Постанова № 36918918, 22.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 січня 2014 року 14:59 № 826/17264/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В. за участю представників: позивача - Гунази Ю.Є., відповідача - Супрун Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс»до Державної екологічної інспекції у місті Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису № 05/713п від 23 серпня 2013 року, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 січня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31 жовтня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» (далі - ТОВ «Автобансервіс», позивач) з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у місті Києві (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції у місті Києві під час перевірки та оформлення акту № 05/1202а перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами та припису № 05/713п від 23.08.2013 року;

- визнання протиправним та скасування припису № 05/713п від 23.08.2013 року державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища м. Києва Харіної І.Є.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем проведено державний нагляд (контроль) суб'єкта владних господарювання з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим його дії є протиправними, а винесений припис підлягає скасуванню.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної екологічної інспекції у місті Києві діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуваний припис прийнятий відповідачем правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією у місті Києві на підставі наказу від 11 червня 2013 року № 1141 та направлення від 11 червня 2013 року № 1180 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами на об'єктах ТОВ «Автобансервіс» (код за ЄДРПОУ 31982734), які розташовані у м. Києві за адресами: вул. Полярна, 12/1, вул. Богатирська, 1-Г, вул. Богатирська, 2, вул. Глибочиська, 53, проспект Миколи Бажана, 1-Д, вул. С.Скляренка, 5-Б, проспект Московський, 6, вул. Клименка, 1-а, проспект Броварський, 31-33, проспект Ватутіна, 11, провулок Карельський, 3-а, проспект Академіка Глушкова, 10, вул. М. Трублаїні, 1-б, за результатами якої складено акт від 27 червня 2013 року № 05/902а, у якому встановлено факт експлуатації АЗС за вказаними адресами без дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

27 червня 2013 року відповідачем внесено припис № 05/511п, про усунення порушень природоохоронного законодавства, яким було зобов'язано ТОВ «Автобансервіс» до 29 липня 2013 року:

- отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел на автозаправні комплекси за адресами: м. Київ, вул. Клименка, 1-А, пр-т. Бажана, 1-д, вул. Богатирська, 1, вул. Ватутіна. 11, пр-т. Московський. 6, вул. Глибочицька, 53, пр-т. Глушкова, 10, вул. С.Скляренка, 5-6 та вул. Полярна, 12/1.;

- отримати висновок державної екологічної експертизи на АЗС;

- представити висновки екологічних експертиз щодо матеріалів робочого проекту «Будівництво автозаправочних комплексів» за адресами: вул. Богатирська, 2, провулок Карельський, 3 та вул. Полярна, 12/1.

Окрім цього вказаним приписом, в термін до 08 липня 2013 року від позивача вимагалося надати довідку про кількість годин роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря автозаправочних комплексів та копії характеристики джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Державною екологічною інспекцією у місті Києві на підставі наказу від 12 серпня 2013 року № 1614 та направлення від 12 серпня 2013 року № 1588 перевірено стан виконання вказаного вище припису від 27 червня 2013 року № 05/511п, за результатами чого складено акт від 23 серпня 2013 року № 05/1202а.

Перевіркою встановлено, що:

- на автозаправочному комплексі (надалі АЗС) за адресою м. Київ, вул. Клименка, 1-А відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- на АЗС за адресами: м. Київ, пр-т. Бажана, 1-д, вул. Богатирська, 1, вул. Ватутіна, 11 та пр-т. Московський, 6 дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами термін дії закінчилися 23.05.2013р., тобто з 24.05.2013р. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються без дозволу на те органів державної влади;

- на АЗС за адресами: м. Київ, вул. Глибочицька, 53, пр-т. Глушкова, 10 та вул. С.Скляренка, 5-6 дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами термін дії закінчилися 26.06.2013р., тобто з 27.06.2013р. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються без дозволу на те органів державної влади;

- на АЗС за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 12/1 дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами термін дії закінчилися 11.04.2013р., тобто з 12.04.2013р. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються без дозволу на те органів державної влади;

- не представлено висновки екологічної експертизи щодо матеріалів робочого проекту «Будівництво автозаправочних комплексів» за адресами: вул. Богатирська, 2, провулок Карельський, 3 та на вул. Полярній, 12/1.

28 серпня 2013 року відповідачем внесено припис № 05/713п, яким в термін до 23 вересня 2013 року було зобов'язано ТОВ «Автобансервіс»:

- отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел на автозаправні комплекси за адресами: м. Київ, вул. Клименка, 1-А, проспект Бажана, 1-д, вул. Богатирська, 1, вул. Ватутіна, 11, проспект Московський, 6, вул. Глибочиська, 53, проспект Глушкова, 10, вул. С.Скляренка, 5-б та вул. Полярна, 12/1;

- отримати висновок державної екологічної експертизи на АЗС;

- представити висновки екологічних експертиз щодо матеріалів робочого проекту «Будівництво автозаправочних комплексів» за адресами: вул. Богатирська, 2, провулок Карельський, 3 та вул. Полярна, 12/1;

- надати довідку про кількість годин роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря автозаправочних комплексів за адресами: м. Київ, проспект М. бажана, 1-д, вул. Богатирська, 1, вул. Ватутіна, 11 та проспект Московський, 6 за період з 24.05.2013 року по 30.06.2013 року; вул. Глибочиська, 53, проспект Глушкова, 10 та вул. С.Скляренка, 5-б за період 27.06.2013 року по 30.06.2013 року; вул. Полярна, 12/1 за період з 12.04.2013 року по 30.06.2013 року; вул. Клименка, 1-А за період з 30.06.2010 року по 30.06.2013 року та копії характеристики джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Незгода з діями відповідача щодо проведення перевірки та винесення припису від 28 серпня 2013 року № 05/713п обумовила звернення позивача з адміністративним позовом до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення представника позивача, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс», виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону навколишнього середовища» від 25.06.1991 року № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII).

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.

Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 20 Закону № 1264, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать зокрема: а) здійснення комплексного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища в республіці, проведення єдиної науково-технічної політики з питань охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій в цій галузі; б) державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Пунктом 7 зазначеного положення встановлено, що Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Водночас, згідно п. 1 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 04.11.2011 року № 429 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 р. за № 1347/20085 (далі - Положення № 429) Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Повноваження Держекоінспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідної області, міст Києва та Севастополя, за винятком території та об'єктів, віднесених до зони діяльності морських екологічних інспекцій (Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція та Державна Азовська морська екологічна інспекція).

Відповідно до п. 4.2 Положення № 429 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема:

- законодавства про екологічну та радіаційну безпеку: у процесі проведення наукових, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, впровадження у виробництво відкриттів, винаходів, використання нової техніки, устаткування, технологій і систем, що імпортуються; на військових (у тому числі іноземних держав у місцях їх базування на території України) і оборонних об'єктах, об'єктах органів Міністерства внутрішніх справ України, Державної пенітенціарної служби України, Служби безпеки України та органів Державної прикордонної служби України у місцях їх постійної дислокації, а також під час передислокації військ і військової техніки з використанням автомобільних, повітряних, залізничних та плавучих транспортних засобів, проведення військових навчань, маневрів; на пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; під час здійснення діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки; під час здійснення операцій із металобрухтом, проведення екологічного контролю експортних партій брухту чорних та кольорових металів; щодо додержання вимог висновків державної екологічної експертизи;

- законодавства про охорону атмосферного повітря щодо: виконання запланованих і затверджених загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм; наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин; забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб'єктами господарювання; порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007року № 877-V, зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 877), заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання ними вимог природоохоронного законодавства регламентується Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. № 464 (далі - Порядок № 464).

Відповідно до ч. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 4.4 Порядку № 464 під час проведення перевірки перевіряються наявність та чинність дозвільних документів, які підтверджують право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів (розміщення відходів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, викиди в атмосферне повітря з стаціонарних джерел, спеціальне використання природних ресурсів), транскордонним переміщенням об'єктів рослинного й тваринного світу, та інших документів, необхідних для здійснення перевірки.

Крім цього, перевірка здійснюється на території суб'єкта господарювання - на виробничих майданчиках, у цехах, у місцях розташування обладнання, земельних ділянках, у тому числі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, шляхом візуального огляду із застосуванням, у разі необхідності, інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю (п. 4.5 Порядку № 464).

Отже, системний аналіз норм вищевказаного законодавства дає суду підстави вважати, що відповідач при виконанні покладених на нього повноважень вправі здійснювати перевірки суб'єктів господарювання, які фактично здійснюють діяльність на території міста Києва незалежно від їх юридичної адреси.

Як встановлено під час розгляду адміністративної справи позивач здійснював свою діяльність через мережу АЗС, які розташовані на території м. Києва за вказаними вище адресами.

Згідно із п. 3.6 Порядку № 464 позапланова перевірка проводиться за наявності таких обставин:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу Держекоінспекції про здійснення заходу державного нагляду (контролю) на його бажання;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом Держекоінспекції;

- звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

- неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Під час проведення позапланової перевірки державні інспектори перевіряють питання, необхідність висвітлення яких стала підставою для її проведення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки (п. 3.7 Порядку № 464).

Аналогічні норми містяться і в ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ст. 1 ст. 7 Закону № 877-V).

Вказані норми передбачені також п. 2.2 Порядку № 464, відповідно до якого для здійснення перевірки керівником відповідно органу Держекоінспекції або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити:

- найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки;

- період, за який буде здійснюватись перевірка;

- визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками).

На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки (додаток 1), яке підписується керівником або заступником керівника органу Держекоінспекції (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою (п. 2.3 Порядку № 464).

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Частиною восьмою ст. 6 Закону № 877-V передбачено, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Водночас, відповідно до п. 4.7 Порядку № 464 державні інспектори під час здійснення перевірок мають право:

- вимагати усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища;

- відбирати зразки продукції, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного контролю, відповідно до закону;

- вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного контролю;

- давати обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

- накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Аналогічні права державних інспекторів під час здійснення перевірок передбачені і ч. 1 ст. 8 Закону № 877-V.

Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства України, судом з матеріалів справи встановлено, що Державною екологічною інспекцією у місті Києві було вчинено дії з проведення перевірки ТОВ «Автобансервіс» з метою перевірки виконання останнім припису від 27 червня 2013 року № 05/511п про усунення порушень природоохоронного законодавства.

До проведення перевірки позивачу було вручено наказ від 12 серпня 2013 року № 1614 та направлення від 12 серпня 2013 року № 1588, а за її наслідками складено відповідний акт № 05/1202а від 23.08.2013 року, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.

З дослідженого змісту акту № 05/1202а від 23.08.2013 року вбачається, що під час її проведення був присутній директор позивача Чернявський І.Є. та директор департаменту юридичного супроводження Макаров К.І. (за дорученням), а копію акту отримав головний енергетик Іщенко В.І., що засвідчується наявними підписами вказаних осіб. При цьому, будь-яких зауважень вказаних осіб з приводу проведення перевірки чи оформлення вказаного акту відповідачу не подавалося.

Окрім цього, суд зазначає, що відсутність в акті окремо зазначених відомостей щодо місця та дати його складання не може впливати на оцінку правовірності дій відповідача з оформлення акту, оскільки складання такого документу є його обов'язком визначеним вищевказаними нормативно-правовими актами, а відсутність вказаних реквізитів жодним чином не може порушити права та законні інтереси позивача з урахуванням того що представники були присутні під час проведення перевірки та складання акту.

Таким чином, вимога позивача про визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції у місті Києві під час перевірки та оформлення акту № 05/1202а перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами та припису № 05/713п від 23.08.2013 року до задоволення не підлягає.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування припису № 05/713п від 23.08.2013 року державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища м. Харіної І.Є., суд зазначає наступне.

Як вбачається з адміністративної справи, позивач в обґрунтування своєї позиції жодних доводів та належних і допустимих доказів, які спростовували відомості, викладені в акті перевірки не надав, а висновок позивача про протиправність припису відповідача ґрунтувався виключно на порушеннях пов'язаних з проведенням перевірки.

А тому, з урахуванням викладеного вище доводи позивача свого підтвердження під час розгляду справи не знайшли, у зв'язку із чим вказана вище позовна вимога до задоволення також не підлягає.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27.01.2014 р.