Ухвала суду № 36926532, 31.01.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

---------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2014 р. Справа № 821/2896/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецформула» до Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Спецформула» (надалі - ТОВ «Спецформула», позивач) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (надалі - відповідач, Каховська ОДПІ) форми «В1» від 30 квітня 2013 року № 0001661500, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 705 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що обчислене ним бюджетне відшкодування з ПДВ у лютому 2013 року у сумі 564,0 грн. підтверджується податковими накладними та фактичною сплатою його постачальникам товарів (послуг) як це передбачено приписами Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - ПК України).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року адміністративний позов - задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 30 квітня 2013 року № 0001661500.

В апеляційній скарзі Каховської ОДПІ ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, апелянт зазначив, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки всім доказам та не здійснив всебічного, повного та об'єктивного розгляду обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.1 ч.1 ст. 197 КАС України, у зв'язку із відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, з матеріалів справи вбачається, що з 14 березня 2013 року по 18 квітня 2013 року відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2013 року, заявленої до відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів в рахунок майбутніх нарахувань.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт №434/15-405/34256002 від 18 квітня 2013 року (надалі - Акт).

Вказаним Актом встановлено, що заявлений до бюджетного відшкодування у лютому 2013 року ПДВ складається з від'ємного значення з цього податку, яке виникло та було сплачено постачальникам у листопаді-грудні 2012 року та у січні 2013 року. У зв'язку з цим таке від'ємне значення як бюджетне відшкодування позивачеві слід було обчислити у деклараціях з ПДВ попередніх лютому 2013 року податкових періодах. У лютому 2013 року бюджетне відшкодування позивачем обчислено безпідставно.

На підставі зазначеного Акту перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 30 квітня 2013 року № 0001661500, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 705 грн., в тому числі: за основним платежем - 564 грн. та за штрафними санкціями - 141 грн.

В результаті адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення, скарги залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що приписи ПК України не містять окремої дати реалізації права платника податку на додану вартість на обчислення бюджетного відшкодування з ПДВ.

Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимог ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Стаття 200 ПК України регулює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що діючими нормами ст. 200 ПК України не визначено окремої дати реалізації права платника податку на додану вартість на обчислення бюджетне відшкодування з ПДВ.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Статтею 102 ПК України встановлено 1095 денний термін давності для перегляду грошових зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами.

Згідно із п.п. 4.6.6 п.4 розділу V Наказу ДПА України від 25 листопада 2011 року № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

З аналізу наведених вимог чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що право на нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ платника ПДВ обмежується 1095 денним терміном з моменту виникнення такого права та не може бути скасоване податковим органом у разі, коли це бюджетне відшкодування було обчислене платником податку пізніше дати виникнення права на його декларування в межах строків давності передбачених ст. 102 ПК України.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецформула» до Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова