Рішення № 36921302, 27.11.2013, Апеляційний суд Херсонської області

27.11.2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/3401/2013 Головуючий в І інстанції Ратушна В.О. Категорія 24 Доповідач: Колісниченко А.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Колісниченка А.Г.,суддів:Капітан І.А., Вадзінського П.О.,при секретарі:Грицак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 17.06.2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_5 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року до суду із зазначеним позовом звернулось публічне акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль» (далі- ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль»), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачка ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1 і на неї відкритий особовий рахунок в службі збуту теплової енергії. ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» надає послуги з постачання гарячої води та теплової енергії. Відповідачка на протязі тривалого часу не вносить плату за надані їй послуги з теплопостачання та подачі гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.05.2013 року складає - 4464, 21 грн., яку ОСОБА_5 добровільно виплачувати відмовляється. У зв'язку з чим, ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» просить стягнути з відповідачки вказану суму заборгованість та судові витрати у сумі 229, 40 грн.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 17.06.2013 року у задоволенні позову ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» в рахунок погашення заборгованості за послуги теплопостачання та водовідведення гарячої води станом на 01.05.2013 року в сумі 4464, 21 грн., а також судові витрати в сумі 229, 40 грн.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, у якій зазначає, що відповідно до витягу № 32902817 від 18.01.2012 року про державну реєстрацію прав, виданого ХДБТІ, вона є власницею квартири АДРЕСА_1 з 18.01.2012 року, у зв'язку з чим, вона мала право укладати угоди на теплопостачання та гаряче водопостачання за вказаною адресою з 18.01.2012 року та бути боржником за не оплату вказаних послуг. Однак, судом першої інстанції даний факт не було взято до уваги. Крім того, судом при розгляді справи не була врахована заява про застосування строків позовної давності, яка подавалася на момент розгляду справи. На підставі чого, просила заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» відмовити у повному обсязі.

У письмових запереченнях на апеляцію ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль», зазначає, що доводи апелянта про те, що вона є неналежним відповідачем не відповідає дійсності, оскільки відповідно до п. 6 договору дарування квартири від 05.11.2009 року: «передача згаданої квартири відбулася до підписання цього договору». Тобто з моменту підписання ОСОБА_5 фактично прийняла дану квартиру у власність, вона знаходилась у її розпорядженні та користуванні, відповідачка споживала дані послуги та повинна за них сплачувати, як за фактично спожиті. Щодо застосування строків позовної давності, ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» вважає, що в даному випадку перебіг позовної давності був перерваний поданням заяви про видачу судового наказу в листопада 2012 року та почався заново з поданням у травні 2013 року відповідного позову після скасування у грудні 2012 року судового наказу. ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» просило про відхилення скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Представниця ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» - Міщенко А.В., у судовому засіданні проти задоволення апеляції заперечувала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

ОСОБА_5 до суду не з'явилась, надіслала заяву, у якій просить суд розглядати справу за її відсутності.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, які з'явились до суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_1, та є споживачем послуг з опалення і гарячого водопостачання, які надає ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль».

Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до ст.ст. 20, 21 ЗУ «Про житлово - комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладання договору на надання житлово-комунальних послуг, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у спірний період ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» фактично надавало відповідачці житлово- комунальні послуги, які за обсягом та видами відповідали розміру нарахованої за них плату, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини, які регулюються вищезазначеними нормами закону.

Однак, задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» в повному обсязі, суд не звернув уваги, що ОСОБА_5 подавала до суду заяву, зі змісту якої вбачається, що власницею квартири АДРЕСА_1 вона стала лише 05.11.2009 року на підставі договору дарування. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що в частині стягнення заборгованості з відповідачки на користь позивача, слід змінити, зменшивши ( 4464, 21 - 2336,90 = 2127, 11 грн.) до суми 2127, 11 грн.

Доводи апелянтки щодо не застосування судом строку позовної давності, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачка здійснювала пропрати по заборгованості з 2010 року, тим самим визнавши, що заборгованість перед позивачем у неї існує.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає частковій зміні, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 17.06.2013 року змінити зменшити суму стягнуту з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» в рахунок заборгованості за надані послуги з 4464, 21 гривень до 2127, 11 гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги .

Головуючий:

Судді: