Рішення № 36922804, 16.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22290/13 16.01.14

За позовом Київського національного університету будівництва та архітектури;

до Фізичної особи-підприємця Дрища Сергія Миколайовича;

про стягнення 50 838,91 грн.

О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Карасевич О.В., представник, довіреність № 01/08 від 13.01.2014 р.;

Від відповідача: не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року порушено провадження у справі № 910/22290/13; розгляд справи призначено на 03.12.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 03.12.2013 року справу № 910/22290/13 передано для розгляду судді Борисенко І. І.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 року справу № 910/22290/13 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 року справу № 910/22290/13 призначено до слухання на 14.01.2014 року.

У судовому засіданні 14.01.2014 року було оголошено перерву у справі 910/22290/13 до 16.01.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 38 813,83 грн. заборгованості по орендній платі та ПДВ, 6 743,52 грн. заборгованості за комунальні послуги та податку на землю, 1 871,29 грн. заборгованості по витратам на утримання орендованого майна, 3 285,11 грн. пені, 125,16 грн. інфляційних втрат, а також 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні 16.01.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджують факт направлення ухвал господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Регіональним відділення Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Дрищ Сергієм Миколайовичем (орендар) 05.11.2009 року було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4551 (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 140,0 кв.м, яке розміщене за адресою: м. Київ, пр-кт. Повітрофлотський, 31, частина приміщення на першому поверсі актової зали, що перебуває на балансі Київського національного університету будівництва і архітектурі (балансоутримувач) вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.01.09. та складає 910 205,00 грн.

Відповідно до п.2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

На виконання умов договору між сторонами було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна від 05.11.2009 р. за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 31.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць оренди -лютий місяць 2009 р. - 13 857,87 грн.

В пункті 3.3. договору сторони визначили, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Сторони 28.02.2012 р. внесли зміни до договору в частині розміру та порядку сплати орендних платежів, зокрема, договором № 4551/01 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 4541 від 05.11.2009 р., а саме відповідно до п.3.1 договору в новій редакції: "орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (із змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - жовтень 2011р. - 18 446 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2011 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції листопад місяці 2011р.".

Крім того, відповідно до п.4 договору № 4551/01 договір оренди було продовжено на два роки, а саме з 05.11.11. до 05.11.13 включно.

Відповідно до п.3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, у встановлених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 5.3 договору визначено обов'язок орендаря своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як свідчать матеріали справи 01.03.13. між сторонами був укладений договір № 4551/02 про припинення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4551, відповідно до умов якого, зокрема пунктом 2 визначено, що договір оренди, вважається припиненим з 28.02.13 року.

Актом приймання-передачі (повернення) від 28.02.13 р. орендар передав, а орендодавець прийняв об'єкт оренди.

Позивач вказує, що відповідач в порушення взятого на себе грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 38 813,83 грн., що підтверджується банківськими виписками позивача.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 05.11.2012) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем у спірний період та існування за відповідачем станом на момент звернення позивача до суду заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 38 813,83 грн., у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання зі сплати орендних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.3.6 договору оренди строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за договором на момент розгляду справи настав.

Позивач звертався до відповідача з претензіями від 08.02.2013 № 53/8, від 19.02.2013 № 126/8, 24.07.2013 № 220/8 з вимогами про погашення існуючої заборгованості.

Доказів сплати вказаної заборгованості зі сплати орендних платежів відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене вимога позивача про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 38 813,86 грн є обґрунтована, документально підтверджена та підлягає задоволенню.

Згідно з п. 5.11 договору оренди, передбачено обов'язок орендаря здійснювати витрати пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

Між позивачем та відповідачем 05.11.2009 р. було укладено договір № 16/2009-к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п.1.1. договору № 16/2009-к балансоутримувач (позивач) забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 31, а також утримання прибудинкової території, а орендар (відповідач) бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Орендар зобов'язаний не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним плату на рахунок балансоутримувача за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, відповідно до загальної території приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення а також за комунальні послуги та податок на землю (п.3.2.3. договору № 16/2009-к).

У пункті 3.2.4 договору № 16/2009-к сторони погодили, що підставою для оплати є рахунок виставлений балансоутримувачем і який орендар самостійно повинен отримати в кімнаті № 226 Головного учбового корпусу за адресою Повітрофлотський проспект, 31 до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Позивач стверджує, що відповідач в порушення взятого на себе грошового зобов'язання зі сплати платежів за договором № 16/2009-к належним чином не виконав, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість плати в розмірі 6 743,52 грн за комунальні послуги та 1 871,29 грн. на утримання орендованого.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у розмірі 6 743,52 грн за комунальні послуги та 1 871,29 грн на утримання орендованого приміщення у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 285,11 грн. пені, 125,16 грн. збитки від інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором оренди та договором № 16/2009-к. Стосовно вимоги позивача про стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.7. договору оренди № 4551 від 05.11.2009 р. сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У п. 3.2.4 договору № 16/2009-к передбачено обов'язок орендаря при несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 3 285,11 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, з яким погоджується суд.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення суми інфляційного збільшення заборгованості, що складає 125,16 грн., обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 75, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дрища Сергія Миколайовича (інд. 03151, м. Київ, вул. Донецька, 35, ідентифікаційний код 2200323258) на користь Київського національного університету будівництва та архітектури (03680 м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 31, ідентифікаційний код 02070909) суму заборгованості по орендній платі у розмірі 38 813 (тридцять вісім тисяч вісімсот тринадцять) грн. 83 коп., заборгованість за комунальні послуги у розмірі 6 743 (шість тисяч сімсот сорок три) грн. 52 коп., заборгованість по витратам на утримання майна у розмірі 1 871 (одну тисячу вісімсот сімдесят одну) грн. 29 коп., пеню в розмірі 3 285 (три тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн. 11 коп., збитки від інфляції в розмірі 125 (сто двадцять п'ять) грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 23.01.2014 р.