Постанова № 36918900, 29.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 січня 2014 року № 826/20013/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Військової частини А0297

до

Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.07.2008 №0008091503/0, №0007921503/0 та №0007951503/0

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина А0297 звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень–рішень від 25.07.2008 №0008091503/3, №0007921503/0, №0007951503/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що земельна ділянка є державною власністю та належить позивачу на праві оперативного управління. Частина земельної ділянки передана позивачем в оренду ТОВ «Будавтосервіс», проте відповідачем під час проведення перевірки не досліджувалось питання неналежного виконання вказаним товариством обов’язку щодо відшкодування позивачу частини плати за землю. Крім того, позивач вказує, що відповідачем в порушення ст 18 Закону України «Про плату за землю» здійснено перегляд нарахованої позивачем плати за землю здійснено за п’ять років.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві – заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, проте явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що позивач не заперечував проти вирішення справи в порядку письмово провадження, оскільки відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не прибув, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 29.01.2014 визнано поважними причини пропуску позивачем строку на звернення до суду з вказаними вище вимогами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку військовою частиною А0297 за період з 02.12.2002 по 25.07.2008, за результатом якої складено акт від 25.07.2008 №3067 (далі – акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки відповідачем встановлено, що позивачем порушено визначені ст. 17 Закону України «Про плату за землю», пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строки сплати податкових зобов’язань по земельному податку.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.08.2008:

- №0008091503/0, яким на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачу нараховано штраф у розмірі 10% узгодженої суми податкового зобов’язання сплаченої з затримкою, всього на суму 1580,29 грн.

- №0007921503/0, яким на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачу нараховано штраф у розмірі 50% узгодженої суми податкового зобов’язання сплаченої з затримкою, всього на суму 133 931,98 грн.

- № 0007951503/0, яким на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачу нараховано штраф у розмірі 20% узгодженої суми податкового зобов’язання сплаченої з затримкою, всього на суму 52374,88 грн.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку визначеному цим Законом за формою встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

Судом встановлено, що 31.01.2002 позивачем подано до податкового органу зведений розрахунок земельного податку на 2002 рік, відповідно до якого загальна сума нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті становить 61 910 грн. за рік (5 159 грн. за місяць).

Також, 31.01.2003 позивачем подано до податкового зведений розрахунок земельного податку на 2003 рік, відповідно до якого загальна сума нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті становить 61 874 грн. за рік (5156 грн. за місяць).

Крім того, позивачем до податкового органу подано 30.01.2004 податковий розрахунок земельного податку за 2004 рік, відповідно до якого загальна сума нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті становить 62097,39 грн. за рік (5174,78 грн. за місяць); 31.01.2005 подано до податкового органу податковий розрахунок земельного податку за 2005 рік, відповідно до якого загальна сума нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті становить 62097,39 грн. за рік (5174,78 грн. за місяць); 31.01.2006 подано до податкового органу податковий розрахунок земельного податку за 2006 рік, відповідно до якого загальна сума нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті становить 64270,8 грн. за рік (5355,9 грн. за місяць); позивачем подано до податкового органу податковий розрахунок земельного податку за 2007 рік, відповідно до якого загальна сума нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті становить 64270,8 грн. за рік (5 355,9 грн. за місяць).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон 2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Отже, податкові зобов’язання визначені позивачем у податковому розрахунку земельного податку за вказаний вище період, самостійно визначені позивачем є узгодженими, а відтак твердження позивача, що його не було залучено до сплати земельного податку є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 17.1 ст. 17 Закону №2181 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Відповідно до пп. 17.1.17 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідачем надано та судом перевірено розрахунки штрафних санкцій нарахованих відповідно до акту перевірки.

Суд звертає увагу, що позивачем не заперечуються дані викладені в розрахунках штрафних санкцій, а саме дати сплати земельного податку, суми сплаченого боргу та кількість днів затримки.

Враховуючи викладене, оскільки самостійно визначені позивачем податкові зобов’язання по земельному податку сплачено з порушенням граничних строків визначених пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181, ст. 17 Закону України «Про плату за землю», отже спірні податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем правомірно, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда