Ухвала суду № 36920667, 28.01.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.01.2014 р. Справа№ 29/109(10)

За скаргою: Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго", м. Львів,на дії: Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів,про:1. визнання незаконною бездіяльність Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо невжиття заходів примусового стягнення заборгованості з боржника; 2. зобов'язання Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції вчинити передбачені чинним законодавством заходи для примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 30.08.2010р. по справі №29/109(10).у справі№29/109(10)за позовом: Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави: уповноваженого органу Львівської міської ради в особі: Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго", м. Львів,до відповідача:Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів,про: cтягнення 2' 398,29 грн.

Суддя М.М. Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

скаржника (позивача):Терех-Лагодюк О. М. - довіреність №10-02 від 02.01.13 р.,відповідача (боржник):не з'явився,відділу ДВС:Кобілєва І. О. - довіреність №749 від 15.01.2014р.

На розгляд господарського суду Львівської області подано скаргу Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" на дії Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про:

1. визнання незаконною бездіяльність Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо невжиття заходів примусового стягнення заборгованості з боржника;

2. зобов'язання Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції вчинити передбачені чинним законодавством заходи для примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 30.08.2010р. по справі №29/109(10).

Ухвалою суду від 20.12.2013 р. скаргу прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено на 16.01.2014 р.

В судове засідання 16.01.2014 р. представник скаржника з'явився. Скаргу підтримав. Вимоги ухвали суду від 20.12.2013 р. виконав.

В судове засідання 16.01.2014р. представник відділу ДВС з'явився, надав пояснення по справі, просить у задоволенні скарги відмовити. Вимоги ухвали суду від 20.12.2013р. не виконав.

В судове засідання 16.01.2014р. представник боржника не з'явився. Вимоги ухвали суду від 20.12.2013р. не виконав.

В судовому засіданні 16.01.2014 р. розгляд скарги відкладено на 21.01.2014 р.

В судове засідання 21.01.2014р. представник скаржника з'явився. Скаргу підтримав.

В судове засідання 21.01.2014р. представник відділу ДВС з'явився, надав письмове заперечення на скаргу, просить у задоволенні скарги відмовити.

В судове засідання 21.01.2014р. представник боржника не з'явився. Вимоги ухвали суду від 16.01.2014р. не виконав.

В судовому засіданні оголошено перерву до 28.01.2014 р.

В судове засідання 28.01.2014 р. представник стягувача (скаржник) з'явився, вимоги за скаргою підтримали в повному обсязі.

В судове засідання 28.01.2014 р. представник відділу ДВС з'явився, просить у задоволенні скарги відмовити.

В судове засідання 28.01.2014р. представник боржника не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом. Вимоги ухвали суду від 20.12.2013 р. не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Вислухавши представників скаржника та відділу ДВС, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.08.2010 р. вирішено стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ідент. код НОМЕР_1) на користь Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" (адреса: вул. С.Петлюри, 4а, м. Львів, 79054; код ЄДРПОУ 20784943) 2 330,20 основного боргу, 59,40 грн. пені, 8,69 грн. - 3% річних. Вирішено стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ідент. код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 102,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

30.08.2010 року на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 18.08.2010 р. у справі №29/109(10) судом видано наказ та направлено стягувачу.

20.09.2010 р. стягувач звернувся до Залізничного відділу державної виконавчої служби ЛМУЮ зі заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу, виданого господарським судом Львівської області 30.08.2010 р. у справі №29/109(10). Заяву зареєстровано у Залізничному відділі ДВС 06.10.2010 р., про що є відповідна відмітка.

21.12.2010 р. державним виконавцем Залізничного ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу, виданого господарським судом Львівської області 30.08.2010 р. у справі №29/109(10). Як вбачається з постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № ВП21838553 від 21.12.2010 р., згідно заяви стягувача та відмітки у виконавчому документі, юридична адреса боржника: АДРЕСА_1, що є територією Сихівського ВДВС ЛМУЮ.

13.03.2013 р. стягувач звернувся до Сихівського відділу державної виконавчої служби ЛМУЮ зі заявою №10-323 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу, виданого господарським судом Львівської області 30.08.2010 р. у справі №29/109(10). Заяву зареєстровано у Сихівському відділі ДВС 30.04.2013 р., про що є відповідна відмітка.

08.05.2013 р. державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби ЛМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №37836376 з примусового виконання наказу, виданого господарським судом Львівської області 30.08.2010 р. у справі №29/109(10). В пункті 2 якої, боржнику встановлено строк для добровільного виконання рішення - до 15.05.2013 р.

Дане виконавче провадження приєднане до зведеного виконавчого провадження №33866508, в яке входить сім виконавчих документів.

При виконанні вказаного зведеного виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на все майна та рахунки боржника.

Згідно повідомлення ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» на квартиру, в якій зареєстрований боржник, накладено арешт; ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області за боржником автотранспортних засобів не зареєстровано. Згідно повідомлення ПАТ «ВТБ Банк» від 18.01.2011 р. та 15.08.2012 р. на арештованому рахунку боржника кошти відсутні.

Згідно повідомлення УГІРФО ГУМВС України у Львівській області від 14.09.2012 р. на запит державного виконавця щодо обмеження боржника в праві видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, виставлено контроль на документування відповідним паспортом боржника.

Державним виконавцем 25.02.2013 р. до ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» скеровано запит щодо витребування технічної документації на арештоване нерухоме майно боржника.

Державним виконавцем при виході за адресою: АДРЕСА_2 (приміщення яке орендував боржник) встановлено, що боржник орендував приміщення до травня 2011 року, майна належного боржнику в приміщенні немає, про що складено відповідний акт від 26.03.2013 р.

Актом опису та арешту від 11.04.2013 р. накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, в якій боржник має 1/3 частку, та скеровано подання до суду про виділення частки в квартирі АДРЕСА_1 в подальшому для проведення оцінки та реалізації частки квартири в рахунок погашення боргу.

27.06.2013 року державним виконавцем призначено експерта для визначення вартості майна боржника. При виході за місцем проживання боржника для огляду квартири встановлено, що боржник не проживає в квартирі та майна належного боржнику в квартирі немає, про що складено відповідні акти державного виконавця від 06.07.2013 р., від 24.07.2013 р., від 15.08.2013 р.

04.10.2013 р. державним виконавцем скеровано подання про обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа у боржника, ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 14.10.2013 р. у задоволенні подання було відмовлено.

Державним виконавцем скеровано 04.10.2013 р. подання про внесення даних до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ст. 164 КК України. В порушенні кримінальної справи відмовлено, оскільки боржник за вказаною адресою зареєстрований, однак постійно не проживає, тому матеріали скеровано у відділ ДВС для повного збирання інформації відносно боржника, а також встановлення його місця знаходження.

27.12.2013 р. Сихівським районним судом м. Львова винесено ухвалу якою оголошено розшук боржника. На підставі наведеного державним виконавцем зупинено зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 (боржника) боргу до розшуку боржника.

При винесенні ухвали суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 124 Конституції та статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову. У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному позову. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом (ст. 116 ГПК України).

Приписами статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" (далі - Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" та ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

У відповіднодності до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як встановлено судом, 08.05.2013 р. державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби ЛМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №37836376 з примусового виконання наказу, виданого господарським судом Львівської області 30.08.2010 р. у справі №29/109(10). Дане виконавче провадження приєднане до зведеного виконавчого провадження №33866508, в яке входить сім виконавчих документів.

Згідно частини другої ст. 30 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При виконанні вказаного зведеного виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на все майно та рахунки боржника.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до ч. 6 ст. 65 Закону у разі якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки у банках чи інших фінансових установах, державний виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону (ч. 2 ст. 90 Закону).

Як встановлено судом, державним виконавцем скеровано 04.10.2013 р. подання про внесення даних до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ст. 164 КК України. В порушенні кримінальної справи відмовлено, оскільки боржник за вказаною адресою зареєстрований, однак постійно не проживає, тому матеріали скеровано у відділ ДВС для повного збирання інформації відносно боржника, а також встановлення його місця знаходження.

27.12.2013 р. Сихівським районним судом м. Львова винесено ухвалу якою оголошено розшук боржника. На підставі наведеного державним виконавцем зупинено зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 (боржника) боргу до розшуку боржника.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає дії вчинені державним виконавцем Сихівського відділу ДВС ЛМУЮ з примусового виконання наказу, виданого господарським судом Львівської області 30.08.2010 р. у справі №29/109(10) правомірними та обґрунтованими матеріалами справи, а в задоволенні скарги відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні скарги Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" на дії Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про: визнання незаконною бездіяльність Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо невжиття заходів примусового стягнення заборгованості з боржника та про зобов'язання Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції вчинити передбачені чинним законодавством заходи для примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 30.08.2010р. по справі №29/109(10) відмовити.

Суддя Синчук М.М.