Постанова № 36919865, 29.01.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ципко О.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року справа №812/9351/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Гімона М.М.

Карпушової О.В.

при секретарі судового засідання Святодух О.Б.,

за участю представників сторін по справі:

від позивача: БойкаВ.І.,

від відповідача: Вінару К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми "ЛІА" ЛТД на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013р. по справі №812/9351/13-а (головуючий І інстанції Ципко О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми "ЛІА" ЛТД до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2013 №0000132100,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2013 №0000132100.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що податок на додану вартість за податковою накладною № 47 від 22.07.2013 року ним правомірно був включений до складу податкового кредиту у серпні 2013р. згідно до вимог п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін по справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у декларації з податку на додану вартість за серпень 2013р.., за результатами якої складено акт від 14.10.2013р. №85/21-0/20163224 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.10.2013р. №0000132100 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 36240 грн. (у т.ч., за основним платежем на суму - 24160 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12080 грн.) .

Підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.198.2,п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України в частині неправомірного включення до складу податкового кредиту за серпень 2013 року податкової накладної № 47 від 22.07.2013 року у сумі ПДВ 24160,21 грн., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та включена в додаток 8 до декларації з ПДВ за серпень 2013р..

В акті перевірки зазначено, що при поданні податкової звітності за липень 2013 року (тобто за той звітний період, коли була підписана податкова накладна) позивач не скористувався даним правом, та не додав до податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року заяву із скаргою на ТОВ «Магна Люкс», згідно податкової накладної виписаної 22.07.2013 року №47 на суму 120801,05 грн., у тому числі ПДВ 24160,21 грн., що стало б підставою для включення до складу податкового кредиту за липень 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Орендар) та ТОВ «Магна Люкс» укладено договір оренди нежилих приміщень від 27.11.2012р. №1-24-11/2012р. .

ТОВ «Магна Люкс» був виписаний рахунок-фактура від 18.07.2013р. № СФ-0000838 за оренду частини нежитлового приміщення за серпень 2013р. на загальну суму 144961,25 грн., у т.ч. пдв 24160, 21 грн., який був оплачений позивачем платіжним дорученням № 4902 від 22.07.2013р.

ТОВ «Магна Люкс» було виписано податкову накладну № 47 від 22.07.2013р. на загальну суму 144961,25 грн., у т.ч. пдв 24160, 21 грн.

Наведена податкова накладна була отримана позивачем 01.08.2013р., що підтверджується відповідним Реєстром отриманих податкових накладних.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 Кодексу).

За приписами п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Наведеною нормою також встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

У п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

За приписами цієї норми в разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що в разі порушення продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що податкова накладна № 47 від 22.07.2013р. на загальну суму 144961,25 грн., у т.ч. пдв 24160, 21 грн. , виписана ТОВ «Магна Люкс», була отримана позивачем 01.08.2013р., що підтверджується відповідним Реєстром отриманих податкових накладних.

Станом на 13.09.2013р. наведена накладна не була зареєстрована в Єдиному реєстрі, що засвідчується відповідним витягом з Єдиного реєстру податкових накладних.

У зв'язку із порушенням продавцем послуг порядку реєстрації податкової накладної, позивачем 20.09.2013р. разом з податковою декларацією за серпень 2013р. було подано до відповідача заяву зі скаргою - додаток 8 до податкової декларації за серпень 2013 року, до якої включено податкову накладну від 22.07.2013р. № 47 на суму 120801,05 грн. в тому числі, ПДВ 24160,21грн., з наданням копії первинних документів на підтвердження факту отримання послуг.

Суд апеляційної інстанції вважає, що виконання позивачем зазначеного правила дозволяє йому реалізувати своє право на формування в звітному періоді податкового кредиту на підставі податкової накладної, що виписана з порушенням порядку їх реєстрації, незалежно від причин отримання податкової накладної у періоді, наступному за періодом, в якому вона були виписана.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем безпідставно було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів також зазначає, що наказом ДПС України 16.02.2012 № 127 затверджено Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, у якій зазначено, що податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної.

Також зазначено, що з дати набрання чинності Кодексом платник податку має право сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які взяті на облік у поточному звітному періоді, але виписані у податкових періодах, що передує звітному, зокрема, у випадку, коли податкові накладні, взяті на облік у звітному періоді, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів (тобто до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року могли бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше травня 2010 року; до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 року відповідно можуть бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше березня 2011 року) - загальне правило.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.3 ч.1 п.10, ст.195, п.1 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст.202, п.2 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми "ЛІА" ЛТД на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013р. по справі №812/9351/13-а - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013р. по справі №812/9351/13-а - скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми "ЛІА" ЛТД до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2013 №0000132100 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 25.10.2013р. №0000132100.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми "ЛІА" ЛТД з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 172грн.05коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 січня 2014 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 31 січня 2014 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді Гімон М.М.

Карпушова О.В.