Ухвала суду № 36920088, 29.01.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 р. Справа № 814/4423/13-а

Категорія: 10.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д.судді -Кравець О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі матеріали за апеляційною скаргою департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року (про залишення позовної заяви без розгляду) за адміністративним позовом департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2013 року департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у розмірі 7 453,45 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 27 вересня 2011 року йому стало відомо, що за період з 01 червня 2009 року по 31 вересня 2011 року позивачу було безпідставно виплачено допомогу, передбачену одиноким матерям, у розмірі 7 453,45 грн. Неодноразові усні та письмове звернення департаменту до ОСОБА_4 з проханням повернути виплачені кошти залишились без задоволення. У квітні 2012 року департамент подав до Центрального районного суду м. Миколаєва позов до ОСОБА_4 про повернення виплат, однак, у зв'язку з тим, що позов було подано з порушенням предметної підсудності суд 23 серпня 2013 року повернув позовну заяву департаменту. За таких обставин, позивач просив поновити строк позовної давності та задовольнити позов.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач дізнався про підстави, що зумовили виникнення заборгованості відповідача, ще 27 вересня 2011 року. При цьому, суд зазначив, що звернення суб'єкта владних повноважень до іншого суду не може вважатись поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про пропущення позивачем 6-ти місячного строку звернення до суду без поважних причин та необхідність у зв'язку з цим залишення позову без розгляду на підставі ч.1 ст. 100 КАС України.

В апеляційній скарзі департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради вказується, що ОСОБА_4 неодноразово повідомлялась усно про утворення переплати. У подальшому їй було відправлено повідомлення про переплачені бюджетні кошти, яке повернулося 01 грудня 2011 року з відміткою: «Лист вручено». Тобто, саме з цієї дати повинен рахуватися строк звернення до суду. Таким чином, на думку апелянта, враховуючи, що позов було подано вперше до Центрального районного суду м. Миколаєва 26 квітня 2012 року, то не має підстав вважати пропущеним строк звернення до суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст. 99, ч.1 ст. 100 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

В адміністративному позові апелянт стверджує, що 22 вересня 2011 року він дізнався про переплату коштів ОСОБА_4

Таким чином, саме з цієї дати у департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради виникли підстави, що дали йому право на пред'явлення ОСОБА_4 вимоги про повернення виплачених коштів і, тому, згідно з вищенаведеною нормою абзацу 2 ч.2 ст. 99 КАС України, з 22 вересня 2011 року має обчислюватися строк звернення до суду, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу, що перебіг строку звернення до адміністративного суду не зупинився для апелянта у зв'язку з тим, що він в усному, а потім письмовому позасудовому порядку намагався вирішити спір з ОСОБА_4 Відповідно, посилання апелянта на те, що 6-ти місячний строк звернення до суду повинен обчислюватися з дня отримання ним поштового повідомлення про вручення ОСОБА_4 листа про утворення переплати, тобто, з грудня 2011 року є безпідставними.

Таким чином, ще у квітні 2012 року, звертаючись до Центрального районного суду м. Миколаєва з цим позовом, департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради пропустив строк звернення до адміністративного суду без поважних причин.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано залишив позов без розгляду на підставі ч.1 ст. 100 КАС України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради - залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року (про залишення позовної заяви без розгляду) - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець