 328 від 20.01.2014 року);

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.05.2013 року по справі № 920/300/13-г у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року по справі № 920/300/13-г апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено, рішення господарського суду Сумської області від 16.05.2013 у справі № 920/300/13-г скасовано та прийняти нове рішення, яким позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 112835,30 грн. боргу, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2256,68 грн. та 1128,34 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

04.09.2013 року на примусове виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року по справі № 920/300/13-г було видано відповідний судовий наказ.

23.10.2013 року постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року по справі № 920/300/13-г залишено без змін.

09.01.2014 року до суду надійшла скарга фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 б/н від 26.12.2013 року на постанову начальника Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 06.11.2013 року, в якій скаржник просить суд: 1) відновити строк для подання скарги на постанову начальника Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Пятниці С.М. від 06.11.2013 року; 2) скасувати постанову начальника Відділу державної виконавчої служби Сумського міськуправління юстиції Пятниці С.М. від 06.11.2013 року в частині скасування акту опису й арешту майна від 06.09.2013 року, зняття арешту з описаного майна, що належить іншим особам, зобов'язання винести відповідну постанову про звільнення описаного майна згідно акту опису й арешту майна від 06.09.2013, 3) визнати незаконними дії начальника Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Пятниці С.М. по не направленню постанови від 06.11.2013 року стягувачу наступного дня після винесення

Представник позивача (заявник) підтримує вимоги, викладені в скарзі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, але надіслав заперечення на скаргу б/н б/д (вх. № 1324), в якому зазначив, що постанова начальника державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 06.11.2013 року є законною та обґрунтованою. Також відповідач просить суд відмовити в задоволенні скарги.

Представник ВДВС Сумського міського управління юстиції просить суд відмовити у задоволенні скарги. 29.01.2014 року представник ВДВС подав клопотання, в якому просить суд долучити до матеріалів справи копії договорів комісії та накладні.

В обґрунтування поданої скарги заявник посилається на те, що 05.09.2013 року державним виконавцем державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Литвиненко А.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.09.2013 року ВП № 39661139 та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у відповідності до ст. 25, 57 Закону України «Про виконавче провадження». На виконання ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою позивача, за адресою здійснення відповідачем господарської діяльності державним виконавцем було описано майно, про що складено акт опису й арешту майна від 06.09.2013 року. Постановою начальника Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Пяниці С.М. від 06.11.2013 року, цей акт було скасовано. Постанову було надіслано стягувачу лише 4.12.2013 року, а отримано 17.12.2013 року. Вищезазначеною постановою від 06.09.2013 року було: скасовано акт опису и арешту майна від 06.09.2013 року; знято арешт з описаного майна, що належить іншим особам; зобов'язано винести відповідну постанову про звільнення описаного майна згідно акту опису й арешту майна від 06.09.2013 року. Також в порушення ч. 3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», начальником ВДВС Сумського міського управління юстиції копія постанови від 06.11.2013 року не була направлена стягувачу наступного дня після її винесення. Фактично постанову було надіслано через місяць - 04.12.2013 року. В мотивувальній частині постанови відповідач зазначає, що на оскаржуване майно накладено арешт з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: не дотримано черговість стягнення, не надано термін для самостійного виконання, не направлено лист-повідомлення про призначення виконавчих дій, державним виконавцем не пересвідчившись про власника майна, здійснено опис оскаржуваного майна, не належного боржникові, боржнику не надано право запропонувати ті види майна чи предмети, на які потрібно в першу чергу звернути стягнення. Щодо черговості стягнення, позивач зазначає, що стягнення за даним виконавчим провадженням досі не проведено, а відтак черговість не порушена, оскільки дії по опису майна були здійснені з метою забезпечення реального виконання рішення, оскільки боржником було повідомлено державного виконавця під час проведення опису, що іншого майна в неї немає. Також в постанові про відкриття виконавчого провадження від 05.09.2013 року боржникові надано 7-миденний строк для добровільного виконання рішення, при цьому здійснення опису частини майна, належного боржникові, ніяким чином не впливало на добровільне виконання рішення. Також, як зазначає скаржник, в матеріалах виконавчого провадження ВП №39661139 відсутні будь-які належні докази того, що описане майно перебуває у власності третіх осіб. Стосовно ненадання боржнику права запропонувати ті види майна чи предмети, на які потрібно в першу чергу звернути стягнення, то таке право боржником не було використане, інше майно не було запропоновано, про що свідчить відсутність в акті опису і арешту з боку боржника зауваження про те, що до акту не включено інше запропоноване відповідачем майно. Відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції подано клопотання, в якому державний виконавець просить суд відмовити у розгляді скарги, в зв'язку з тим, що дана скарга підлягає розгляду Сумським окружним адміністративним судом. Це клопотання задоволенню не підлягає, оскільки скарга розглядається відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Представник ВДВС Сумського міського управління юстиції подав заперечення № 53-327 від 20.01.2014 року, в яких зазначив, що 05.09.2013 на підставі ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Цього ж дня винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 06.09.2013 року від представника стягувача надійшла зава про здійснення опису рухомого майна за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. Цього ж дня державним виконавцем, здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1. Боржникові особисто вручено постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.09.2013 року та здійснено опис та арешт майна про що складено акт опису й арешту майна від 06.09.2013 року. Під час опису й арешту майна державному виконавцеві було повідомлено, що майно не належить боржникові ФОП ОСОБА_2, а також повідомлялося, що державному виконавцеві будуть надані копії підтверджуючих документів стосовно того, що дане майно належить іншій особі, про що відображено в акті опису й арешту майна від 06.09.2013року. 30.09.2013 від ФОП ОСОБА_8 надійшла заява, в якій останній повідомив, що описане майно згідно акту опису й арешту майна від 06.09.2013 не належить боржникові ФОП ОСОБА_2 та надав підтверджуючі документи на право власності на описане майно. В зв'язку з чим ФОП ОСОБА_8 просить зняти арешт з описаного майна. 30.10.2013 від боржника надійшла заява про зняття арешту з описаного майна, оскільки дії державного виконавця Литвиненка А. О. були неправомірними та незаконними, а акти складено безпідставно оскільки описане майно не належить ОСОБА_2 06.11.2013 року постановою начальника Відділу ДВС Сумського міського управління юстиції здійснено перевірку даного виконавчого провадження та постановлено: скасувати акт опису й арешту майна від 06.09.2013 року; зняти арешт з описаного майна, що належить іншим особам; винести відповідну постанову про звільнення описаного майна. Згідно акту опису й арешту майна від 06.09.2013; винести постанову про виправлення описки у відповідності до вимог чинного законодавства; зобов'язано державного виконавця винести постанову про виправлення описки у виконавчому провадженні № 39661139; зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії із дотриманням вимог чинного законодавства. В зв'язку з вищевикладеним представник ВДВС просить суд відмовити в задоволені скарги за необґрунтованістю.

При розгляді матеріалів справи, зокрема тих, що надані учасникам процесу для долучення до матеріалів скарги і заперечень до неї, й тих, що знаходяться в матеріалах виконавчого провадження і які надавались суду до огляду, суд встановив, що в оскаржуваній постанові від 06.11.2013 року, дійсно безпідставно зазначено, що боржнику не надано термін для самостійного виконання. Що стосується інших висновків начальника Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, вони ґрунтуються на матеріалах виконавчого провадження.

Так, державним виконавцем не дотримано вимогу ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки опис майна здійснено, про що складено акт опису й арешту майна, хоча відповідно до чинного законодавства необхідно було винести лише постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження. Крім того державним виконавцем станом на 06.09.2013 не дотримано черговість стягнення, не перевірено наявність коштів (інших цінностей) боржника. Як вбачається з ч. 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звергається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та в іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках, вкладах, в касі боржника, у банках та інших фінансових установах. Частиною 5 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі відсутності боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, звертає стягнення на належне інше майно боржника.

Державний виконавець Литвиненко А. О. не з'ясував наявність коштів та інших цінностей боржника, а звернув стягнення на рухоме майно, що не належить боржникові. Під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 39661139 з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області № 920/300/13-г від 04.09.2013 про стягнення з відповідача на користь позивача 112 835,30 грн. боргу, витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2256,68 грн. та 1128,34 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги, державним виконавцем невірно зазначено дату видачі виконавчого документа.

Державним виконавцем, в порушення вищевказаних вимог закону під час проведення виконавчих дій власноруч (ручкою) в постановах (документах виконавчого провадження дописано та виправлено допущені ним помилки, хоча відповідно до вимог чинного законодавства необхідно було винести постанову про виправлення описки (помилки).

У відповідності до ст. 8, ч. 3 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Крім того, державним виконавцем не було встановлено власника майна, здійснено опис майна, яке належить іншим особам (комітентам), а саме: ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, чим порушено статтю 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона комісіонер зобов'язується за дорученням другої сторони комітента за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. У відповідності до вимог статті 1018 Цивільного кодексу України право власності комітента на майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента, тобто описане майно, не належить боржникові. Власниками майна являються (комітенти): ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, що підтверджується відповідними договорами комісії, актами приймання - передачі, та накладними.

Як вбачається з ч. 3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до ст. 83 вищезазначеного закону, начальник відділу, якому підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця здійснити виконавчі дії в порядку встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, акт опису й арешту майна скасовано правомірно.

Разом з тим, при розгляді справи встановлено, що дійсно, постанова від 06.11.2013 року направлена виконавчою службою несвоєчасно, а при її прийнятті було безпідставно зазначено, що боржнику не надавався термін для самостійного виконання. Також з матеріалів виконавчого провадження, досліджених в судовому засіданні, вбачається, що не отримувалась державним виконавцем інформація про наявність чи відсутність грошових коштів на банківських рахунках боржника (відповідача).

На підставі викладеного, керуючись 80, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 б/н від 26.12.2013 року на постанову начальника Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 06.11.2013 року по справі № 920/ 300/13-г задовольнити частково.

2. Визнати незаконними дії начальника Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Пятниці С.М по несвоєчасному направленню постанови від 06.11.2013 року.

3. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції вчинити виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

4. В іншій частині вимог викладених в скарзі - відмовити.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя І.В. Зайцева