Рішення № 36919238, 28.01.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 133/1725/13-ц Провадження № 22-ц/772/319/2014Головуючий в суді першої інстанції:Навроцький А. П.Категорія: 27 Доповідач: Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

28 січня 2014 року м. Вінниця Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.,

при секретарі Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк»

на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 листопада 2013 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

В червні 2013 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 серпня 2011 року між банком та відповідачем укладено кредитний договір №BLаЖГА00061585, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 23000 грн.

Оскільки позичальник порушив свої зобов'язання щодо щомісячного повернення кредитних коштів та сплати процентів, виникла заборгованість, яка станом на 31.05.2013 року становить 60800,95 грн., і яку банк просив стягнути з відповідача.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» Шелудько Л.Г. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи і порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення і ухвалити нове про задоволення позову.

Представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» в судове засідання не з'явився, попередньо надав заяву, відповідно до якої просить розгляд справи провести у його відсутність, вимоги апеляційної скарги підтримує повністю.

Відповідач, повідомлений в установленому порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явився, що відповідно до ст. 305 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляції та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити і як розподілити між сторонами судові витрати.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає. Суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, вважав встановленими обставини, які мають значення для справи, проте не були доведеними, прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, що призвело до порушення і неправильного застосування норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення і ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «ВіЕйБі Банк» з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту отримання відповідачем кредиту в сумі 23000 грн.

Проте такий висновок суду зроблений передчасно й погодитись з ним не можна.

Так, по справі встановлено, що 11 серпня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №BLаЖГА00061585.

Відповідно до умов даного договору банк надав позичальнику грошові кошти (кредит) у формі відкличної невідновлювальної кредитної лінії у сумі зазначеній в п.1 Спеціальної частини. Позичальник в свою чергу зобов'язався повернути кредит та сплатити банку плату за користування кредитними коштами, комісії та можливими штрафними санкціями, в порядку та на умовах договору.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконував зобов'язання, передбачені умовами укладеного договору і заборгованість за кредитним договором відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку станом на 31 березня 2013 року становить 60800,95 грн. та складається із: заборгованості за кредитом - 31065,63 грн.; відсотків за користування кредитом - 6195,98 грн.; комісії за розрахункове обслуговування - 6842,50 грн., неустойки - 26696,84 грн.

Таким чином, правовідносини, що виникли між сторонами є договірними та врегульовані Цивільним Кодексом України.

Згідно з статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до статей 509, 526, 530 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов кредитного договору (п. 2.5.2, 2.4.2) позичальник зобов'язався не пізніше дати встановленої графіком поповнювати рахунок банку шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумах, не менших за суми платежів, встановлених у графіку, а також в сумах комісії за управління кредитом. Проценти та комісію за управління кредитом позивальник повинен сплачувати щомісячно в день повернення частини кредиту відповідно до платежів, передбачених у графіку.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтями 546, 549 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, іншими видами забезпечення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У випадку прострочення позичальником сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу за графіком, банк має право вимагати додатково сплатити пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобов'язань (а саме неповерненої чергової частини кредиту та/або комісії за управління кредитом), строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання. Ставка, яка застосовується для обчислення пені, визначена у п.9 спеціальної частини договору - 0,50% (п. 4.3 кредитного договору)

Оскільки позичальник ОСОБА_2 порушив свої зобов'язань за кредитним договором у ПАТ «ВіЕйБі Банк» виникло право пред'явити вимогу про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, що є підставою для задоволення позову.

Умовами кредитного договору - п.1.2, 1.8.1 передбачено, що банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) в національній валюті України в сумі, зазначеній в п. 1 Спеціальної частини договору, у формі відкличної не відновлювальної кредитної лінії. Банк відкриває і здійснює обслуговування поточного рахунку (далі ПР), реквізити якого зазначені у п.5 Спеціальної частини, на умовах та за правилами визначених договором. Банк встановлює за ПР відкличну не відновлювальну кредитну лінію у валюті ПР, кредитний ліміт якої відповідає сумі кредиту, що вказана у п.1 Спеціальної частини договору.

Кредитна лінія - це юридично оформлене зобов'язання банку перед позичальником надавати йому кредити впродовж певного часу (звичайно один рік) у межах зазначеного ліміту.

Невідновлювальна відклична кредитна лінія - вид кредитної лінії, згідно з якою позичальник має можливість траншами впродовж строку дії кредитної лінії отримати суму кредиту в межах установленого ліміту. Ліміт кредитування на суму погашеного кредиту не відновлюється.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем була заповнена та підписана заява - анкета на отримання «Кредиту готівкою» та відкриття поточного рахунку, згідно якої позичальнику 11 серпня 2011 року було відкрито поточний рахунок (а.с.22-26).

А тому висновок суду про те, що по справі відсутні відомості щодо фактичного отримання відповідачем кредиту в сумі 23000 грн. є безпідставним і не відповідає встановленим обставинам справи.

Разом з цим, вирішуючи питання щодо стягнення розміру неустойки колегія суддів вважає необхідним зменшити її розмір до 50% від суми заборгованості за кредитом виходячи із наступного.

Як вбачається із змісту кредитного договору - п.1.3, кредит наданий позичальнику ОСОБА_2 на поточні потреби, тобто є споживчим відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

Пунктом 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що несправедливими є умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

Аналіз даної норми дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, зокрема п.4.3, який містить умови щодо сплати споживачем 0,50% пені, розмір якої становить понад 50% розміру заборгованості за кредитом, до суми якої входить заборгованість за кредитом, відсотки та комісія РО.

Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що до стягнення підлягає: заборгованість за кредитом в розмірі 21065,63 грн., відсотки за користування кредитом - 6195,98 грн., комісія за розрахункове обслуговування - 6842,50 грн., та неустойка у розмірі 17052,05 грн., а всього 51156,16 грн.

Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення норм матеріального права відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України із відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 912,48грн.

Керуючись ст. 304, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» задовольнити частково.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 листопада 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором №BLаЖГА00061585 від 11 серпня 2011 року в розмірі 51156,16 грн., із яких: заборгованість за кредитом - 21065,63 грн.; відсотки за користування кредитом - 6195,98 грн.; комісія за розрахункове обслуговування - 6842,50 грн., неустойка - 17052,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» судові витрати по справі в розмірі912,48грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Стадник І.М.Судді: З оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду /підпис/ Міхасішин І.В. /підпис/ Войтко Ю.Б. Стадник І.М.