Рішення № 36928419, 28.01.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.01.14р. Справа № 904/9435/13

За позовом Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Комунальне житлово - експлуатаційне підприємство "Південне" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 12 048 грн. 23 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Секретар судового засідання Мартиненко І.Ю.

Представники:

від позивача: Євстигнєєв А.О. - представник, довіреність № 10/3-145 від 30.12.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати у сумі 8 078 грн. 82 коп. та пені у сумі 3 969 грн. 41 коп., Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Комунальне житлово - експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ. Також, Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму судового збору у розмірі 1 720 грн. 50 коп..

Ухвалою господарського суду від 05.12.2013 року порушено провадження у справі № 904/9435/13 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 30.12.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 30.12.2013 року розгляд справи відкладено на 13.01.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 13.01.2014 року розгляд справи відкладено на 27.01.2014 року.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судові засідання не з'являвся, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться поштовий конверт з ухвалою господарського суду (а.с.38), який направлявся на адресу Відповідача.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18).

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.01.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.15.2008 року між Управління комітетом комунальної власності міської ради (далі- Орендодавець), правонаступником якого є Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (далі - Позивач), та Фізичною особою - підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач/Орендар) був укладений договір оренди № 586-УКВ/08 згідно з яким орендодавець передавав, а орендар приймав в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 160,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на другому поверсі двоповерхового будинку, що перебуває на балансі Комунальне житлово - експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради (далі - Третя особа).

Згідно з Актом приймання - передачі від 05.12.2008 року (а. с. 22) в оренду Відповідачу передано, за вказаним вище договором, нежитлове приміщення загальною площею 160,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на другому поверсі двоповерхового будинку.

Згідно п. 2.2. Договору Орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі об'єкта оренди.

Відповідно п. 2.3. Договору, передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю з незалежною оцінкою проведеною станом на 30.09.2008 року на підставі акта приймання - передачі об'єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, Орендодавцем та Орендарем.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою, при цьому орендна ставка за використання комунального нерухомого майна, встановлена згідно з протоколом 33 від 02.12.2008 року засідання комісії з проведення конкурсів на право оренди об'єктів нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

Як зазначено в п. 3.2. Договору, розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 3 406,34 гривень без ПДВ/базова за листопад місяць 2008 рік/. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується Орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди коригується на індекс інфляції, починаючи з грудня місяця 2008 року. У платіжному дорученні обов'язково зазначити, номер договору оренди, дату укладення та назву орендаря.

В п. 3.3. Договору зазначено про те, що за користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50 % від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управліннями державного казначейства за місцем реєстрації Орнедаря, як платника податків та зборів, в районних податкових інспекціях м. Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401 у розмірі 1 703,17 грн.;

- 50 % від загальної суми орендної плати у розмірі 1 703,17 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п.3.4. Договору).

Відповідно до п. 3.5. Договору орендна плата сплачується Орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності відповідача. Орендна плата сплачується відповідачем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням штрафних санкцій, у співвідношенні, визначеному п. 3.3 цього договору (п. 3.8. Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору Орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.

Орендодавець зобов'язаний: передати Орендарю в оренду об'єкт оренди згідно з цим договором за актом приймання-передачі, який складається між третьою особою, орендодавцем та відповідачем і підписується одночасно з укладанням Договору (п. 8.1 Договору.); здійснювати контроль за своєчасним і повним надходженням платежів до бюджету за оренду нерухомого майна (п. 7.1 Договору.).

Згідно п. 9.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору та чинним законодавством України.

Як зазначено в 9.2. Договору, за несвоєчасну сплату суми орендної плати відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п. 3.3 цього договору.

Цей Договір діє з 05.12.2008 року по 20.11.2011 року включно (п. 10.1. Договору).

В п. 10.3. Договору зазначено про те, що у разі відсутності протягом одного місяця заяви від відповідача про переукладення договору оренди на новий термін після отримання листа від орендодавця про закінчення терміну дії договору договір оренди, договір вважається припиненим з наслідками, передбаченими п. 5.5 цього договору.

Згідно з п. 12.5. Договору у випадку припинення дії даного договору орендна плата сплачується відповідачем до дати фактичного повернення об'єкта оренди за актом приймання-передачі.

Позивач звертає увагу суду на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2010 року по справі № 11/115-10 (а.с.57-59) було розірвано Договір оренди нерухомого майна. Також, даним рішенням було зобов'язано Відповідача звільнити нежитлове приміщення.

Як зазначає у позовній заяві Позивач, станом на 30.08.2013 року у Відповідача залишилась заборгованість по орендній платі до міського бюджету за користування орендованим майном та пеня.

Згідно наданих Позивачем розрахунку (а. с. 11) заборгованості Відповідача з орендної плати складає 8 078 грн. 82 коп..

В свою чергу, Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, Відповідач обставин, наведених Позивачем у позовній заяві, не спростував.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В ст. 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

На спірні правовідносини, враховуючи, що предметом оренди є комунальне майно, розповсюджується також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

В ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначено про те, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як зазначено в ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та умови укладеного Договору, господарський суд вважає, що вимоги Позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 8 078 грн. 82 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви Позивач просить суд стягнути суму пені у розмірі 3 969 грн. 41 коп. При розгляді справи Позивачем надано розрахунок пені (а.с.61), за яким Позивач нарахував до сплати Відповідачу у розмірі 650 грн. 07 коп.. Позивач заяву про зменшення розміру позовних заяв в частині пені не надав.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Як зазначено в 10.2. Договору, за несвоєчасну сплату суми орендної плати відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п. 3.2 цього договору.

Судом перевірено нараховування пені Позивачем для сплати Відповідачу урозмірі 650 грн. 07 коп., розрахунок (а. с. 61) та визнано таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код ІПН НОМЕР_1) на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради до міського бюджету (49000, місто Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, будинок 75, код ЄДРПОУ 37454258) заборгованість з орендної плати в розмірі 8 078 грн. 82 коп., пеню у розмірі 650 грн. 07 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 грн. 50 коп..

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.01.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин